Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» · “Сьогодні, як і в безправні роки соціалізму та кучмізму, в Україні знову з’явилися політв’язні”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Народний дім у руїні

Слово Просвіти, №21 за 2012 рік

ників книг, що на той час було багато. Осередок товариства “Просвіти” став матір’ю таких громадських організацій, як “Сільський господар”, “Сокіл”, “Пласт”. “Союз українок”. При читальні “Просвіти” організовано кооперативний магазин, молочарню. Словом, новозбудований Народний дім став осередком всього національно-культурного життя українців селища. 1939 рік — дні чорної реакції. Після завоювання Польщі двома агресорами — фашистською Німеччиною і Радянським Союзом — у Західну Україну прибули з так званою “визвольною” місією комуно-більшовики, які відразу ліквідували товариство “Просвіта” як ворожу їм націоналістичну організацію; багато просвітян заарештовано і розстріляно у тюремних казематах або вивезено у сибірські концтабори на каторгу. Народний дім почали називати клубом, перетворили його на осередок комуністичного виховання і пропаганди “щасливого” радянсько-колгоспного життя. У вихорі цього “щасливого” життя ніхто з радянських керівників не подбав, аби замість невеликого обшарпаного літами Народного дому побудувати новий просторий Будинок культури. 1990 року, коли Україна стала незалежною державою, знову відновилося національно-культурне і духовне життя. Почали відроджуватися колишні громадські суспільно-культурні й політичні товариства і організації. У Великому Любені утворено товариство української мови імені Тараса Шевченка, відроджено осередок товариства “Просвіта”, пожвавилася робота в старому Народному домі. Про побудову Будинку культури знову ніхто не подбав. І ось уже понад п’ять років цей старий обдертий будинок, що колись був народною будовою

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин