Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
2 “Можна навести безліч прикладів патріотизму, відданості Українській Державі, національній ідеї”. Події, факти, коментарі · с. 2сторінка оригіналу ↗

Окупована Луганщина

Слово Просвіти, №20 за 2014 рік

А далі вже з’явилися на центральному майдані міста намети з прапорами-триколорами і написами: “Луганская гвардия”, “Молодая гвардия”. Закономірно, все це переросло в розгін проукраїнських мирних майданів проросійськи, сепаратистськи налаштованими молодчиками з гаслами “Россия! Россия! Путин!”, у захоплення адміністративних приміщень, і врешті-решт — будівлі Служби безпеки та величезного збройного арсеналу. Із подивом усі дізналися, що державнополітичні інститути та спецслужби від нейтральності перейшли на бік озброєних до зубів проросійськи налаштованих “мирних протестувальників”. Далі пішло за кримським сценарієм: референдум “За державну самостійність Луганської області” й утворення так званої Луганської народної республіки (Луганди). Сьогодні на порядку денному самопроголошених “керівників” ЛНР — звернення до російського президента В. Путіна про введення на луганську землю російських військ і прийняття самопроголошеної адміністративної одиниці до складу Росії, а ще окреме звернення до керівництва Білорусі й Казахстану — про вступ до Митного союзу. Як наслідок, на Луганщині процвітає розбій, рекет, мародерство, вбивства мирних громадян, переслідування (насамперед українців) за етнонаціональною ознакою. У повній красі проявила себе п’ята колона: комуністи, регіонали, бюджетники (не тільки керівники установ, а й звичайні вчителі, лікарі й інші), які почали нищити українську символіку й виставляти російську, вимагають розмовляти лише російською. А ознакою лояльності стали “колорадські” стрічки та банти. ЛНР установила надзвичайний стан у Луганську (від 23.00 до 6.00), вимкнені українські телеканали: “1+1”, “1-й Національний”, Іван ЗАБІЯКА, член НСЖУ, кандидат історичних наук Невже отак просто буде надано російській мові якщо не статус другої державної, то якихось інших преференцій, щоб не лише зáйди, що проживають десятиліттями чи й століттями, не виявили толерантності до України, не спромоглися вивчити бодай на побутовому рівні мову корінного населення, самі не піднялися на вищий щабель культурності? Все може бути. Але немає нічого такого безвихідного, щоб із нього не знайти вихід. Та оскільки йдеться про другу державну, то про неї й говоритимемо. Отже, скажімо, в Донецькій, Луганській областях доведеться щось робити з російською мовою. Тут уже нікуди не дінешся. Політики мовним питанням так догралися, що чеку-таки висмикнули і вибух відбувся. Але просто надати статус другої державної російській мові, це, знаєте, як сказати “сам дурак”. До того ж у цих же регіонах частина населення говорить якою не якою, але українською, а частина й літературною мовою. Ми мусимо їх захищати. Віддати на поталу їх іншим ми не маємо права. Росія он як захищає! Тому все має бути прописано дуже й дуже детально і делікатно, тому що відповідний статус російської мови, всім це зрозуміло, дуже боляче вдарить по українській мові і може стати заразним вірусом для інших східних, “5-й”, натомість увімкнута “Росія-24” з антиукраїнськими новинами та пропагандою. Як же за таких умов безвладдя, хаосу, російського екстремізму та шовінізму виживають українці, які почуваються “ізгоями” на рідній землі? Нині їх гуртує і єднає лише одна потужна на теренах Луганщини українська громадська організація — обласне об’єднання “Просвіти” імені Тараса Шевченка. Не випадково на вулицях з’явилися альтернативні проросійським написи: “Слава Україні!”, “Героям слава!”, “Луганщина — це Україна!”, намальовані українські державні символи. Розповсюджуються листівки із закликами ігнорувати розпорядження самопроголошеного керівництва ЛНР, вступати в українські загони самооборони, знищувати блокпости сепаратистів, матеріально та технічно підтримувати Українську Армію та військовиків, які прибувають на терени Луганщини з метою захисту мирного населення. Під впливом усього цього відбувається потужний процес самоідентифікації українців. А багато громадян України на Луганщині, які не є етнічними українцями, швидко зрозуміли, що Україна — не Росія, і що вони можуть втратити: українську Батьківщину, місце роботи, сімейне благополуччя, перспективу для себе та своїх дітей. Нещодавно відбулося розширене засідання Правління обласного об’єднання “Просвіти”, на якому підсумовано роботу просвітян в екстремальних умовах, коли поряд лунають постріли і ллється кров. Схвалено діяльність голови обласної “Просвіти” і всього просвітянського активу. Скореговано відповідно до вимог часу роботу об’єднання та громадського Шевченківського комітету, який продовжує діяти при “Просвіті”. Тож 22 травня у день перепоховання Тараса Шевченка в Україні в усіх містах і районах області відбудуться просвітянські акції, фестивалі, маніфестапівденних і, можливо, деяких центральних областей. Адже в кожній області, особливо її центрі, промислових містах і селищах чимало людей говорить російською, знаючи й українську. “Как-то легчей”. І доведеться все це вирішувати на законодавчому рівні. Тому в цьому законодавстві пропонується прописати такі норми, умови: 1. Ці норми розповсюджуються лише на ті регіони, які виявили бажання запровадження відповідного статусу російської мови. 2. У тих регіонах, де цей статус буде розповсюджений, володіння двома мовами (українською і російською) всіма громадянами є обов’язковим. 3. У тих регіонах, де ця норма буде розповсюджена, необхідне ведення документації двома (українською і російською) мовами. 4. Інформаційний простір даного регіону строго має розподілятися 50 на 50 відсотків (радіо, телебачення, Інтернет). 4. Ця норма стосується і друкованої продукції (ЗМІ, книги і т. ін.). 5. Ця норма стосується і культурноосвітніх та наукових закладів і державної форми власності, і приватної. 6. Прописати норму кримінальної відповідальності про будь-яке негативне, зне- Українці Луганщини досі навіть не усвідомлювали, що перебуватимуть у стані внутрішньої окупації, під час якої переслідується все українське: мова, традиції, культура, навіть звичайні привітання українською. Для багатьох незвичними спочатку здалися такі написи на парканах, будинках: “Луганск был, есть и будет русским городом!”, “Убей бандеровца!”, “Убей хохла!”. Написи в кольоровому виконанні імітували прапор Російської Федерації; крім того, біля них малювали й сам триколор. Великим здивуванням стало те, що ні міська рада, ні міліція, ні служба безпеки на це не реагували. ції. Зокрема в Луганську — презентація артпроектів (до 200-річчя Тараса Шевченка) знаних луганських художників Костянтина і Петра Шевердіних, у Сватівському районі — VI Свистунівський Шевченківський конкурс-фестиваль. Пізніше буде проведено спільно з Департаментом освіти і науки облдержадміністрації черговий XI обласний з’їзд шкільних гуртків плекання української мови. 17 травня у просвітянському приміщенні відбувся випуск старшого курсу Школи українознавства, де протягом двох років вивчали українську мову під керівництвом 5-ти волонтерів-викладачів і вчителів української мови. 21 випускник отримав Сертифікат Всеукраїнського комітету захисту та розвитку української мови за підписом Голови комітету, народного депутата України Олександра Донія. Наступного дня просвітяни відвідали підрозділи Збройних Сил і Національної Гвардії України, що базуються на теренах області. Воякам передали “Кобзарі” Тараса Шевченка, іншу літературу, місцеві та всеукраїнські газети, зокрема “Слово Просвіти”, спортінвентар, польові аптечки, предмети спальної білизни та особистої гігієни, продукти харчування. Правління обласного об’єднання “Просвіти” надало для передачі “Українська паралель” обласного радіо об’єктивні дані народного опитування в Луганській та Донецькій областях 1—2 травня 2014 року про налаштованість більшості українців нашого краю на єдність України, на перебування Луганської області в складі єдиної незалежної Української держави. Ця важлива інформація має допомогти українцям — нашим землякам — правильно зорієнтуватися напередодні Президентських виборів. Можна навести безліч конкретних прикладів поведінки представників п’ятої колони у різних сферах суспільного життя: так, багато керівників у гуманітарних закладах не могли дочекатися так званої “російської важливе висловлювання, ставлення і до тих, хто говорить тією чи тією мовою, і про мови взагалі (на кшталт “ця теляча мова”, “этот кацапский язык”, “ця бандерівська мова” і т. ін.). 7. Розробити відповідні тести на знання двох мов для тих, хто претендує на державні посади абсолютно в усіх державних структурах (силових зокрема). Не склав — не маєш права обіймати відповідні посади. 8. Для цієї ж категорії громадян розробити також тести на знання історії, культури. Не лише кандидати у Президенти (чи й самі Президенти) повинні знати, коли розпочалася, скажімо, Друга світова війна. Пропоную ці норми ввести в законопроект нового “Закону про мови в Україні” для того, щоб запровадження другої державної мови — російської — не було чимось на кшталт лафи для тих, хто неспроможний вивчити українську мову, а з іншого боку — зменшити русифікацію в інших регіонах України. Нещодавно прочитав, що не лише розуміння, а й насамперед говоріння двома і більше мовами сприяє розумовому розвитку людини, а в середньому та похилому віці не викликає слабоумства. Переконаний, що для депресивних регіонів України це буде надзвичайно корисно. весни”! А тепер вони змушують підлеглих спілкуватися лише російською мовою, принижуючи й погрожуючи їм втратою роботи, а то й життя. Почепивши “колорадську” стрічку, директори окремих шкіл не просто подають приклад учням і вчителям повторювати їхню поведінку, а зомбують свідомість юних і дорослих, налаштовуючи антиукраїнськи. Приміщення більшості шкіл в області були надані 11 травня для проведення незаконного референдуму ЛНР (за чиїм розпорядженням?). Сепаратистські настрої проявляють директорські та вчительські кадри в навчальних закладах Луганська, Брянки, Красного Луча, Первомайська, Перевальського, Марківського, Станично-Луганського, Троїцького районів. І водночас можна навести безліч прикладів патріотизму, відданості Українській Державі, національній ідеї. Так, наприклад, затриманий удома сепаратистами і вивезений до їхнього гнізда член правління Луганського обласного об’єднання “Просвіта”, доцент Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Костянтин Філімоненко під загрозою втрати життя не зрікся української мови, просвітянської діяльності. Просвітянську активістку, директора НВК ЗОШ № 42 м. Луганська Олександру Шевченко “заарештувала” на робочому місці група озброєних сепаратистів і відвезла для допиту в їхню штаб-квартиру. Вона відкинула пропозицію спілкування російською мовою та звинувачення в україноцентризмі. Від неї вимагали припинити викладання українською мовою та виховання школярів на прикладі життя і діяльності Тараса Шевченка. Під тиском демократичної громадськості сепаратисти змушені були відпустити просвітянку. І на цьому тлі великий подив викликає те, що на “круглі столи”, нещодавно проведені в Києві й Харкові, традиційно були запрошені ті самі дійові особи, які довели Україну до такого стану; серед них і сумновідомі луганські регіонали Єфремов, Черкасов, Голенко, Кравченко. І зовсім не запрошують керівників патріотичних громадських організацій та небайдужих українцівпатріотів, яким є що розповісти і запропонувати конкретний шлях виходу із ситуації на східноукраїнських теренах. Прес-центр Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка Микола ПОЛІЩУК, член-кореспондент НАМН України, народний депутат України 4-го скликання; Любомир ПИРІГ, академік НАМН, член-кореспондент НАН України, народний депутат України 1-го скликання; Петро ОСАДЧУК, поет, Петро ПЕРЕБИЙНІС, поет; Олександр ШЕВЧЕНКО, доктор медичних наук, професор Що робити з українською мовою на території України? Підтримуємо! У цей критичний і небезпечний для нашої Держави час ми підтримуємо звернення “Жити по-новому” (“Слово Просвіти”, ч. 18 за 2014), підписане відомими діячами української спільноти. Використовуємо з цією метою переконливі “Три аргументи за зняття кандидатів на користь Порошенка” народного депутата України 3, 4 і 5-го скликань Бориса Беспалого. “Факт проведення президентських виборів є важливішим за ім’я переможця. …Уперше їхнє проведення під такою загрозою. Навіть перший тур, а другий — поготів. …Кожний міжтуровий день — міна з часовим механізмом… Маємо обрати президента вже у першому турі… Це — певно, якщо кандидати-державники знімуться на користь найбільш рейтингового з них. Таким є Петро Порошенко. Другий аргумент. Перемога вже в першому турі є такою переконливою, що про нелегітимність виборів не може бути й мови. Третій аргумент. …Із кандидатів Євромайдану він є найбільш прийнятним і для опонентів. …Для консолідації нації це не дрібничка”. Отже, якщо ви, шановні кандидати, справді є державниками, вчиніть по-державному! Забезпечте обрання президента в першому турі виборів 25 травня.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин