Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Мова в Інтернеті · “Слово залишається так само сильним і важливим”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

УКРАЇНСЬКА БЛОҐОСФЕРА

Слово Просвіти, №20 за 2009 рік

Нині найбільший сеґмент українськомовного Інтернету — саме мережа віртуальних щоденників і візитівок. Найпопулярніша платформа серед українських блоґерів — LiveJournal. За даними компанії СУП, яка опікується сектором “кириличних” країн на LiveJournal, кількість українських блоґів — близько 100 тисяч. Є блоґи на інших платформах — англійськомовних та російських (Blogger.com, LiveInternet.ru, Di- ary.ru, Mail.ru); спільнота stand- alone блоґерів; кілька спільнот на українських блоґерських платформах (Bigmir.net, Meta.ua, Hib- logger.net). Серед українських Інтернетвидань поширена практика створення блоґів для авторів та відомих людей — власні блоґи відкрили “Українська правда”, “ЛігаБізнесІнформ”, “Кореспондент”, “Новинар”. Окрему блоґову платформу для прихильників створила політична сила “Народна Самооборона”. Є і деякі блоґи — “iBlog” наприклад, про Інтернет українською мовою. У травні 2007-го започатковано проект Blogoreader — перший в українському Інтернеті, що висвітлює українську блоґосферу: головні події й новини. Він знайомить із цікавими блоґами, блоґерами, сайтами й сервісами. Так, за підсумками 2007 року, загальна кількість сайтів в українській блоґосфері становила 122 тисячі, проте з них лише 9 тисяч українською мовою, стільки само — російською, інші містили публікації кількома мовами. Переважна більшість дослідників цього явища схиляється до думки, що повноцінна українська блоґосфера поки що перебуває у стадії зародження. Для неї характерні відособленість блоґерів одне від одного, слабкі комунікаційні зв’язки, величезне кількісне зростання блоґів і, як наслідок, — переважання приватних щоденників над тематичними. 2008 року зростання кількості блоґів скоротилося. Причиною стало ще одне ноу-хау 2008-го, яке означило нові тенденції в українському Інтернеті: соціальні мережі. Їхня хвиля, точніше, цунамі, наскочила на уанет і поглинула значну частину аудиторії. Російські “Однокласники” та “В контакті” вдарили першими, забравши майже всіх користувачів (перша — старших, друга — молодших), а після цього друга хвиля вдарила “Конектом”, “Profeo” тощо. Соціальні мережі захопили українську аудиторію. Це і стало однією з причин зменшення кількісного зростання блоґосфери — ті, що не мали блоґу, захопилися соціалками, а ті, хто його мав, постав перед вибором: і те, і друге, чи лише щось одне? Чи існує нині українська мова в Інтернеті? Безперечно! Якщо ще наприкінці 90-х років минулого століття її там майже не було, то зараз можна вільно знайти будьяку інформацію українською. Однак перевага російської відчувається. Згідно зі статистичними даними, кількість українськомовних блоґерів та інших наповнювачів “всесвітнього павутиння” в Україні вже наздоганяє російськомовних, а їхня активність у 2,5 раза вища. Це означає, що за наступні п’ять років українськомовний простір майже повністю покриє потреби користувачів нашої країни. А ще ймовірнішою буде така перспектива, якщо в державі нарешті з’являться українізоване програмне забезпечення та закон про державну українську мову.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин