Такі вони, просвітяни · “Вирували емоції, велися предметні розмови про мову, родину, рідну землю і її захист від лютого московського ворога”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Солом’янській “Просвіті” – 30 років!
Слово Просвіти, №20 за 2024 рік
Ольга ХОДАЦЬКА, заступниця голови Київської “Просвіти”
11 травня Солом’янська районна організація ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, яка входить до складу Київської “Просвіти”, відзначила 30-річний ювілей. На урочистості, що відбулися в Центральній бібліотеці Солом’янського району імені Григорія Сковороди, було запрошено просвітян, письменників, громадських діячів, науковців, читачів бібліотеки, артистів. З вітальним словом на святковому заході виступив голова Київської “Просвіти” Кирило Стеценко, народний артист України, композитор, лауреат Народної премії імені Т. Шевченка. Зоя Голота, очільниця Солом’янської районної організація ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, в урочистій промові зазначила, що це найдавніша і найчисельніша громадська організація, якій у грудні 2023 р. виповнилося 155 років. Становлення її відбулося у 1868 році (Львів), біля її витоків стояли видатні українці: Анатоль Вахнянин, Володимир Антонович, Іван Франко. Київській “Просвіті” цьогоріч виповнилося 118 років. Її засновниками були визначні постаті: Борис Грінченко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Микола Лисенко та ін. Доповідачка наголосила, що “Просвіта” протягом усього свого періоду існування переживала складні часи: в радянський період вона була просто заборонена, з кінця 30-их років в Україні з певних причин взагалі припинила свою діяльність, оскільки не “вписувалась у канони соціалізму”. “Радянська влада вважала просвітян націоналістами, ворогами держави, – – наголосила Зоя Голота. – Саме за це було засуджено тисячі кращих синів і доньок України, більшу частину було знищено чи відправлено на каторжні роботи Колими, Сибіру, Якутії”. З історії знаємо, що наприкінці 80-х років минулого століття українські письменники створили Товариство української мови, яке очолив Дмитро Павличко. Цей рух підхопили викладачі Київської політехніки на чолі з Юрієм Гнаткевичем, який згодом очолив Київську “Просвіту”. Тим часом створювався НРУ. З тюрем ГУЛАГу та із заслань поверталися незаконно засуджені українські патріоти, які й організували потужний національно-патріотичний рух, а Товариство української мови у 1991 році реформувалося у “Просвіту”, відбувся з’їзд “Просвіти” і 9 січня 1992 року офіційно було зареєстровано ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка. 5 травня 1994 року було створено і зареєстровано Жовтневу районну організацію ВУТ “Просвіта”, яку очолила активістка і патріотка Марія Олексіївна Смаженко.
“Просвіта” завжди об’єднувала людей з високою громадянською позицією, міцним духом – еліту нації, яка переймалася питаннями державної мови, культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості. Доповідачка наголосила, що відповідно до чинного тоді законодавства “Просвіта” рекомендувала активних громадян-лідерів до Верховної Ради України. Народними депутатами стали десятки політв’язнів, дисидентів: В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, С. Хмара, Я. Кендзьор та ін. У ВРУ була створена Народна рада (239 депутатів) під керівництвом І. Юхновського. У період відродження “Просвіти” (кінець 80-х – початок 90- х) був великий приплив до просвітянських лав молодого покоління – студентства. Згодом деякі з них стали народними депутатами (Ольга Василевська – солом’янська просвітянка). У 2002 році відбулося об’єднання районів у м. Київ і було створено Солом’янський район, до якого ввійшли колишні Залізничний і Жовтневий. “Просвіту” було перереєстровано на Солом’янську районну організацію ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, яку очолила Зоя Голота патріотка і творча натхненниця студентської молоді. Під її умілим керівництвом у всіх закладах вищої освіти (“НТУ “КПІ” ім. І. Сікорського, КНУБА, НАУ, ПЕК НАУ тощо) було створено потужні просвітянські осередки. Лідером просвітницької роботи був КНУБА, очільником осередку був М. Г. Ярмоленко – громадський діяч, високопрофесійний викладач. Обов’язки заступника виконував ректор вузу – А. М. Тугай, за ініціативою якого було встановлено просвітянську стипендію(!), яку отримували найкращі і найактивніші студенти-просвітяни. Систематично проводилися масові культурно-просвітницькі заходи, екскурсії Україною. У вузі був створений просвітницький простір “Світлиця”, в якому відбувалися літературно-музичні заходи (викладачі-ініціатори: І. П. Якубовський, М. І. Сметанська, П. П. Оксюковський, А. В. Сотниченко). З. Я. Голота відзначила в доповіді багаторічну роботу очільниці просвітянського осередку ПЕК НАУ Г. М. Трегубової, за ініціативи якої було організовано роботу літературної кав’ярні, в якій проходили творчі зустрічі з письменниками і відомими в Києві людьми, відбувалися концерти, студенти читали вірші і писали музику на слова М. Вінграновського та ін. Всі просвітянські заходи та студентські ініціативи підтримував директор І. П. Аннєнков – головний натхненник активного студентства. Двох активних просвітян було нагороджено найвищою просвітянською нагородою за вагомий особистісний внесок у справу українського відродження, розбудову та зміцнення Української держави медаллю “Будівничий України”. Очільниця Солом’янської “Просвіти” відзначила роботу осередка НТУУ КПІ ім. І. Сікорського, очолюваного О. В. Пугач. Просвітницьку роботу у НАУ організовував професор, поет-гуморист, член НСП України А. Г. Прохоренко. Сподіваємось, що нині з приходом нових натхненних викладачів культурно-просвітницька робота активізується. Активна робота проводилася і у школах Солом’янського району (122, 187, дошкільний заклад № 677, “Козачок” та ін.). Продовжується тісна співпраця з НСП України, Національним музеєм літератури України, Фондом ім. М. Вінграновського, Київським товариством політв’язнів, музеєм шістдесятництва тощо. Просвітянська робота багатогранна, цікава і кропітка. Найактивніші просвітяни Солом’янського району (30) відзначені нагородами РДА, ВУТ “Просвіта”, КМДА, КМ України і ВР України. 10 активістів відзначені найвищою просвітянською нагородою – медаллю “Будівничий України”. Завдяки лідерським якостям творчої особистості Зої Яківни Голоти, її високій організації культурно-просвітницької роботи в Солом’янському районі і м. Київ про діяльність Солом’янської “Просвіти” знають усі. В різні роки кількість просвітян складала від 300 до 500 осіб – і все це кропітка, цілеспрямована робота її очільниці, людини слова і справи, людини, яка безмежно любить Україну і всією душею вболіває за неї. Зоя Голота – авторка численних культурно-просвітницьких заходів для студентської молоді і просвітян, членкиня правління Київської “Просвіти”, яка не тільки вносить дієві пропозиції в діяльність громадської організації, а й своїм прикладом демонструє втілення їх у життя. Список проведених нею просвітянських заходів за 22 роки керівництва Солом’янською “Просвітою” заслуговує га увагу і повагу. За багаторічну просвітницьку діяльність, особистий внесок у справу українського національного відродження та розвиток української культури Голота З.Я. відзначена численними нагородами, серед яких є і Почесна грамота Верховної Ради України, найвища просвітянська нагорода – медаль “Будівничий України”, медаль Верховної Ради України “За особливі заслуги перед українським народом”. Просвітницька діяльність З. Я. Голоти – приклад для наслідування! Безмежна вдячність їй за професіоналізм, лідерство, відданість справі українського національного відродження!
Нині Солом’янській “Просвіті 30 років! Навіть в умовах пандемії і російсько-української війни, в якій Україна виборює свою незалежність, просвітницька робота активно ведеться, до осередку вливаються нові потужні сили – молоді науковці, творчі особистості, які здатні гідно тримати культурно-просвітницький фронт! За багаторічну роботу в Солом’янській “Просвіті”, за особистісний внесок у справу українського національного відродження та розвиток української культури на святковому заході було нагороджено активістів і лідерів просвітницької діяльності: Галину Трегубову, Зою Голоту – грамотою Солом’янської РДА; Ігоря Якубовського – почесною грамотою ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, Світлану Литвинську, Ольгу Ходацьку, Оксану Приходько, Іванну Щербину, Ольгу Пугач, Галину Яблонську – грамотою Київської “Просвіти”; Анатолія Сотниченка, Павла Оксюковського, а також молодих просвітянок-студенток – Анну Айкало, Анастасію Колесніченко – подяками голови Київської “Просвіти”. З вітальним словом виступив перший заступник голови Центрального правління ВУТ “Просвіта” Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, академік Міжнародної слов’янської академії імені Яна Амоса Коменського, громадський і політичний діяч, член Центрального правління, перший заступник голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. У виступі академік наголосив на важливості культурно-просвітницької роботи особливо нині, в умовах війни: “Ми, українці, свідомі нині того, що наша доля в руках Українського Воїна – цієї найвищої цінності Нації, але маємо також визнати, що перемогу, як і майбутнє, слід виборювати в усіх царинах життя. Церква, Культура, Мова, Освіта, Історія, Національна пам’ять, Інформація, як і політика та економіка, зобов’язані бути тим фундаментальним опертям, яке зрощуватиме та зміцнюватиме нашу Державність і Націєтворчість. Бо Духовність є такою ж зброєю, що в додачу до мілітарної уможливить переможність нашої сили”. Академік Г. Філіпчук подякував просвітянам за вагому роботу в ім’я відродження національних цінностей, вручив нагороди від Центрального правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, назвав Центральну бібліотеку Солом’янського району м. Київ, де відбувалося ювілейне святкування, оазисом духовності, царством книг і осередком просвітництва. Наталія Осьмак – українська громадська діячка, біографиня і дослідниця життя і діяльності Кирила Осьмака, державного і політичного діяча, члена УЦР, президента головної визвольної ради (УГВР) – надпартійного органу – підпільного парламенту і уряду, який керував боротьбою УПА за незалежність України, привітала присутніх з ювілеєм, зачитала уривок з листа свого батька і подарувала бібліотеці книжку про нього. Порадували просвітян і запрошених гостей артисти, письменники, які виступили з концертною програмою. Кирило Стеценко – народний артист України, голова Київської “Просвіти”, композитор, скрипаль віртуозно виконав “Дух України” і “Многая літа”. Тарас Яницький – заслужений артист України, відомий у світі бандурист-віртуоз, співак, диригент, професор Національної музичної академії України та КНУКМ, захопив публіку такими творами: “Елегія”, піснею “Бандуристе, орле сизий!” на слова Т. Шевченка і твором “Плине кача”. Просвітянський творчий дует (Ольга Ходацька та Ігор Якубовський) представив програму “Обіймаю тебе, Україно”, в якій звучали вірші О. Ходацької в авторському виконанні і пісні на її слова у виконанні автора музики – композитора, барда Ігоря Якубовського, лавреата Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди. Після завершення свята ще довго звучали слова вдячності за високу організацію свята очільниці Солом’янської “Просвіти” Зої Голоті, директорці Центральної бібліотеки Солом’янського району Іванні Щербині, голові Київської “Просвіти” Кирилові Стеценку та членам правління, захисникам і захисницям, завдяки яким ми маємо змогу проводити такі зустрічі. Вирували емоції, велися предметні розмови про мову, родину, рідну землю і її захист від лютого московського ворога, якому не вдасться перемогти, бо українці та Україна незламні! Просвітяни-патріоти ще довго говорили ро роль культурно-просвітницької роботи на сучасному етапі, про Перемогу і відродження України, адже “Просвіта” об’єднує людей зі спільними інтересами, лідерів, які здатні ініціювати нові, ефективні ідеї і втілювати їх у життя. З ювілеєм, Солом’янська “Просвіто”! Процвітання і довголіття! Переможного Миру!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
