Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Шевченкіана · “Важливо, щоб свято Кобзаря було не тільки державним, а й народним”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

«Не тільки державне, а й народне»

Слово Просвіти, №21 за 2013 рік

Уляна ВОЛІКОВСЬКА До 200-річного ювілею Тараса Шевченка залишається менше року. 21 березня у Комітеті з питань культури і духовності Верховної Ради України Координаційна рада з питань підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Шевченка розглянула питання щодо його вшанування 2014 року. Пропозиції науковців, шевченкознавців, політиків, митців, працівників музеїв і заповідників об’єднує головна ідея — аби відзначення Свята Кобзаря не перетворилося на штамп чи формальність. Євген Сверстюк, письменник, філософ: — Часто мене запитують, чому у нас так глухо звучить ім’я Шевченка. Шевченка не треба змінювати, треба самому змінитися, і в тому вся наша проблема. Я боюся надмірних адміністративних зусиль, нам загрожує словесне надмірне вшанування, а потрібно, щоб було пожвавлення, треба залучати молодь, талановитих людей, щоб не було повторення того, що всі знають. Кожен має зайнятися своїм: талановитий учитель повинен знаходити тих, які доносять слово Шевченка на ширшу публіку, треба, аби широка громадськість підіймала ім’я і дух Шевченка. Дуже важливо, щоб видали щоденники Єфремова. Хотілося б, щоб було не просто ушанування Шевченка, а ушанування себе самих. Ігор Ліховий, заступник Генерального директора Національного художнього музею України: — Із нашої точки зору, влада хоче максимально формалізувати процес підготовки до його проведення, аби не допустити загальнонаціональної консолідації суспільства довкола виконання Шевченкових заповітів. Найголовніші з них: питання української мови, демократичних засад побудови держави, суспільних відносин, відстоювання прав людини, реальної незалежності України, рівноправних міжнародних відносин, автономії Національної Церкви тощо. Ми спостерігаємо демонстрацію неповаги до пам’яток, пов’язаних із ім’ям Т. Шевченка, які мають національне значення. Важливо змінити до ювілею щойно встановлену експозицію в Каневі, яка абсолютно не Шевченківська. Ще одна проблема — недоступність літературно-мистецької спадщини, за останні роки не вийшло жодного тому повного зібрання творів Т. Шевченка, не вистачає перекладів. Викривлення поглядів і справ Шевченка, пристосування їх до політичної мети прослідковується в документах, зокрема в постанові Кабінету Міністрів щодо міжнародного відзначення ювілею Тараса Шевченка, де зазначені Російська Федерація, Казахстан, Польща, Литва. На мою думку, це якийсь безсистемний, абсолютно ненауковий підхід у виборі країн. В Україні ніхто не займається моніторингом усіх шевченківських подій, явищ. Нарешті мають бути сформульовані території музеїв і заповідників, бо більшість із них не мають актів на землю, актів на право власності тощо. Володимир Панченко, доктор філологічних наук, професор Національного університету “Києво- Могилянська академія”: — По-перше, існує проблема відсутності інформації про ювілей. Я багато їжджу по Україні і єдиний рекламний щит, на якому є натяк про 200-річчя від дня народження Шевченка, бачив у Городищі Черкаської області. По-друге, я не знайшов відповіді на запитання, скільки коштуватиме відзначення ювілею, адже про кошторис не сказано у жодному документі. Сумнівною є ідея щодо Співочого поля біля Канівської гори, яка є приводом для відмивання коштів. Важливо облаштувати сучасні модерні фондосховища, створити інтернет-портал “Тарас Шевченко”, в якому б постійно викладалася важлива загальносуспільна інформація, архівні документи тощо. Має бути візуальна інформація в метро, на біл-бордах. Також треба реалізувати Шевченкову мрію останніх років життя про хату на Канівській горі. Необхідно пам’ятати, що Шевченко — особлива духовна матерія українства. Олександр Бригинець, народний депутат: — Ми багато говорили про те, як потрібно розповідати про Голодомор, видавати книжки і встановлювати пам’ятники. Але ця тема не стала частиною свідомості нації через те, що ми не застосували ті прийоми, які мають бути використані сьогодні. Зокрема створення багатосерійних стрічок. В Україні достатня технічна та інтелектуальна база, щоб це реалізувати. Я намагався зрозуміти, як популяризують своїх класиків за кордоном. Застосовують такий механізм: беруть найвідоміші рядки з творчості того чи того видатного поета, і на фестивалях і конкурсах представляють сучасних молодих поетів, які використовують цей рядок у своїй творчості. Таким чином відбувається певне наповнення цитатами видатних класиків в сучасній літературі. Цю ідею можна запозичити. Важливо, щоб це свято було не тільки державним, а й народним. Пилип Іллєнко,продюсер, актор: — Уперше за роки незалежності ми екранізуємо творчість Шевченка. Зараз працюємо над проектом “Толока” М. Іллєнка, який ми презентували на Каннському фестивалі. Прем’єра фільму запланована на 9 березня 2014 року. Я хотів би наголосити на тій проблемі, що українські кіномитці в нашій державі позбавлені права дійти до свого глядача і вирішити цю проблему без участі держави неможливо. проводять просвітяни, письменники та освітяни області. Переможцям вручили по десять примірників літературного альманаху “Проріст”, де опубліковано їхні твори. Альманах урочисто вручали голова Рівненського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка Світлана Ніколіна та голова журі конкурсу письменник Євген Шморгун. Учасники свята ознайомилися з експозицією місцевого музею Пересопницького Євангелія, з виставкою книг із серії “Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука в Рівному”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин