“Хто заважає подолати кризу і хто прислужується “силам протидії?” · с. 2сторінка оригіналу ↗
ВІД ГІРКОТИ МИНУЛОГО ДО НОВОГО ЖИТТЯ У Криму вшанували жертв депортації
Слово Просвіти, №21 за 2007 рік
Віктор ХОМЕНКО, Крим
Під таким гаслом 18 травня в Сімферопо+ лі й інших населених пунктах Криму відбули+ ся традиційні траурні заходи, приурочені 63+й річниці депортації з півострова крим+ ських татар. Каральний присуд стосувався усього без винятку національного співтова+ риства: понад 200 тисяч відправили подалі від землі предків, на якій “інтернаціоналісти” не залишили жодної з+понад 900 мечетей, жодної кримськотатарської школи, знищили 25+мільйонний книжковий фонд кримськота+ тарською мовою. Насильницьки вивезли з Криму німців, греків, вірмен, болгар, турків, курдів, персів — усього понад 300 тисяч. Репресували й мертвих: за наказом зрівняли з землею навіть кладовища. У цей скорбот+ ний день разом із представниками депорто+ ваних етносів сумувала вся країна, бо за ста+ лінського режиму кількість полеглих від голо+ доморів і депортованих наших співвітчизни+ ків обраховується мільйонами. 17 травня відбулося масове покладання квітів і вінків до меморіалів у скверах і буль+ варах, у парку “Салгірка”, до архітектурного комплексу “Відродження”, до пам’ятного ка+ меня на пероні залізничного вокзалу, а також траурні збори в Українському музичному те+ атрі. 18 травня відбулася багатотисячна хода колон з усіх реґіонів півострова у центр Сім+ ферополя, велелюдний мітинг, а увечері — молодіжна акція “Запали вогонь у своєму серці”.
У загальний план траурних заходів, при+ урочених Дню пам’яті жертв депортації з Криму, включені покладання вінків до пам’ят+ них каменів і меморіалів, які традиційно про+ ходять 24 червня — у день висилки з півос+ трова вірмен, болгар і греків та 18 серпня — у день висилки німців. На реалізацію Програми облаштування й соціально+культурного розвитку депорто+ ваних цього року в державному й кримсько+ му бюджетах передбачено 75 млн. грн. Але, на жаль, фінансування надходить несвоє+ часно, на сьогодні з бюджету надійшло від+ повідно лише 21,3 % й 17 % до запланова+ них коштів. Понад шість тисяч депортова+ них нині стоять на квартирному обліку. А на заплановані цьогоріч кошти можна буде придбати житло тільки для 200 родин і збу+ дувати для 250. Схожа ситуація й за іншими статтями програми, зокрема, забезпечен+ ню водою місць компактного проживання репатріантів. Планується 8,8 млн. грн. направити на задоволення соціально+культурних потреб репатріантів: виплату компенсацій за проїзді провіз багажу, проведення різних заходів, зміцнення матеріально+технічної бази крим+ ськотатарського театру, медцентру, шкіл, дотації національним газетам і журналам.
“ЗАБУТТЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ” Така назва присвяченої Дню депортації кримськотатарського народу фотовиставки, відкритої в Сімферопольському художньому музеї. Півсотні фото і документів нагадують про трагічну сторінку півстолітнього перебування у засланні кримських татар. Усі матеріали експозицій представлено з приватних колекцій депортованих і відтво+ рюють різні грані життя кримських татар до й у період вигнання. Такі виставки вже стали традиційними перед 18 травня — Днем депортації. Нагромаджувані з року в рік архівні доку+ менти поповнюють банк пам’яті для дослід+ ників, є гірким і вічним нагадуванням про злочини сталінської епохи.
ПАМ’ЯТНИК — УСІЄЮ ГРОМАДОЮ Мешканці села Міжводне Чорноморсько+ го району толокою відкрили пам’ятник жер+ твам депортації. Меморіальну колону вирішили встано+ вити поруч із меморіалом пам’яті героїв Другої світової війни не випадково, адже родини багатьох полеглих воїнів були де+ портовані у травні 1944 року. Тож, за заду+ мом творців, пам’ятники мають нагадувати нащадкам про те, що такі страшні події, як війна й депортація не повинні повторитися більше ніколи. Хоча репатріантів у Міжводному третина населення — близько 150 мешканців, відкри+ ли пам’ятник усім селом, бо й створювали його толокою кримські татари і слов’яни: безплатно надавали транспорт, влаштовува+ ли суботники, зверталися по допомогу до місцевих підприємств і збирали кошти по всіх хатах.
ЧИНОВНИКИ ДУРИЛИ ДЕПОРТОВАНИХ У Білогірському, Кіровському, Джан+ койському районах, Євпаторії та Судаку виділялися кошти на завершення споруд+ ження будинків, які… вже були здані в екс+ плуатацію задовго до цього. Порушення у використанні бюджетних коштів на облаш+ тування депортованих виявлені у ході пе+ ревірок законності їх витрачання. Прокуро+ ри внесли вісім документів реагування з вимогами усунути порушення під час на+ дання житла, при виплаті матеріальної до+ помоги й компенсацій. Порушено дві кри+ мінальні справи — обидві щодо незаконно+ го виділення квартир, викуплених за раху+ нок держбюджету.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
