Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Україна мислиться як модерний проект, що може бути цікавим для вивчення і співпраці”. Суспільство 12 · с. 12сторінка оригіналу ↗

Український Кембридж об’єднує культури

Слово Просвіти, №21 за 2013 рік

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, “Всесвіт”, Київ—Кембридж—Київ Кембриджський університет (університет № 1 у світі за міжнародним рейтингом вищих навчальних закладів) знову став тим майданчиком, звідки щороку лунають голоси різних літератур у перекладах різними мовами світу, зокрема й українською, яка від часу заснування програми “Українських студій” (“Cambridge Ukrainian Studies”) у цьому університеті має особливий інтерес із боку студентів. Приємно відзначити, що з кожним роком кількість спеціально запрошених гостей на читаннях збільшується, як і кількість відвідувачів. Бібліотечні фонди української літератури в Кембриджі потребують розширення. Думаю, що українські видавці могли б бути вельми корисні для програми українських студій, надсилаючи для університету і перевидання класики, і новітні художні книжки й наукові дослідження. Наразі в бібліотеці факультету середньовічних і сучасних мов (на якому функціонує програма “Українських студій”) українськомовних видань значно менше, ніж російських чи польських книжок. Проте те, що в Кембриджі засновано українознавчий факультет, — величезна перемога україністики. На світовому “мовному ринку” сьогодні серед лідерів китайська, арабська, іспанська мови, саме на них особливий попит у провідних університетах світу. Проте українська мова відтепер також має потужний імпульс для утвердження у світі. Щороку в Кембриджському університеті відбуваються культурні й науково-академічні заходи, які популяризують знання про Україну, визначають методологічні підходи до вивчення української культури, мови та історії. Водночас завдяки цим міжнародним заходам українська мова в уявленні британців здобуває статус однієї з перспективних європейських мов, а Україна мислиться як модерний проект, що може бути цікавим для вивчення і співпраці. Як зізнався керівник програми “Кембриджських українських студій” Рорі 9 травня у Кембриджському університеті відбулися треті щорічні “Всесвітянські” літературні читання на підтримку перекладів. Фіннін, студенти, які вивчають україністику, вражені модерною українською літературою, вони мають бажання обов’язково відвідати Україну. На факультеті україністики в Кембриджському університетів центрі уваги — курси з української мови та літератури (передусім ХХ— ХХІ століть із центруванням канону навколо постаті Павла Тичини), водночас навчання передбачає й “практику”, до якої можна зарахувати і згадані щорічні всесвітні читання. Студенти мають можливість попрактикуватися в українській мові, а також почути мовлення носіїв із України. Читання поєднують у собі і навчально-практичний, і естетичний компонент, оскільки на них запрошують відомих виконавців, режисерів і музикантів. Цього року почесним гостем на читаннях був відомий український композитор Мирослав Скорик, Герой України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, автор музики до фільму “Тіні забутих предків” (1964). Із “Київської камерати” на читання завітала Богдана Півненко. Також продемонстрували фільм сучасного українського дизайнера й художника Зінаїди Лихачової. Фільм представила музикознавець Олександра Олійник, заслужений діяч мистецтв України. Щороку перекладацько-літературні читання проводить факультет українських студій (на чолі з доктором філології Рорі Фінніном) за підтримки українського журналу світової літератури “Всесвіт”. Цього року представники редакції також узяли участь у читаннях. Захід побудовано так, що студенти Кембриджського університету читають оригінальні твори різними мовами світу, а також переклади, підготовлені українською та англійською мовами. Для читання обирають твори, які друкувалися у журналі “Всесвіт”, а тому варто зазначити, що українськомовні версії є ключовими, вони визначають загальну спрямованість заходу. Цьогорічним “духовним” патроном на кембриджських усесвітянських читаннях став митець, чия творчість об’єднала три культури: грузинську, вірменську та українську. Це Сергій Параджанов — геній зорових образів, творець нового українського кіно, яке мало значний резонанс у світі. Як на мене, Параджанов за способом художньомистецького світосприйняття був одним із провісників постмодерної культури в її світоглядно мистецькій основі, що передбачає творення нових образів за рахунок поєднання раніше, здавалося б, непоєднуваних мистецьких елементів. Параджанов — справжній “артист зору”, який бачив світ у неповторній кольорогамі, у чому переконує єреванський музей метра, даючи можливість зовсім по-новому розкрити творчу психологію митця. У Єревані зібрано унікальні матеріали, які відкривають “іншого” генія. Параджанов — насамперед художник. Він не визнавав сценаріїв для фільмів, натомість завжди створював специфічні образки, замальовки. Він схоплював дійсність через барву, через пластику кольорів. Художні роботи Параджанова засвідчують його прагнення вийти за межі однієї художньої модальності, одного творчого виміру. Майстер хотів розмалювати сіру дійсність, втекти від буденності, в якій немає місця для справжньої творчості — основи життя. Його роботи постають своєрідними “кліпами”. У таких художніх формах відлунює європейська середньовічна іконописна традиція, в якій біблійний сюжет розкладався на кілька міні-сюжетів, кожен із яких зображено на іконках. І кожен мав вибудувати для себе власний шлях, аби дійти до фінального образу. “Тіні забутих предків” у версії Параджанова явили світові архаїку української цивілізації, показали міфологічність мислення українців, а отже, своєрідну етнічну прани самого розстрілу. Інтерактивні екрани покажуть фотографії усіх розстріляних на Вулецьких пагорбах науковців і близьких до них людей, архівні матеріали, подадуть спогади їхніх рідних і близьких. Фільми та слайди створять атмосферу передвоєнного Львова, його Вірш Метаксе читає головний редактор “Всесвіту” Д. Дроздовський

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин