Національна еліта · “Нехай живі не зневажають мертвих, на шані тримається рід людський”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Ж Жииввіі ннее ззннееввааж жааю юттьь ммееррттввииххх......
Слово Просвіти, №20 за 2018 рік
У Миколаївці Козятинського району, що на Вінниччині, відбулося яскраве свято — віншування на честь 95&ліття з дня народження відомого українського письменника, ла& уреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка Васи& ля Сидоровича Земляка (Вацлава Вацека), коріння роду якого по батьковій лінії — з цього мальовничого поділь& ського села...
Петро ЗАРИЦЬКИЙ, заступник редактора районної газети “Вісник Козятинщини”
Василь Земляк — особистість епохальна. Він виразник духу українського і чеського народів, їх мудрість і совість, зболений нерв і надійний місток єднання. Книги “Лебедина зграя” та “Зелені Млини” — глибинні енциклопедії народництва чехів та українців, які мешкають на Поділлі. У чергову річницю славного односельця вдячні миколаївці відвідали родинне помешкання ювіляра, поклавши до меморіальної дошки в честь нього квіти пам’яті та шани. Біля місцевої школи, що носить його ім’я, відбувся урочистий мітинг із нагоди відкриття на приміщенні школи меморіальної дошки на честь письменника, про якого зворушливо розповідали директор навчально-виховного закладу Лариса Лановик, радник-посланник, прес-секретар посольства Чехії в Україні Давід Машек, заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Олександр Корченюк, начальник управління освіти Козятинської райдержадміністрації Аліна Діденко та інші шановні гості. Хвилюючим переспівом дітей і дорослих звучали Державні Гімни України та Чехії, гордо тріпотіли державні прапори двох братніх держав, коли спало полотнище зі щойно відкритої меморіальної дошки… В актовій залі навчального закладу перегорнуто сторінки літературного журналу, присвяченого віхам життя і творчості письменника, який у 9 літ з батьками переїхав з села Конюшівка Липовецького району Вінницької області, де народився, у Миколаївку, де мешкав батьків чеський рід Вацеків. У 1932-33 роках у Миколаївці, чи не в єдиному селі Вінницької області, від голодної смерті не померла жодна людина, бо місцева громада піклувалася про бідних, обездолених, голодних і скривджених, не видавала заїжджим хлібограбіжникам своїх сусідів і земляків...
У Миколаївці Вацлав Вацек закінчив 7 класів чеської школи, а середню освіту здобував в українській школі села Йосипівка, що розташовується за 10 км від рідної домівки. Тут батьки винаймали для сина житло… Юнакову мрію стати військовим льотчиком перекреслила війна. Відважний патріот разом з однодумцями брав участь у роботі підпільної антифашистської організації, що діяла на Ю. Миколаївському цукровому заводі, який дивом уцілів й успішно працює й нині. Тут Вацлав з однодумцями проводив диверсійно-- підривну роботу, пустивши на залізниці між селами Миколаївка та Голендри під укіс ворожого ешелона. З побратимом Миколою Бистрицьким Вацлав убив шефа самгородоцької жандармерії Ріхтера, який знущався над мирним населенням і був причетний до знищення в містечку Самгородок 4 червня 1942 року 492 євреїв, з яких 240 дітей. Особливої уваги заслуговує участь В. С. Вацека у партизанській діяльності, де він був командиром загону розвідки. Тут молодий месник отримав псевдо Василь Земляк, яке в подальшому й стало його літературним псевдонімом. Учасники свята розгорнули широку палітру літературної та заслуги якраз у царині поезії ще й досі недооцінені — Леонід Отрюх. І цілком закономірно, що тисячолітні кургани на Болдиній горі органічно поєднані з могилою Михайла Коцюбинського, чия роль у становленні українства дотепер більше зрозуміла світу, аніж деяким землякам. Бо що таке рідна мова? То знаковий код нації. Але якщо в цифрових технологіях, які обслуговують сучасні здобутки цивілізації на кшталт ТБ, інтернету тощо, задіяні всього десяток символів, та сама кирилиця містить їх більше тридцяти. А відтак ця система сигналів із Космосу уречевлює картину світу, значно повнішу і складнішу, аніж дехто бачить на екранчиках смартфонів. Але ж творцями мови є людські особистості. І, коли говорити про Україну, то цей доленосний ряд відкривають імена Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та Михайла Коцюбинського. Академік Сергій Єфремов, чия постать одна з найпомітніших і найтрагічніших у сутності розстріляного вітчизняного відродження (страчений більшовиками 1929 року — Авт.) у своїй головній праці “Істо-
Танцює Студанка, с. Миколаївка кіномистецької діяльності письменника, де дилогія “Лебедина зграя” та “Зелені Млини” здобула широке визнання, принісши всенародну шану письменникові. Не менш значимі кінофільми, зняті за сценаріями Землякових творів “Люди моєї долини”, “Дочка Стратіона”, “Відвага”, “Вавилон ХХ” та інші. Він любив Україну і захоплювався чехами. Всім вистачало місця у його чуйному, відкритому для добра і любові серці. Цікаві розповіді про життя і творчість Василя Земляка доповнювались поетичними рядками та цитатами з його творів, виступами юних аматорів чеського фольклорно-етнографічного ансамблю “Студанка”, піснями, демонстрацією слайдів із життя письменника. Враженнями від творчості неперевершеного Майстра та турботою про збереження пам’яті наших славних предтеч були наповнені слова письменника Петра Зарицького, який наголосив, що до сторія українського письменства” Михайла Коцюбинського визнавав, цитую, за “найвизначнішого з сучасних художників”. Художник, майстер слова, неперевершений стиліст, європеєць із голови до п’ят, аристократ духу — це я, знову-таки, переказую оцінки Сергія Єфремова — дивовижним чином поєднав у своєму доробку козацький демократизм і степову романтику, побачив тіні забутих предків, сягнув найтонших відтінків і відтак вершин гармонії того, що вийшло з-під його пера в останні п’ятнадцять років творчості, невідривних від життя у Чернігові. Отут і пора повернутися від академічного дещо екскурсу до реалій сьогодення в рідному місті. Всі виступаючі на мітингу, зокрема, правнук класика Ігор Коцюбинський, голова Чернігівської обласної організації НСПУ Ганна Арсенич-Баран, настоятель храму святих Михайла й Федора отець Олег висловили, послуговуючись мовою європейських достойників, глибоку стурбованість тим фактом, що пам’ятник на могилі великого письменника та його вірної дружини Віри Устимівни
Відкрито меморіальну дошку В. Земляку
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
