Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “У час героїчної боротьби проти рашистських окупантів ці пісні піднімають Дух українського народу”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Пісні неба і польоту

Слово Просвіти, №20 за 2023 рік

Ніна ДИКА, кандидат мистецтвознавства, доцент, професор Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка Поетична спадщина Катерини Куйбіди (Мандрик) повертається до нас. Кожна з пісень збірника покликана піднімати Дух українського народу. Пісні, яким присвоєно QR-коди, доступні в будь-якому куточку світу. Пропоноване видання репрезентує поезію зв’язкової Української Повстанської Армії, поетеси, політув’язненої, цілісної сильної особистості, унікальної Жінки-борця за волю України. Резонуючи з атмосферою нашого часу, коли чергова війна Московії проти України, що розпочалася 2014 року і 24 лютого 2022 року перейшла у фазу повномасштабного вторгнення, змінила світ, призвела до переоцінки духовно-світоглядних цінностей, поетичне надбання Катерини Куйбіди (Мандрик) (1927–2004) заслуговує на особливу увагу. Її доля була і жорстокою, і щедрою. Майбутня поетеса народилася в мальовничому бойківському селі Сукіль Болехівського району (нині – Калуського) Івано-Франківської області в сім’ї лісоруба. Родина жила традиційно – вела господарство, виховувала дітей, опікувалася сиротами. На вихованні дітей особливо позначився вплив мами, яка дотримувалася принципів доброзичливості, працьовитості, стриманості й самообмеження в побуті, духовній наповненості буття. Катерина зростала в праці, без розкошів – в атмосфері справжніх цінностей людського духу, тож із молоком матері ввібрала найдорожче – любов до рідного краю, народної української пісні, молитви – єдиного рятунку для душі й духу, віри в Бога, яка в тяжкі хвилини допомагала їй вижити. Далі була школа, де Катруся отримала чотири класи початкової освіти (1935–1939). Для формування її уяви і чут- Ірина ГОЛОВАЙ, викладачка ВСП ОМФК КНУ ім. Тараса Шевченка, членкиня ВЖТ ім. Олени Теліги Не треба смутку! Зберемось відразу, Щоб далі йти – дорогою одною. Олена Теліга ХХ Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс “Щоб далі йти дорогою одною!” на краще виконання творів Олени Теліги об’єднав у ці травневі дні небайдужу, творчо обдаровану, свідому молодь столиці та України у затишних стінах Музею видатних діячів української культури. Конкурс започаткований у 1997 році з метою патріотичного виховання молоді, виявлення та підтримки кращих учнівських і молодіжних художніх колективів та окремих виконавців, підвищення професійного та педагогічного рівня керівників учнівських та молодіжних мистецьких колективів, а також популяризації імені талановитої української поетеси і громадської діячки Олени Теліги, яка свідомо поклала своє життя у боротьбі за Україну. Слова та дороговкази Олени Теліги сьогодні актуальні як ніколи. Тому, незважаючи на складні умови й обставини воєнного часу, Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги, організувало цього року ювілейне проведення ливої натури важливими були реальні складові – народно-пісенна атмосфера, тісно пов’язана з фольклорною обрядовістю, Євангеліє, тексти якого Катерина читала по пам’яті, літургійні співи, що звучали в церкві. Далі була зв’язковою і розвідницею УПА: у підпіллі, потаємними лісовими стежками перепроваджувала повстанців. За це її як особливо небезпечного злочинця трійка МДБ СРСР засудила до десяти років таборів суворого режиму в містах Абезь та Інта (1951–1964, Комі АРСР, РФ). Реабілітована 1991 року. Для широкого загалу поетесу Катерину Куйбіду (Мандрик) відкрив Олесь Дяк. На шпальтах журналу “Дзвін” з’явилася добірка її поезій під заголовком “Серце, скупане у волі”. Про неї згадують сучасники, пишуть журналісти. Світ побачили збірки українських народних пісень “Ой летіли журавлі: пісні з голосу Катерини Куйбіди” (Львів, 2001), “Терпка ти, доленько, на смак” (Острог, 2011), “Благослови вогнем” (2007; 2010; усі – Львів), тритомник: “Ми Україну обороним” (Том 1), “Піснями скріпляємо волю (із пісенної скарбниці К. Мандрик-Куйбіди” (Том 2), “Родовід вкраїнський вічний (Статті, рецензії, спогади, присвяти, листи, виступи про К. Мандрик-Куйбіду)” (Том 3; усі – Львів, 2012), “Вибрані твори” (Київ, 2017), “До зброї!” (Київ, 2019), “Вставай, Україно, до бою!” (Івано-Франківськ, 2022). Поміж авторів рецензій і аналітичних дописів, відгуків і просто вдячних шанувальників її таланту – прозаїки, поети, історики, мистецтвознавці, зокрема: Микола Жулинський, Дмитро Павличко, Василь Олійник, Роман Лубківський, Галина Литвин, Андрій Кондратюк, Роман Яців, Ярослав Гарасим, Оксана Нахлік, Павло Мовчан, Мирослав Маринович, Володимир Парубій, Ярослав Паньків, Ігор Мандрик, Ірина Фаріон, Галина Стельмащук, Людмила Скирда, Лесь Танюк, Богдан Стельмах, отець Володимир Серемчук, Василь Куйбіда, Олесь Дяк, Тарас Салига, Степан Павлюк та ін. Про значимість життєтворчості поетеси засвідчують також прояви шани її земляків. Встановлено пам’ятник (2005, м. Болехів на Івано-Франківщині). Козаківській загально-освітній школі, де вона навчалася, присвоєно ім’я Катерини Мандрик- Куйбіди (2009, с. Козаківка на Івано-Франківщині). За ініціати- Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка до 95-ліття з дня народження зв’язкової УПА Катерини Куйбіди (Мандрик) видала збірку її пісень під назвою “Будь героєм!”. Упорядниками її пісенного доробку виступили ректор ЛНМА ім. М. В. Лисенка Ігор Пилатюк та почесний професор Академії Василь Куйбіда. Прекрасне художнє оформлення виконав академік Андрій Чебикін. Рецензентами виступили: лавреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, професор Віктор Камінський; доктор мистецтвознавства, професор Богдан Сюта; кандидат мистецтвознавства, доцент Зоряна Ластовецька- Соланська. Видання репрезентує поезію Катерини Куйбіди (Мандрик) доби національно-визвольних змагань 1940–1950-х років у пісенній творчості сучасних українських композиторів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин