Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Вільне слово як показник демократичного суспільства завжди викликало ненависть у апологетів суспільства тоталітарного”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

ККууллааккоомм ппоо ссввооббооддіі ссллоовваа Боязнь вільного слова — перша ознака слабкості режиму

Слово Просвіти, №21 за 2013 рік

Мабуть, не випадково під час подій 18 травня, коли опозиція проводила акцію “Вставай, Україно!”, а регіонали свій недолугий “антифашистський марш”, суспільство чи не найбільше вразило побиття журналістів. Адже, як відомо, вільне слово — показник демократичного суспільства і завжди викликало ненависть у апологетів суспільства тоталітарного. Петро АНТОНЕНКО Фото автора Отже, під час ходи опозиції на представників партії “Свобода” напали молодики спортивної статури. Це знімали журналістка “5 каналу” Ольга Сніцарчук і фотокореспондент Влад Содель. Побачивши це, бойовики накинулися на журналістів і жорстоко їх побили. Ольгу Сніцарчук швидка відвезла до лікарні. Міліція не зреагувала на цей інцидент і не захистила журналістів. Того ж дня різку оцінку події дав парламентський Комітет із питань свободи слова й інформації. “Дії учасників антифашистського мітингу, організованого владою, насправді виявилися сучасним виявом фашизму у нашій країні”, — наголосив голова комітету Микола Томенко. У зверненні до міністра МВС Віталія Захарченка члени Комітету вимагають притягнути до відповідальності причетних до нападу на журналістів. Нападник, який бив Ольгу Сніцарчук, 20-річний мешканець Білої Церкви Вадим Тітушко на прізвисько “Румун”, який на початку акції разом із дружками стояв в охороні мітингу регіоналів. Слідчий відділ Шевченківського райуправління столичної міліції відкрив проти нього кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу “Умисне легке тілесне ушкодження” і ст. 171 “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Коли запахло смаленим, Тітушко, у якого вже є одна судимість і якому світять тюремні ґрати, сказав, що Ольгу Сніцарчук він не бив, а вона сама впала. І що взагалі його “на мітинг найняла опозиція”. Обурена громадськість вимагає розслідування і покарання винних. Національна спілка журналістів України і Незалежна медіа-профспілка долучилися до захисту колег. За наполяганням опозиції ВР створила Тимчасову слідчу комісію зі з’ясування обставин нападу на журналістів і розслідування інших фактів тиску на мас-медіа, перешкоджання професійній діяльності журналістів. Автор проекту постанови Арсеній Яценюк. На вимогу опозиції для звіту до парламенту викликали міністра внутрішніх справ Захарченка, який так і не зміг пояснити бездіяльність міліції щодо захисту журналістів. А між тим, бойовика Тітушка суд випустив на підписку про невиїзд. Є інформація, що йому інкримінуватимуть звичайне хуліганство замість доволі серйозної статті 171 Кримінального кодексу — перешкоджання професійній діяльності журналістів, яка передбачає до кількох років ув’язнення. Обурені журналісти 22 травня влаштували демарш під час засідання Кабміну: повернулися до прем’єра Азарова й урядовців спинами, на яких були плакати з написами “Сьогодні журналістка! Завтра — ваша дружина, сестра, донька. Дійте!” Нерви у прем’єра на витримали, він наказав вигнати журналістів із засідання і позбавити їх акредитації при Уряді. Пізніше охолов, акредитацію не скасували. Нервозність урядовців спонукала ще одну акцію протесту і солідарності журналістів наступного дня, вже під стінами Кабміну. Розгляд ситуації тривав і в парламентському Комітеті з питань свободи слова та інформації, де констатували бездіяльність міліції під час інциденту. Адже навіть викликаний на засідання Комітету керівник столичної міліції Валерій Коряк визнав, що міліція “проявила нерішучість”. Відтак у столичному управлінні МВС розпочали службове розслідування. Нарешті й прокуратура Шевченківського району порушила кримінальну справу щодо дій столичної міліції: за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу — “Службова недбалість”. Озвалася й Партія регіонів. Але її заява — черговий зразок лицемір’я. У ній щодо побиття журналістів зазначено: “Опозиція не змогла забезпечити нормальні умови роботи представників ЗМІ під час проведення свого мітингу”. Але ж “забезпечувати нормальні умови”, тобто правопорядок, зобов’язані якраз правоохоронні органи. А вони є структурою очолюваної тими ж регіоналами влади і повністю їм підконтрольні. Та законність і порядок для них на десятому місці, бо треба обслуговувати правлячу партію, а не служити закону. Громадськість чекає не лише розслідування цього брутального нападу на журналістів і покарання безпосередніх винуватців, а й належної оцінки дій міліції. І навряд чи цього разу вдасться “зам’яти” таку резонансну справу, як це було раніше. х х х Ця скандальна історія не випадкова, а закономірна на тлі ситуації зі свободою слова в Україні. Оприлюднено звіт Інституту масової інформації, де зафіксовано, що 2012-й рекордний за останні 10 років за кількістю порушень прав журналістів на їхню професійну діяльність. Їх зафіксовано 324, тобто майже щодня відбувається грубе порушення закону щодо медіа. Серед зафіксованих порушень 6 арештів і затримань журналістів, 40 випадків їх побиття, нападів, залякувань, десятки випадків економічного та політичного тиску на медіа, 50 судових позовів до журналістів і редакцій. Відзначено також посилення цензури, подальшу монопо- Акція протесту журналістів під Кабміном лізацію інформаційного простору в руках людей і структур, наближених до влади. За рейтингом свободи слова Україна й надалі перебуває в другій сотні країн світу. Реакція правоохоронних органів на все це млява. За рік порушили лише 6 кримінальних справ за ст. 171 КК України, хоч їх можна порушувати чи не по всіх 324 випадках. Нині зросли розміри судових позовних вимог до медіа та журналістів. Причина — скасування 2011 року підвищених ставок державного мита під час подання таких позовів. Тепер ображені публікаціями позивачі подають позови про захист своєї доволі сумнівної “честі й гідності” на сотні тисяч, а то й мільйони гривень. х х х Якихось позитивних зрушень 2013 рік не приніс. Більше того, почалися дивні “наїзди” на Інтернет. Ось свіжі факти: 21 травня Дніпровський суд Києва вніс ухвалу, згідно з якою власник інтернет-форуму, що об’єднує мешканців одного зі столичних будинків, має сплатити 14 мільйонів гривень штрафу! Так оцінив суд збитки, яких начебто зазнала одна будівельна компанія через обговорення мешканцями внутрішніх проблем, що нагромадилися у цьому будинку. Прецедент уже був. Кілька місяців тому подібне рішення виніс один із судів на Одещині щодо мешканців села, які спробували обговорити на інтернет-форумі скандальну ситуацію, коли їх хотіли виселити задля одної сумнівної забудови. “Сидіть і мовчіть”, так треба розуміти рішення суду. А вже після скандалу з побиттям журналістів у столиці — інцидент у Хмельницькому. Один із учасників дорожньої аварії накинувся на журналістку обласного державного телерадіоканалу “Поділля-центр” Оксану Чушкіну, щоб завадити їй знімати події. “Він наблизився до мене і почав заламувати руку. Двоє інспекторів ДАІ ніяк не відреагували на це і спокійно дивилися. Потім нападник вирвав

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин