Події, факти, коментарі · “Ми вкотре в нашій історії опинилися в нестандартній ситуації”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Жоден наш Президент не перебував на посаді передбачений Конституцією термін
Слово Просвіти, №20 за 2024 рік
2019 року, які такими ж і залишилися по сьогодні. І, звісно, давно “розкручує” цю тему Росія. Правда, після недавніх президентських виборів у Росії щодо “легітимності” напрошується чудова приказка: “Хто б казав, хто б мовчав”. Про нелегітимність, тобто незаконність путіна на посаді президента Росії чітко заявив Європейський парламент – законодавчий орган ЄС, Європейського Союзу. Чітко заявила Україна – заявою Міністерства закордонних справ. І таких заяв, таких позицій предостатньо. Підставою є не лише дуже умовна “демократичність” цих російських виборів. Це поняття не конкретне, охочі можуть подискутувати щодо демократичності. Але є поняття дуже конкретне: проведення виборів на окупованих територіях, що однозначно заборонено міжнародним правом. А Росія проводила ці вибори не лише на своїй території, а й на чужій. На окупованих частинах Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей України. Не кажучи вже про Крим. Не будемо втягуватися в дискусію щодо легітимності нашого глави держави. Які загалом щодо оцінки його президентства. Тема публікації, власне, інша: жоден український Президент не перебував на посаді визначені Конституцією 5 років. Чому тоді до Зеленського повинен бути особливий підхід? Хоча, врешті, що тут нового? “Особливий підхід” до нього існує всі 5 років. Чому не подолав корупцію за 5 років? Не подолану за попередні 28 років. Чому не розслідувано злочини проти другого Майдану з його кривавим фінішом, так само причини здачі Криму і половини Донбасу у 2014 році? Не розслідувані за 5 років попередньої влади, що прийшла якраз з Майдану, тобто не розслідувані “по гарячих слідах”. Але знов-таки це дискусії про нинішнє президентство. Тому повернімося до простої статистики. Президент України Леонід Макарович Кравчук обраний на перших президентських виборах, що відбулися 1 грудня 1991 року, одночасно з Всеукраїнським референдумом на підтвердження незалежності України, проголошеної Верховною Радою 24 серпня того ж року. Сухо, інформативно згадаймо роки президентства всіх наших глав держави. Леонід Кравчук (10.01.1934 – 10.05.2022). Дати президентства: 5 грудня розповів, що спілчани навчилися працювати в умовах лихоліття. НСКУ активно долучається до процесів декомунізації і дерусифікації в своїх областях, фіксуються злочини ворога проти нашої культурної спадщини, видаються нові книжки. Це відбувається на ентузіазмі краєзнавців, які самі себе фінансують. “НСКУ не одержала цього року жодної бюджетної копійки. Проте ми зуміли продовжити традицію і видали у світ черговий номер журналу “Краєзнавство” (№1, 2024). Цей випуск тематичний – він при-
1991 – 19 липня 1994. Леонід Кучма (нар. 09.08.1938). Тут і далі в дужках – дати народження всіх наступних Президентів, котрі за Конституцією пожиттєво зберігають це звання (крім відстороненого з посади, як Янукович). Дати президентства: 19 липня 1994 – 23 січня 2005. Віктор Ющенко (23.02.1954). Дати президентства: 23 січня 2005 – 25 лютого 2010. Віктор Янукович (09.07.1950). Дати президентства: 25 лютого 2010 – 22 лютого 2014. Позбавлений звання рішенням Верховної Ради України. Петро Порошенко (26.09.1965). Дати президентства: 7 червня 2014 – 20 травня 2019. Володимир Зеленський (25.01.1978). Президент від 20 травня 2019 року. Де тут хоч раз зазначено рівно 5 років перебування Президента на посаді? Чи 10 років, якщо два терміни поспіль (більше не можна). Найменше главою держави був Кравчук: 2 роки і 7 з невеликим місяців. Переобраний на позачергових виборах влітку 1994-го. Вибори внаслідок глибокої політичної кризи, посиленої страйками. Формально Кравчук подав у відставку. Парламент ухвалив рішення про нові вибори. Кучма у свій другий термін президентства побув главою держави значно довше 5-ти років. Спершу в суспільство була закинута теза, що, мовляв, перше його президентство можна не рахувати, бо то було до ухвалення у 1996 році Конституції України. То “першим”, значить, треба вважати друге президентство, а відтак можливість іти на “другий”, насправді третій термін. Цей номер не пройшов. Але президентство Кучми таки ж затяглося, бо спалахнув перший Майдан – Помаранчева революція. Через грандіозні фальсифікації виборів на користь ставленика влади, тим же Кучмою, Віктора Януковича. Врешті, суд скасував ці результати другого туру. Парламент призначив третій тур, точніше, юридично – переголосування другого туру, на якому переміг Ющенко. Усе це затягло в часі виборчу кампанію. І Кучма й далі був на посаді. Ющенко теж пробув на посаді більше, ніж 5 років, хоч і не надовго – на місяць. Затяглося визначення підсумків виборів початку 2010 року. Знову були фальсифікації на користь Януковича, які його суперниця по другому туру Юлія Тимошенко оскаржувала в суді. Безрезультатно.
свячений Вінниччині і розвитку краєзнавчого руху на Поділлі”, – повідомив Олександр Реєнт. Про перспективи краєзнавства крізь призму війни рф проти України говорили й інші промовці. Зокрема голова Миколаївської організації НСКУ, доктор історичних наук Олександр Тригуб розповів про втрати історико-культурної спадщини Миколаївщини у ході російсько-української війни, проректор Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук Валентин Лазуренко
Янукович став першим на цій посаді, кого від неї відсторонили. Кривавий фініш Майдану, коли 18 і 20 лютого 2014 року в центрі європейської столиці було вбито понад 100 наших громадян (Небесна сотня), загострив протистояння цієї революції до краю. Янукович із наближеними втік в Росію. Верховна Рада взяла ситуацію під контроль, змінила своє керівництво, призначила новий уряд. А щодо Януковича винесла постанову, що той своєю втечею унеможливив виконання ним обов’язків Президента. І призначила нові вибори. Порошенко був на посаді трохи менше 5-ти років. Бо вступила в дію норма Конституції про чергові вибори наприкінці березня. Перший тур відбувся 31 березня 2019 року, другий – 21 квітня. А далі не пізніше, як за 30 днів, новий глава держави повинен був вступити на посаду. Що маємо в підсумку? Жоден наш Президент не був на посаді належні 5 років. Хто більше, хто менше. Звернімо увагу, що в більшості випадків перехід до нового президентства був “нестандартним”, а то й не мирним. Кравчука змістила політична криза. Кучма пішов після Помаранчевої революції. Янукович після Майдану взагалі втік з країни. Що далі? Чи потрібно Верховній Раді, провівши дві позачергові сесії, внести зміни в Конституцію, які б продовжували президентство в час війни, воєнного стану, як це передбачено в Конституції для самого нашого парламенту? Чи все-таки провести вибори в час війни? Чи Конституційному суду внести якесь тлумачення ситуації? Ми вкотре в нашій історії опинилися в нестандартній ситуації. Але вперше у своєму житті з дуже нестандартною, трагічною ситуацією зіткнулося практично все населення України. Такого, тобто війни, не бачили не лише молоді, яким по 20-40 років. Такого не бачили і ті, кому за 50, 60, 70 років. Та й 80-літні що могли бачити, будучи немовлятами, коли Україну було звільнено від нацистської окупації. Навіть 90-літні були в ту війну дітьми. Але скільки таких людей в Україні? Один на десятки тисяч? Та й світ такого не бачив після Другої світової війни, цієї повномасштабної війни в центрі Європи. А саме ми – в цьому центрі й епіцентрі. І не лише щодо локального питання президентства, а й щодо самого нашого життя, існування Української держави.
Олександр Реєнт говорив про краєзнавство Черкащини в умовах війни, голова Донецької облорганізації НСКУ, кандидат педагогічних наук Валерій Романько поділився досвідом роботи краєзнавців у прифронтових умовах. Змістовними були виступи багатьох інших учасників. Деякі з них були відзначені нагородами НСКУ, а найбільше привітань отримав Олександр Петрович Реєнт, якому в той день виповнилося 75 років. Просвітяни долучаються до поздоровлень. З роси і води, шановний ювіляре!
Власн. інф.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
