Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Українська мова мусить бути, як повiтря, яким дихаєш, як вода, яку п’єш”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

ВІРА Й ЛЮБОВ ТАЯТЬСЯ У СЛОВІ Роздуми пiсля VII Мiжнародного конкурсу української мови iменi Петра Яцика

Слово Просвіти, №21 за 2007 рік

Петро АНТОНЕНКО Лiга українських меценатiв окрiм iншої своєї багатогранної роботи на благо України заснувала 2000 року конкурс, аналогічного якому за масштабами не було в нашій країні. Та одразу виникла проблема — спiвiснування громадського й державного начала в цiй акцiї. Знаково, що за традицiєю розвинутих демок+ ратiй за справу взялася саме громадськiсть, недержавна органiзацiя. Треба ж i у нас якось розвивати громадянське суспiльство. З iншо+ го боку, справа ж суто державна — утвер+ дження на теренах України державностi укра+ їнської мови. Те, власне, що зобов’язанi роби+ ти державнi iнституцiї. На початку роль державних iнституцiй звелася до... обкладання податками тих ди+ тячих премiй переможцям конкурсу. Хоч ішлося виключно про добровiльнi особистi пожертви меценатiв. Пожертви з чесно за+ роблених людьми коштiв чи власних пенсiй. I з тiєї тисячi чи сотнi доларiв українець у США чи Канаді вже справно заплатив державi на+ лежнi податки. Є мiждержавнi угоди, якi не допускають подвiйного здирання податкiв. Далеко не одразу, але до наших чиновникiв ця очевидна рiч таки дiйшла, i нинi дiтей+лау+ реатiв не оподатковують. Наступний крок держави був логiчнiшим. До конкурсу пiдключили Мiнiстерство освiти i науки. Тому органiзацiйна робота — за Мiнiс+ терством, фiнансова — за Лiгою. А цього року в органiзаторах конкурсу було вже чотири мi+ нiстерства. Окрiм освiтянського, це Мiнкуль+ тури i туризму, Мiнiстерство оборони i Мiнiс+ терство закордонних справ. Оборонне вi+ домство з iнiцiативи його мiнiстра просто i чiт+ ко, по+вiйськовому, своїм наказом провело конкурс в українських Збройних силах. А участь МЗС зумовлена тим, що вiдтепер кон+ курс набув статусу мiжнародного, в ньому взяли участь українськi дiти 23+х країн свiту, вiд Польщi аж до Канади i США. Про все це з гордiстю говорили на зак+ лючнiй церемонiї закриття конкурсу. Цифри — 23 країни і 5 мiльйонiв учасникiв — проголо+ шувалися з таким натхненням, як колись, у радянськi часи, подiбнi цифри на з’їздах. Дея+ ка параднiсть не применшує, звiсно, значення конкурсу. Тим бiльше, на найкращi слова за+ слуговують i всi його учасники, незалежно вiд зайнятого мiсця, i вчителi, якi виховали лауре+ атiв конкурсу. I звичайно ж, меценати. I чис+ леннi громадськi органiзацiї, що дедалі бiль+ ше включаються в акцiю. Серед них — i Всеук+ раїнське товариство “Просвiта” iм. Т. Шевчен+ ка. Адже саме тисячi книг видавництва “Прос+ вiта” стали одними з кращих подарункiв пере+ можцям турнiру. Але непростi й невирiшенi мовнi питання, проблеми спiвпрацi громадськостi й держави у їхньому вирiшеннi, весь час, як кажуть, висi+ ли в повiтрi. СЕРЕД ШКОЛЯРІВ 1 місце — Євгенія Солодка — учениця 3 класу НВК №2 м. Шепетівки Хмельницької області; Тетяна Повшедна — учениця 4 класу ЗОШ №6 м. Житомира, Діана Вигів+ ська — учениця 5 класу спеціалізованої школи №12 м. Ірпеня Київської області; Анна Савчук — учениця 6 класу Житомир+ ського екологічного ліцею №24 м. Жито+ мира; Марта Хомин — учениця 7 класу Львівської академічної гімназії; Ілона Хме+ льова — учениця 8 класу Кловського ліцею іноземних мов №77 м. Києва; Ольга Дани+ лова — учениця 9 класу ЗОШ №1 м. Нова Каховка Херсонської області; Ольга Косо+ ва — учениця 10 класу ліцею міжнародних відносин №51 Печерського району м. Киє+ ської мови. Якщо хтось сумнiвається в цьому, вийдiмо на вулицю столицi нашої незалежної України i послухаймо, якою мовою там гово+ рять. Подивiмося, якою мовою надруковані на+ ші газети, книжки на розкладках? Перемога цього конкурсу очевидна, але вона вiдбулася не завдяки, а всупереч владi. Одна справа, як нас тут переконували, дати на “Лiтературну Ук+ раїну” чи журнал “Вiтчизна” одноразову фiнан+ сову допомогу, але набагато вагомiша i набага+ то державнiша справа — створити у незалеж+ нiй Українi таку суспiльну атмосферу, в якiй та ж “Лiтературна Україна” i всi українськомовнi ви+ дання перебували б пiд захистом українського законодавства i не потребували таких подачок. Щоб газета виходила не накладом у 4 тисячi, а “Вiтчизна” — менше тисячi примiрникiв. Щоб книжка патрiарха нашої лiтератури, лауреата Шевченкiвської премiї Анатолiя Дiмарова, який ось тут, у залi, була видана накладом не тисячу примiрникiв, а сто тисяч”. А ось думки ще деяких учасникiв свята: Вiктор НАБРУСКО, голова Нацiональної телерадiокомпанiї України: “Нашi радiопрограми — це справдi свято ук+ раїнської мови. Зокрема ми запровадили Диктант за+ гальноукраїнської єдностi на Українському радiо. I на+ ша мета, — аби за умовнi парти цього Диктанту поса+ дити наших полiтичних i державних дiячiв, якi б зро+ зумiли, що без української мови, без українського сло+ ва нiколи не буде Україн+ ської держави. На жаль, усi 15 рокiв ми змушенi про+ довжувати боротися за ут+ вердження рiдного слова, української культури. Якось ненормально — у своєму рiдному домi, своїй україн+ ськiй хатi говорити про це, але така iсторична реаль+ нiсть. Тому цей конкурс — своєрiдна iнформацiя для наших державних дiячiв, якi повиннi зрозумi+ ти, що український iнформацiйний простiр сьогоднi часто не український, не нацiональ+ ний, вiн забруднений, засмiчений”. Панi Наталiя СОСЮК — директор лiцею+ iнтернату м. Рiвного отримала на конкурсi двi нагороди: iменний годинник вiд Президента України i диплом за те, що її учениця Ольга Ба+ чишина стала однією з тих, хто здобув перше мiсце серед школярiв. До речi, 5 рiк поспiль ви+ хованцi педагога перемагають у конкурсi. Сло+ во панi Наталiї: “Конкурс — це надiя для дiтей. Вiн дає вiдчуття волi, стверджує нацiональну гордiсть українцiв. Вiн пiдтверджує, що Україна наша — це не окраїна i не окраєць. Що для Ук+ раїни треба зараз? Вiра, любов, яка таїться в словi. Слово генетично конденсує все”. Доктор Марiя ФІШЕР?СЛИЖ із Торонто (Канада) — член Лiги українських меценатiв, од+ на з найактивнiших дiячок зарубiжного українс+ тва. Ось що вона сказала нашiй газетi про кон+ курс, зокрема, про участь у ньому дiтей захiдної дiаспори: “Враження гарнi, патрiотичнi. Бачить+ ся, що українська мова розвиваєтся, її престиж росте. Щодо участi українських дiтей закордон+

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин