Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Українське сіро>чорне рейдерство розмиває межу між дозволеним і свавіллям”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

РЕЙДЕРСТВО В УКРАЇНІ — ЗА КРОК ВІД ПРОВАЛЛЯ, ЗА МИТЬ ВІД СВАВІЛЛЯ

Слово Просвіти, №21 за 2007 рік

ТОЧКА ЗОРУ Жанна БЕЗП’ЯТЧУК Економічно+соціальна й політич+ на нестабільність у країні має дуже розмаїту симптоматику: від вулично+ го жебрацтва до скандального звіль+ нення міністра закордонних справ. В українських реаліях серед усіх три+ вожних сигналів негараздів і проблем рейдерство як спроба боротьби за свої бізнесові інтереси є, безпереч+ но, одним із основних симптомів. Як тільки+но в Україні відбувається зміна владної команди, неодмінно почина+ ється перерозподіл власності. Рей+ дерство в цьому ритуалі політично+ економічного штурму вже традиційно є дієвим і перевіреним засобом наро+ щування бізнесової, а отже, й полі+ тичної потуги. Причому в Україні не+ має жодної політичної сили, що, по+ бувавши при владі, не вдалася б до цього інструменту. Приписування рейдерського розгулу донецьким як їхнього ексклюзивного методу вирі+ шення корпоративних суперечок і поглинання чужого бізнесу підживле+ не не бажанням визнати, що й пома+ ранчеві, прийшовши до влади в 2005, не цуралися заносити дамоклів меч рейдерства над цікавими для них об’єктами господарювання. Найяс+ кравішим і найвідомішим прикладом є боротьба за контроль над Обленер+ го в інтересах бізнесмена Костянтина Григориша, підтримуваного Петром Порошенком. Тому після завоювання будинків на Грушевського донецько+ морозівським тандемом нова хвиля рейдерських атак є явищем законо+ мірним і фактично неуникним. В українському законодавстві феномен рейдерства нормативно не визначений і комплексно не вре+ гульований, тому офіційної й одноз+ начної дефініції цього поняття у нас немає. Рейдерством в Україні імену+ ють доволі широкий спектр дій — від недружнього, але законного погли+ нання одного підприємства іншим до одверто незаконного, силового захоплення певного об’єкта госпо+ дарювання. Межа між законними ді+ ями, авторизованими рішеннями суду, та фактичним бандитизмом і свавіллям в українських реаліях час+ то вельми хитка, що є вкрай тривож+ ною тенденцією. Один із найпоширеніших прийо+ мів захоплення ласих об’єктів госпо+ дарювання — скуповування акцій мі+ норитарних власників, які часто не+ задоволені своїм безправ’ям і від+ стороненістю від корпоративного уп+ равління підприємством. Також кон+ троль над підприємством можна встановити шляхом купівлі його бор+ гів, — це дає змогу увійти до ради кредиторів і далі вершити долю ще донедавна чужої і недоступної струк+ тури. Процедури санації та банкрутс+ тва часто є фінальними акордами рейдерського захоплення підпри+ ємств. Індульгенцію на рейдерські маневри зазвичай дають українські НОВА ДУХОВНІСТЬ суди. Іноді трапляється, що обидві сторони конфлікту озброюються двома протилежними за суттю судо+ вими рішеннями, що вже є проявом очевидного правового свавілля. Ко+ румпованість українських судів і чи+ новників — ось один із головних фак+ торів процвітання рейдерства. Згід+ но з результатами експертного опи+ тування, проведеного Центром дос+ лідження корпоративних відносин у листопаді 2006 року, 86,7 % експер+ тів вважають, що корумпованість працівників правоохоронних органів, податкової та судів сприяє збільшен+ ню кількості рейдерських атак. Сьо+ годні в Україні розгляд позовів при корпоративних спорах не обов’язко+ во має відбуватися за місцем офіцій+ ної реєстрації підприємства. Як нас+ лідок, гіпотетично районний суд ін+ шої області може вирішувати долю стратегічно важливих для держави підприємств. А це дає змогу розшу+ кати в загальноукраїнських масшта+ бах лояльного, дружньо налаштова+ ного до певної сторони суддю. Про+ галини, лакуни у вітчизняному корпо+ ративному праві є ще однією причи+ ною рейдерського розгулу на наших теренах. Так, за даними доповіді що+ до так званих перехідних держав Єв+ ропейського банку реконструкції та розвитку, оприлюдненої наприкінці 2006 року, Україна разом із, скажімо, Таджикистаном та Білоруссю нале+ жить до країн із найгіршим станом корпоративного законодавства. У цей же час, наприклад, Казахстан і Росія, за даними доповіді, вже мають корпоративне законодавство, мак+ Фото О. Литвиненка симально наближене до найкращих світових стандартів. Україні конче потрібно вдосконалювати своє зако+ нодавче регулювання акціонерних товариств, процедури банкрутства, корпоративного управління. При проведенні Центром дос+ лідження корпоративних відносин уже згаданого опитування 42,9 % експертів визнали, що рейдерство в Україні має сьогодні негативні нас+ лідки для національної економіки, в якій в умовах рейдерського засилля частим є зниження економічної по+ тужності підприємств, задіяних у корпоративних спорах, а також, що найголовніше, не захищені права власності. Це, у свою чергу, переш+ коджає притоку іноземних інвести+ цій в Україну. Ось таке майже зам+ кнуте коло. 21,4 % експертів вважа+ ють, що найгірші наслідки рейдерс+ тва проявляться в Україні не в по+ точний момент, а у перспективі. Що, однак, посилює негативний харак+ тер феномену. 78,6 % опитаних екс+ пертів стверджують, що рейдерство негативно позначається на міжна+ родному іміджі України. Рейдерство є явищем, характер+ ним для будь+якої перехідної, неста+ більної економіки. До початку 2000+х рейдерство фривольно розгулювало просторами сусідньої Польщі. Так са+ мо воно ширилося й російськими просторами. Окрім того, рейдерство має місце й у країнах Західної Євро+ пи, проте там воно проявляється в абсолютній більшості випадків в єди+ ному форматі — недружньому, але законному поглинанні одного підпри+ від фінансових можливостей то+ го, кому ця справедливість пот+ рібна. Наш громадянин звик до практичного сюжету хабарниц+ тва, який може бути декорований у різні алегоричні звороти: “від усієї душі”, “дарунок від серця”, “на свято”, аби показати щирість дарунку. Зазвичай він розрізня+ ється на власне “подарунок” і на “гостинець”, залежно від якості послуги. Хабар як спосіб здій+ снення своїх планів і сподівань втілився в життєву мудрість ідіо+ матичних конструкцій: “Не підма+ жеш — не поїдеш”, “З миру по нитці — голому сорочка”, “Бути у воді — і не напитися?!” Сюжет про хабарі супроводжує також інший важливий мотив — мовчання за+ кону, недоступність якого для бу+ денної свідомості майже аксіома: “Закон як дишло, куди повернув, туди й вийшло”, “Закон — павути+ на: джміль проскочить, муха нас набагато вища. Так, фахівці, щоб якось упорядкувати розмаїття рей+ дерського креативу в Україні, виок+ ремлюють “біле”, “сіре” та “чорне” рейдерство. “Біле” — це, зрозуміло, грінмейл, якого в нас найменше. “Чорне” — це одвертий бандитизм, що має яскраві театралізовані форми зовнішнього виразу, коли бійці при+ ватних охоронних фірм у камуфляжі й касках беруть в облогу будинок адмі+ ністрації підприємства, а потім викру+ чують руки працівникам. І, нарешті, “сіре” рейдерство — це будні україн+ ського рейдерства, коли ніхто, навіть наймудріший суддя, вже не може достеменно розібратися, хто винний, а хто — ні. Спроба рейдерської атаки абсолютного лідера з рейдерства в Україні фінансово+промислової групи “Приват” на олійноекстракційний за+ вод “Олейна” в Дніпропетровську, що належить європейській мультинаціо+ нальній компанії Bunge, спонукала останню до привернення уваги між+ народної спільноти й української вла+ ди до проблеми незаконного рей+ дерства в Україні. Компанія зверну+ лася до структур Європейського Со+ юзу з відповідними заявами. А це вже для України з її євроінтеграційними стратегічними планами вкрай непри+ ємний факт, надто якщо скорелювати його з думкою експертів щодо нега+ тивного впливу рейдерства на міжна+ родний імідж країни. Однак останньою краплею у сіро+ чорному морі українського рейдерс+ тва є спроби рейдерських атак на об’єкти не комерційні, а культурні. За останній час в Україні можна виокре+ зав’язне”. В суспільній свідомос+ ті, таким чином, стверджується скепсис і недовіра до закону, до можливості правового вирішення проблеми. Хабарництво — не просто по+ рушення закону чи підрив мо+ ральних основ. Воно — своєрідне мистецтво, яким володіють ті, хто вважає подарунок (хабар) закон+ ною компенсацією його не зовсім правильної (неправедної) дії. Протистояння людської прав+ ди й закону, що породжувало со+ ціальну нетерпимість, намагало+ ся подолати християнство, яке впорядкувало етично+правову культуру, поставило під мораль+ но+релігійну експертизу безза+ конність і безконтрольність пред+ ставників влади й багатих людей. Законодавство країн, які декла+ рують себе як демократичні, пуб+ лічно стверджує новий статус лю+ дини, номінально рівної оточую+ чим у своїх можливостях і зо+

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин