Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова в Інтернеті · “Слово залишається так само сильним і важливим”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

ПИТАННЯ ТЕХНІКИ

Слово Просвіти, №20 за 2009 рік

Сергій КЛИМКО Інформація як товар давно вже витісняє його матеріальний бік, і цей процес буквалізується у поступі Інтернету. Дедалі більше газет і журналів скорочують свої наклади, а часто зовсім переміщуються у віртуальний простір. Світова фінансова криза пришвидшила цей процес, і багато престижних часописів втратили можливість з’являтись у друкарнях. Проте криза друкованих видань у Старому світі й Америці, прогресуючий перехід мас-медіа в мережу контрастує з бумом накладів в Індії, Росії й Україні. Тут розвиток електронного і “реального” ринку преси паралельний. Майже всі друковані періодичні видання України продубльовано в Інтернеті — щоб розширити читацьку аудиторію. Самостійні ж Інтернет-видання набувають дедалі більшої популярності серед читачів передусім завдяки простоті доступу. Принципова різниця між друкованими й електронними виданнями — можливість коментувати останні, що перетворює публікацію на перспективу чи навіть на привід для інтерактивного спілкування між великою кількістю читачів. Такий “плюс”, серед іншого, цілком може впливати на редакційну політику — за умов, коли читачі постійно і масово висловлюють думки просто на “шпальтах”. Окремі видання зобов’язують своїх працівників навіть вести електронний щоденник-блоґ, який стає окремим інформаційним продуктом. Електронна преса, до того ж, має перевагу в оперативності, майже миттєво публікуючи новини. Постійний доступ до архіву дає змогу відслідковувати генеалогію публікацій, не полишаючи основного тексту. Проте утримати увагу читача в межах одного видання — складне завдання. Процес читання в Інтернеті зазвичай відбувається у досить хаотичний спосіб, коли читач послідовно переходить перехресними текстовими посиланнями з інших електронних сторінок, а не згідно з визначеною ієрархією. Рухаючись безкінечним лабіринтом веб-ресурсів, Євген БУКЕТ Блоґ (від англ. blog, web log, “мережевий журнал чи щоденник подій”) — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блоґів характерні короткі записи тимчасової значущості. Блоґерами називають авторів блоґів. За версією газети “Вашингтон профайл”, першим блоґом вважають сторінку Тіма Бернса-Лі, де він із 1992 року публікував новини. Широке використання блоґів почалося 1996- го. У серпні 1999 р. комп’ютерна компанія “Pyra Labs” із Сан- Франциско відкрила сайт Blog- ger. Це була перша безплатна блоґова служба. Термін “блоґосфера” з’явився 30 грудня 2001 року. Блоґосфера позначає сукупність усіх блоґів як спільність чи соціальну мережу. Українські сотні тисяч блоґів зазвичай тісно пов’язані між собою, блоґери читають і коментують одне одного, посилаються одне на одного, і так створюють власну субкультуру. Блоґосфера — важливе середовище вивчення суспільної думки, її часто враховують в академічних і неакадемічних роботах, що досліджують сучасні глобальні соціальні тенденції. він дізнається дедалі більше інформації з нових джерел. Україна менше за Центральну Європу й Америку, але активно включена у глобальний процес інформатизації. Пропозиція, що зростає, породжує культуру інформаційного споживання, і це позначається на часі, який користувачі проводять перед монітором. Робота і розваги в одному просторі витворюють новий спосіб проведення часу, що соціологи окреслюють як інфотейнмент. Бібліотека, традиційний центр знання і постійна адреса дослідника, також поступово мігрує до користувача персонального комп’ютера. У світі діє кілька глобальних програм із забезпечення відкритого доступу до книжок й архівів. До цих програм причетна й Україна. Мільйони книжок і документів оцифровують і переносять у мережу. Електронні бібліотеки, В українському Інтернеті активно висвітлюється діяльність багатьох громадських організацій. Не виняток і Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Офіційний сайт товариства, титульну сторінку кількість яких постійно зростає, дають змогу мати під рукою величезні надбання людства, полегшуючи працю науковців і шанувальників літератури. До поповнення колекції певних бібліотек може долучитися сам читач, завантаживши власні тексти на їхню сторінку. Вільний доступ до знань — одне із пріоритетних напрямів сталого розвитку людства, спрямованого на підтримку біота культурного різноманіття. Становище знання як такого зі зміною середовища своєї матеріальності, на думку багатьох, також приречене на трансформацію. Знання, які пов’язували раніше з особистістю, школою, маючи носієм певну групу “втаємничених”, тепер, за словами Жана Бодріяра, перетворюються на “інформацію”, позбуваючись особистісних характеристик. У цьому сенсі національна специфіка веякого бачите на світлині, можна знайти за адресою: prosvitjanyn. org.ua Також у всесвітній мережі функціонує ціла низка додаткових просвітянських порталів. Серед них уже добре відомий наликою мірою втрачає актуальність, стаючи елементом у єдиному полі загальнолюдського прогресу. Тут вона зберігається як орнамент, приємна ремінісценція, все-таки готова до реактуалізації в автентичному середовищі. Технічний прогрес зумовлює поширення ідей чи, навпаки, ідеї стимулюють і зумовлюють розвиток техніки — питання про суб’єкт історії. Згідно з постмодерністською теорією, об’єднаною викриттям смерті суб’єкта, техніка слугує нігілістичним знаменником прогресу. Проте важливо пам’ятати, що електронні (“нові”) медіа — лише спосіб доступу до аудиторії, де слово залишається так само сильним і важливим. Інтернет — нейтральне середовище поширення ідей, і лише від людини залежить його спрямування і наповнення. шим читачам сайт “Слова Просвіти” — slovoprosvity.org.ua, Київського обласного товариства “Молода Просвіта” — molodaD prosvita.at.ua, Полтавського облоб’єднання ВУТ “Просвіта” — www.prosvita.poltava.ua тощо.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин