“Це був людомор-геноцид українського народу, здійснений правлячим комуно-більшовицьким режимом СРСР”. Книга як документ · с. 2сторінка оригіналу ↗
Забуттю не підлягає
Слово Просвіти, №20 за 2018 рік
Ім’я волинського просвітянина, письменника, журналіста, громадського діяча, Почесного громадянина Волині і Луцька, народного депутата України першого скликання Андрія Бондарчука нині відоме за межами України. Його ім’я кілька років поспіль не зникає зі сторінок впливових українських видань: тижневика “Слово Просвіти”, газети “День” та ін. І не тому, що удостоєний низки державних і церковних відзнак чи творчих премій, а завдячуючи своїм резонансним публікаціям. Які ж проблеми порушив й актуалізував Андрій Іванович? Чому вони щемливі для нас і дратівливі для правонаступниці СРСР — путінської Росії? Яким чином вони щоденно нагадують, чий попіл стукає в наші серця?
Володимир СЕМИСТЯГА, голова Луганського обласного об’єднання ГО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
Ідеться про найменш досліджений Голодомор 1946—1947 рр. в Україні, повна правда про який досі не достеменна і корелюється псевдонауковими апеляціями до природних катаклізмів. Але вони неспроможні приховати жахливу статистику. Адже впродовж чверті минулого століття (1921—1923, 1932—1933, 1946—1947 рр.) під корінь винищені мільйони селянських родин на багатих українських чорноземах. Це був людомор-геноцид українського народу, здійснений правлячим комуно-більшовицьким режимом СРСР. Нині європейські дослідницькі центри здійснили порівняльний аналіз Голодоморів в Україні з Вірменською трагедією в Оттоманській імперії, Голокостом, учиненим нацистською Німеччиною, злочинами
Книга “Непокараний злочин, забуте добро” присвячена сумній даті — 70 років голоду, названого істориками “третім радянським”, що відбувся у 1946—1947 роках. Тема Голодоморів для мене має особливе значення і як для заступника Генерального прокурора, і як для політика, громадського діяча та громадянина. Вдумайтесь тільки, Україна за роки радянської влади пережила три голоди: 1921—1923, 1932— 1933 та 1946—1947 років, які суттєво позначилися на генофонді української нації. Кожне з цих жахливих явищ має свої специфічні відмінності, але поєднує їх одна спільна риса: державні примусові хлібозаготівлі. За те, що я скерував до суду кримінальну справу про визнання Голодомору 1932—1933 рр. геноцидом українського народу, злочинний режим Януковича понизив мене на посаді із заступника Генерального прокурора до військового прокурора Центрального регіону України.
Про Голодомор 1932—1933 років Довідково: 22 травня 2009 року Головне слідче управління Служби безпеки України порушило кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України за фактом здійснення посадовими особами геноциду в Україні у 1932—1933 роках, від якого загинули мільйони громадян. 13 січня 2010 року Апеляційний суд міста Києва підтвердив висновки слідчих Служби безпеки України про організацію вчинення в 1932— 1933 роках на території УСРР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму — геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих не тільки засвідчує незнання ними вітчизняної історії, а й не сприяє розвінчанню нав’язаних світові путінською Росією пропагандистських міфів про західняків, як про бандерівських бандитів, патологічних убивць, фашистів тощо. Тож чи не вперше в нашому суспільстві А. І. Бондарчук на високому рівні порушив проблему християнського милосердя своїх земляків, котрі врятували від голодної смерті майже 6 млн осіб. Спільно з Асоціацією дослідників Голодоморів в Україні місцевим науковим інституціям, громадським і церковним об’єднанням, за сприяння Фундації ім. О. Ольжича в США вдалося провести всеукраїнську наукову конференцію та встановити біля Хрестовоздвиженського храму в Луцьку єдиний в Україні пам’ятник християнському милосердю волинян “Уклін ангелу”. Крім того, в київському видавництві “Орієнтир” вийшла укладена ним змістовна праця “Україна.
Голодомор 1946—1947 років. Непокараний злочин, забуте добро”, перша презентація якої відбулася у Луцьку. Її обговорили і за участю столичної просвітянської громадськості, відомих науковців, книговидавців, і автора-укладача. Ініційований Центральним правлінням ГО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка перший захід відбувся в Українському Домі, інші планується провести в музеї Голодомору 1932—1933 рр. Модератором на заході виступив голова Всеукраїнського просвітянського об’єднання, народний депутат України І—VI скликань Павло Мовчан. Від імені покоління своїх ровесників, чиє дитинство припало на воєнні та перші повоєнні роки, він детально змалював події того трагічного для українського села часу, коли й сам ледве не загинув у фатальні голодні 1946—1947 роки. Щоб уроки історії справді були повчальними,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
