Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “Віримо, що подолаємо намул московського панування та масовий наплив іноземщини”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

Довга і славна дорога (Ювілей Хмельницької “Просвіти”)

Слово Просвіти, №20 за 2021 рік

Травень для просвітян Хмельниччини особливо значимий. Адже 4 травня 1906 року у Кам’янці-Подільському було організовано Подільську “Просвіту”. Першим її головою став Кость Солуха – 30 травня 2021 року відзначатимемо 160-річчя від дня його народження. З нагоди 115-річчя Подільської “Просвіти” представники обласної та районних осередків “Просвіти”, письменники, науковці, музейники, вчителі та бібліотекарі зібрались у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці (директорка Катерина Чабан) на Просвітницькі читання “Просвітницький рух на Поділлі”. Згадували історію товариства та його витоки в Україні, Кам’янецький період діяльності УНР та подальший розвиток руху на Хмельниччині, діяльність товариства “Родовід” (голова Микола Магера) та його реорганізацію у 1992 році у товариство “Просвіта” (голова Василь Горбатюк), очільників обласного товариства Віталія Мацька, Ніну Шмурикову, Віталія Міхалевського. Слухали виступи про роботу осередків у Старокостянтинові, Старій Синяві, Кам’янці-Подільському, вшановували імена видатних просвітителів Поділля, відзначали роль товариства у розвитку патріотизму, поширенні української мови, консолідації зусиль різних політичних сил та громадськості у відстоюванні національної ідеї. Нову книгу “Головноуповноважений уряду УНР (1919–1920): Листування” презентував автор-упорядник, к.і.н. Віктор Адамський. Завдяки трансляції в Zoom до заходу доєднались просвітяни області. Книжкова виставка літератури з фондів бібліотеки демонструвала історію та здобутки просвітян Хмельниччини. Кость Солуха Просвітянську справу Подільське обласне товариство “Просвіта” (тепер Хмельницьке обласне об’єднання товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка) здійснює уже 115 років. Організоване у Кам’янці в грудні 1905 року, у квітні-травні 1906 року зареєстровано Статут “Подільської “Просвіти” та обрано керівні органи. Таким чином, від 4 травня 1906 року на Поділлі діє просвітянське товариство, засновниками та першими членами якого стали свідомі українці, передовсім Олімпіада Пащенко, Юхим Сіцинський, Кирило Стиранкевич, Володимир Чехівський, Кость Солуха, Віктор Приходько, Микола Яворовський, Сергій Іваницький, Віталій Стиранкевич. Незмінним головою аж до 1919 р. був лікар, випускник Київського університету Кость Григорович Солуха (1861–1922); заступником голови був Сергій Митрофанович Іваницький, викладач духовної семінарії; секретарем – Віталій Карпович Стиранкевич, викладач Кам’янецької жіночої єпархіальної школи. Евтим (Юхим) Сіцинський, як член управи “Просвіти”, став активним дорадником з культурно-освітніх питань. Просвітяни відкривали хати-- читальні “Просвіти”, вели курси для неписьменних, проводили “відчити”, вечорниці, ставили п’єси, крім того, створювали рільничо-господарські та промислові спілки, позичкові й ощадні каси. Товариство пройшло довгу, тривожну, трудну, але водночас славну дорогу. Якщо повсюди в період Першої світової війни осередки “Просвіти” припинили своє іс- Шановна редакціє “Слова Просвіти”! Ми з чоловіком передплачували вашу газету від початку її виходу. Наше подружжя стояло біля витоків Рівненського товариства української мови. Це були непрості, але доленосні для України часи: з однодумцями створювали осередки в різних організаціях та установах, протестували проти зросійщення, проводили патріотичні заходи, готували документи й реєстрували вже товариство “Просвіта”. Мій чоловік Михайло Борейко відповідав у “Просвіті” за видавничу справу та зв’язки з діаспорою. Від 1998 до 2020 року видано понад 60 рідкісних книг, які були заборонені совєтами або видавались у діаспорі й були невідомі в Україні. Це твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Івана Багряного, Івана Огієнка, Уласа Самчука, Гната Хоткевича, Василя Барки, “Лемківські пісні”, “Співаник УПА” та ін. З особливою любов’ю Борейко перевидавав “Кобзаря” з урахуванням творів, заборонених у свій час цензурою. Так з’явилися “Кобзар” 1840 року (поза цензурою), канонічні в науковому плані “Кобзарі” за ренування, то на Поділлі продовжувала функціонувати завдяки лікареві Солусі. Із приходом більшовицької влади діяльність “Просвіти” згортається, а згодом і зовсім припиняється, майже всі члени арештовані як націоналісти й понищені в таборах. Заборонена радянською владою “Просвіта” продовжувала жити як Товариство Української Мови в діаспорі і відродилася наприкінці 80-х років минулого століття. Саме у 1989 році здійнялася нова хвиля просвітницького руху у Хмельницькому, як і в усій Україні. Було створено обласне товариство української мови “Родовід” (головою став Микола Магера, а у 1990 році — Василь Горбатюк). Товариство української мови на Хмельниччині виникло як супротив тотальній русифікації українського населення. Підрозділи товариства були у Кам’янці-Подільському, Ізяславі, Шепетівці, Волочиську, Славуті та інших містах. Активними членами “Просвіти” стали діячі краю: класик вітчизняної байки, поет, перекладач – Микита Годованець, відомі сучасні письменники – Микола Федунець, Олександра Ванжула, Микола Мачківський, Микола Магера, Василь Горбатюк та багато інших патріотів. Товариство “Родовід” переросло в обласну організацію “Просвіта”, яку очолювали Василь Горбатюк (1992–1994), Віталій Мацько (1994–2005), Ніна Шмурікова-Гаврилюк (2005–2013), Віталій Міхалевський (з 2013). На даний час обласне об’єднання має у своєму складі 11 районних осередків. За 1992–2020 рр. просвітяни-- подоляни, безперечно, зробили багато справ. Серед найбільш масових і знаменних вирізняється відзначення 100-річчя створення “Просвіти” на Поділлі та 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Проведено пер е р е є с т р а ц і ю просвітян, активізовано діяльність із залучення нових членів, оновлено керівництво в чотирьох районних осередках. Склалася гарна співпраця з колективами художньої самодіяльності, багато просвітян очолюють або беруть найактивнішу

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин