Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Перемога Петра Порошенка

Слово Просвіти, №21 за 2014 рік

Дмитро ПАВЛИЧКО Повсюдна перемога в Україні і за кордонами, де живуть громадяни України, Петра Порошенка в першому турі на президентських виборах 25 травня означає, що план Путіна розколоти український народ на ворогуючі табори євромайданівців і прихильників промосковської політики агента Кремля Януковича провалився. Перемога Порошенка — це перемога національно-визвольних енергій багатьох поколінь українства, перемога Небесної Сотні Майдану. Це демонстрація духовної єдності народу, який остаточно й назавжди вибрав європейський напрям свого національного і державницького розвитку. Перемога Порошенка — це запорука перемоги українських Збройних сил над надісланими Путіним диверсантами та терористами, що після окупації Криму намагаються захопити й поневолити східні, козацькі й шахтарські області України. Чи здатний Петро Порошенко, Президент України, витримати тягар своїх перших невідкладних, різних, але одночасних завдань? Це значить: знешкодити, покарати, вигнати катів України з Луганщини й Донеччини, організувати вибори нового парламенту, забезпечити безвізовий режим для громадян України на кордонах з Європейським Союзом. Петро Порошенко здатний навіть на більше, але задля цього не тільки народ, що проголосував за нього, а й усі Порошенкові опоненти на виборах, всі проукраїнські партії та громадські організації, всі творчі та наукові сили України, вся людність України повинні змобілізуватися і стати поруч з ним до виконання його пріоритетних рішень. Тепер, нарешті, всі амбіціями вождів придушені: соціал-демократичні, ліберальні й націоналістичні партії — повинні зрозуміти, що народ в особистості Петра Порошенка побачив видатного, загальнонаціонального нашого лідера. Тепер належить підтримати його усіма нашими помислами і діями, всіма силами воюючої за свободу нації. Петрові Порошенкові на підтримку потрібна кожна добра думка про нього, кожна молитва за нього, кожне благородне діло на честь і дальші його перемоги. Будучи довіреною особою Петра Порошенка, виступаючи на численних мітингах і зборах із закликами підтримати його на президентських виборах, я щоразу згадував і переживав його перший виступ у перший день Майдану, коли він сказав: “Ми — європейський народ, ми повертаємось із Московської неволі до своєї батьківщини Європи, і ніхто нас не зможе зупинити!” Петро Порошенко — людина напруженої і проникливої думки, що насвітила мотиви й мету Майдану. Він же — діяльна, енергійна особистість, яка не задовольняється гаслами, закликами, а шукає способів реалізації свого ораторського слова. З-поміж партійних вожаків Майдану Петро Порошенко виділяється своїм позапартійним статусом. Майже всі його промови на Майдані — це своєрідні звіти про те, щó саме він зробив для ознайомлення лідерів Європейського Союзу з духом Майдану, взагалі з національно-визвольною боротьбою українців, спрямованою на здобуття своєї незалежної од Москви державності. Ще до того, як стати Президентом України, Петро Порошенко розпочав працювати як будівничий нашого європейського, демократичного буття. Важливою рисою Петра Порошенка як політика є людинооб’єднуючий магнетизм його шляхетного характеру. Жодного слова для компрометації чи осоромлення своїх опонентів на виборах від Порошенка ніхто не почув. А він же знав, читав, як брехливо й зухвало намагався дехто з його колишніх друзів виставляти його перед виборцями. Вдача й поведінка Петра Порошенка закликають українських політиків до єдності. Він не міг сказати Віталієві Кличку: “Дякую. Я не потребую нічиєї допомоги, сам піднімуся на гору”. Не міг сказати, бо не обдарований зарозумілою амбітністю. Не міг сказати, бо розумів, що в боротьбі за європейську довершеність нашої державності потрібна йому допомога. Об’єднання Петра Порошенка з Віталієм Кличком в одну команду — це унікальний, повчальний у нашій довгій історії ворожнеч між князями, гетьманами, націоналістичними вождями і нашими славними дисидентами факт. Значною мірою, завдяки цьому один став Президентом, другий — мером Києва. Кожен з нас, хто любить свою вітчизну, сьогодні зобов’язаний допомагати Президентові України, а дійсність для цього дає безліч можливостей від матеріальної пожертви для зміцнення нашої армії до офіри власного життя на полі бою з окупантами. РІК БОРИСА ГРІНЧЕНКА З РОСИ Й ВОДИ, ПАНІ ЗІНАЇДО!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин