Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Музейна справа · “Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь”. Тарас Шевченко · с. 15сторінка оригіналу ↗

НОВА «ІСТОРІЯ «КОБЗАРЯ»

Слово Просвіти, №20 за 2011 рік

Євген БУКЕТ Будь-яка колекція, а тим паче музейна, стає особливо цікавою тоді, коли її зміст доноситься до загалу. Одним із поширених способів презентації музейної колекції є каталог. Широко відомими у світі, завдяки каталогам фондових колекцій, є тисячі різних музеїв. І завжди приємно, коли з’являється можливість ознайомитися з предметами скарбниці в ошатному, ретельно впорядкованому виданні. Саме таке нещодавно побачило світ. Це — каталог “Видання творів Тараса Шевченка та графічної Шевченкіани” Музею книги і друкарства України. Фондова колекція цього музею почала формуватися порівняно недавно — у 70-х роках минулого століття. Більшість унікальних шевченківських видань музей придбав від В. М. Шеремет (Ужгород), Н. Т. Романченко (Львів), Р. С. Чубатого (Коломия). Окремі книжки було закуплено в букіністичних магазинах Києва, Петербурга і Москви, передано з фондів інших музеїв та бібліотек. Музейна Шевченкіана значно збагатилася завдяки колекції Григорія Коляди, яку відомий науковець подарував Музею книги і друкарства України. До книжкової колекції потрапило чимало видань УВАН і НТШ у США і Європі, УВАН у Канаді, а також багато сучасних, переданих Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, українськими видавництвами, зокрема ВЦ “Просвіта”, та установами. Останні представлені в каталозі книжки і датуються 2010 роком. Нинішній каталог презентує 393 одиниці видань творів Т. Г. Шевченка, а також 677 одиниць графічної Шевченкіани. Тут зберігаються 300 зразків книжкової графіки, 144 — станкової, 218 екслібрисів, 11 листівок, три плакати й одна медаль. Книжкові видання в каталозі представлено за хронологією (за винятком подачі повних зібрань), графічні роботи — за прізвищами авторів. Також каталог містить покажчики назв, імен, видавництв і місць видання і кольорові вклейки з репродукціями. Каталог упорядкували співробітники музею книги і друкарства України Марія Корнійчук, Галина Карпінчук, Наталія Глоба і Людмила Парійська. Запитуємо про нове видання в автора передмови й упорядника — завідувача науково-дослідного відділу музею Марії Антонівни КОРНІЙЧУК. — Пані Маріє, що спонукало Вас і творчий колектив до видання каталогу? — Ми пам’ятаємо, як потужно в 1960-ті роки відзначалися Шевченкові дати, які дали тоді поштовх навіть до національного відродження: це і 1961-й, і 1964 роки, коли відзначали 100-річчя від дня смерті й 150-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Так само нині маємо дві потужні дати. Музей книги і друкарства як державна установа готувався до 150-х роковин смерті Шевченка. І ми задумали описати всю музейну Шевченкіану, тобто всі видання творів Шевченка, які зберігаються в музейній колекції. Музей книги і друкарства України, можна сказати, молодий — він формувався в 1970-х роках і перша експозиція була відкрита 1975 року. Коли ж я ознайомилася із фондами — була вражена. Виявилося, що тут є і першодруки (тобто прижиттєві видання творів Т. Шевченка), і дуже багато унікальних видань уже посмертних. Коли вже оглянули і усвідомили, що є що представляти, вирішили готувати каталог паралельно з виставкою. Цю дуже велику шевченківську виставку — “Володар у царстві духу” — ми відкрили цього року і представили на ній все найкраще маємо з Шевченкіани. — Наскільки цікава колекція видань Тараса Шевченка в Музеї книги і друкарства України? — Фондова колекція музею — це книжка і книжкова графіка. Ми опрацьовували і книжкові, і образотворчі фонди. Виявилося, що в нас майже 400 книжкових видань і близько 700 образотворчих матеріалів — це книжкова ілюстрація, станкова графіка, плакати, листівки і екслібриси. Безперечно, найповнішою і найцікавішою в Україні є колекція Національного музею Тараса Шевченка. Але навіть той факт, що в 1970-х роках вдалося віднайти прижиттєві видання Шевченка, вже є великим досягненням. Тут є два “Кобзарі” 1860 року, є “Чигиринський Кобзар і Гайдамаки” 1844 року, поема “Гамалія” 1844 року, а також закордонне безцензурне видання 1859 року під редакцією Івана Головіна “Новые стихотворения Пушкина и Шевченки”, де було вперше надруковано поеми “Кавказ”, “Холодний Яр”, “І мертвим, і живим…”, а також поезії “Заповіт”, “Гоголю”, “Розрита могила”. В оформленні були використані екслібриси музею, зображення будинку музею для шмуцтитулів, тобто все зроблено за всіма законами найкращого книгодрукування. У результаті нашої роботи було проведено ще й атрибуцію колекції, адже деякі книжки були недатовані, не мали титульних аркушів. Так, тривалий час вважалося, що тут є перший “Кобзар” 1840 року, а це виявилася факсимільна копія. Ми звірили наш примірник із оригіналом, що зберігається в Інституті літератури, й навіть візуально було видно, що це факсиміле 1914 року. Взагалі багато хто плутає саме це видання з оригіналом, адже воно найбільш наближене до нього, проте за гравюрою, папером, деякими типографськими позначками одразу стає зрозуміло, що це не так. — Чи маєте подальші плани на Шевченкову спадщину, що зберіга5 ється в музеї? — Ми маємо також цікаві шевченкознавчі видання. Шевченкознавство як наука почало формуватися одразу після смерті Тараса Григоровича, коли почали писати спогади, збирати матеріали про нього. Можливо, вони стануть об’єктом наступного каталогу. Мої колеги Наталія Глоба і Галина Карпінчук зараз опрацьовують дуже цікаві фонди й готують каталог “Видання української книжки у Москві й Петербурзі в ХІХ — на поч. ХХ століття”. Переконана, наша колекція має ще дуже багато знахідок, відкриттів. Фонди — це завжди цікаво, тому з часом на їхній основі буде ще багато нових видань.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин