Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗
“Нині відбувається активне відродження українського авангарду”.
Слово Просвіти, №21 за 2008 рік
22 травня, Київ. Заходи “Просвіти” та інших національнодемократичних сил з нагоди річниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні. 17.00 — панахида у церкві Різдва Христового на Поштовій площі, урочиста хода Володимирським узвозом, Хрещатиком, бульваром Шевченка до пам’ятника Великому Кобзареві. 18.00—21.00 — мітинг, покладання квітів до пам’ятника Т. Шевченку, концерт мистецьких колективів.
Черговий редактор
Святослав МІЗЕРНЮК
Бухгалтерія 279-41-46
А д р е с а р е д а к ц і ї : вул. Хрещатик, 10'Б, м. Київ, 01001
E'mail: slovo_prosvity@ukr.net
http://slovoprosvity.org.ua
Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті “Преса України” у середу. Зам. № 3301221 Наклад — 24000
Листування з читачами — тільки на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори.
Фото Олеся Дмитренка
Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів. При використанні наших публікацій посилання на “Слово Просвіти” обов’язкове.
І н д е к с г а з е т и “Слово Просвіти” — 30617 Передплатна ціна, враховуючи поштові послуги: на місяць — 3,94 грн. на 3 місяці — 11,32 грн. на 6 місяців — 21,64 грн.
0 8 0 2 1
4 820095 780016
Глибоко вплинули на творчість майбутньої “королеви авангарду” знайомство з філософами М. Бердяєвим та Л. Шестовим, з паризькою творчою елітою — Пікассо, Браком, Леже, Аполлінером. Потім вона сама творитиме в Парижі, викладатиме в Академії сучасного мистецтва, і дослідники її творчості відзначатимуть один із основних новаторських елементів, які внесла київська художниця в світовий авангард, — напругу кольорів, узагальнених гармонією образотворчої площини. Олександра Екстер завжди підкреслювала, що її знахідки в колористиці мали предтечу — українську вишивку. Їй пощастило уникнути долі багатьох митців українського авангарду, які загинули від сталінського терору, як бойчукісти; тих, кого не розстріляли, переслідували або забороняли. Вона ж вирвалася на міжнародну виставку в Парижі 1924 року і вже не повернулася. У своїй майстерні під Парижем вже літньою Олександра Екстер створювала керамічний посуд з колоритними українськими мотивами. З цього і жила сім’я. З останніх листів художниці зрозуміло, що вона майже голодувала, але скаржилася лише на глибоку ностальгію за Києвом. Є її спогад про Труханів острів, “коли сонце в цю ранню пору, скупавшись в Дніпрі, бадьоро, свіжо йде вглиб всієї України”.
Художниця, яку надихали українські орнаменти, народна вишивка, і яка сама малювала ескізи вишивок для сільських майстринь з Вербівки на Київщині, створювала костюми до балетних постановок, сценографії до вистави “Ромео і Джульєтта” і… брала участь у створенні форми для Червоної Армії — це все вона, Олександра Екстер. 1914 року організувала у Києві знакову в історії вітчизняного образотворчого авангарду виставку “Кільце” та однойменну творчу групу. Ще любила міські свята. Оформлені художницею київські майданові феєрії з космосом українських орнаментів відгукнуться згодом у творчості її послідовників — сценографів різних поколінь. За ескізами художниці було виконано костюми для першої науково-фантастичної стрічки “Аеліта”, яка вийшла на широкий екран 1924 року. За своє тривале творче життя Олександра Екстер займалася живописом, дизайном одягу, виставковою та викладацькою діяльністю, театральними постановками, оформлювала книги. Але спершу наполегливо вчилася сама — у Київській рисувальній школі М. Мурашка, у творчій майстерні знаменитого С. Світославського — інтелектуала, якого так любила прогресивна студентська молодь.
МИСТЕЦТВО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
