Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» · “Душа кожного, попри життєві негаразди й проблеми, потребує високого й красивого, що дає людині мистецтво”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Коли піснею розмовляє душа

Слово Просвіти, №21 за 2012 рік

Надія КИР’ЯН Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА “Зацвіла коло хати зірка // нахилив важку голову сонях // жовті стерні сурмлять і сурмлять…” — словами з поезії Миколи Воробйова українська артистка Галина Стефанова, лауреат багатьох премій, розпочала вечір, присвячений Дню матері, який організувало ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Це була справжня магія високих мистецтв: музики, художнього слова і певною мірою образотворчого мистецтва, оскільки поезії Миколи Воробйова “мальовані”, хоч не пензлем, а словом. А всі учасники дійства — люди високопрофесійні, творчі, справжні ентузіасти своєї справи. І головна дійова особа — солістка Надія Боянівська, на жаль, більше відома за кордоном, ніж в Україні, володарка “кришталевого голосу”, як говорять про неї, а вона вважає, що піснею розмовляє душа. І камерний симфонічний оркестр під орудою відомого диригента Сергія Дідка, лауреата міжнародних конкурсів. І один з оркестрантів Максим Бережнюк, який віртуозно володіє більш як п’ятдесятьма духовими народни- Сергій ДОВГАЛЬ, голова Дніпропетровського (Січеславського) облоб’єднання “Просвіти” Фото автора Народжений 1851 року на Харківщині, видатний український поет, фольклорист та етнограф багато років прожив на Придніпров’ї. Саме тут він досліджував перлини усної народної творчості. А розпочав цей шлях з благословенного села Рубанівського у нинішньому Васильківському районі. За підтримки Івана Григоровича Василенка та його матері Катерини Павлівни (ігумені Єлисавети) він обійшов майже всю Південну Україну, зібравши багатий фольклорний матеріал: казки, пісні, думи, приказки, приповідки… Тільки пісень у наддніпрянських степах Іван Манжура зібрав понад тисячу. У Рубанівському тривалий час діє збудований ще 1896 року Катериною Василенко Храм Покрови під орудою священика Василя ми інструментами, продемонстрував частинку свого таланту — виконав мелодію на пан-флейті й сопілці. І чудові артистки-колежанки Надії Боянівської Оксана Гордієць і Ганна Булуй. Галина Стефанова тонко дібрала і створила колажі з поезій Миколи Воробйова й талановито прочитала їх — не знаю, чи звучали вони десь так красиво й доречно, як на цьому концерті. Глядачі ніби побачили, як “хата до хати червоне яблуко котить // поспліталося світло золотими рогами // вогонь поліно струга… // журавлиним горлом дихає відро… // вітер вікна скубе // тріпотить по

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин