2 “Майдан рішуче окреслив наш європейський вибір”. Події, факти, коментарі · с. 2сторінка оригіналу ↗
Шоколадна Україна ПОГЛЯД Євген БАРАН
Слово Просвіти, №21 за 2014 рік
Чотири голосування водночас! Взагалі ж, зазначив О. Черненко, надалі, мабуть, не варто суміщати загальнонаціональні вибори й місцеві. Цього року очікують на позачергові парламентські вибори. Щодо місцевих виборів, пояснив О. Черненко, відповідаючи на запитання, на який же термін обрана київська міська влада, то чергові мають бути в жовтні 2015 року. Отже, столичну владу обрали на півтора року, а це несправедливо щодо киян, адже мешканці міста не винні, що попередній режим блокував столичні вибори. Не виняток, що парламент ухвалить рішення про позачергові вибори й місцевої влади теж цієї осені. Якщо вимагатимуть інтереси держави, доведеться йти на таке, але це буде дуже складно, зазначив О. Черненко. Тому треба дуже серйозно готуватися, щоб і місцеві вибори провести так само організовано, як ці президентські. Майдан рішуче окреслив наш європейський вибір. Це підтвердили і президентські вибори, де Україна проголосувала за незалежність, цілісність держави, демократію.
Спочатку про позитив. Отже, вибори Президента відбулися в один тур. Є шанс більш-менш стабілізувати політичну й економічну ситуацію в Україні. Є шанс зупинити війну на Південному Сході. Знаєте, як називають Донецьку і Луганську квазінародні республіки: Лугандонія і Донбабве. Суті цей народний сарказм не вирішує, так само, як не захищає українських вояків від смерти. Тепер про сумніви. Новим керівником держави стає Петро Порошенко, український політик-олігарх чи олігархполітик, власник кондитерської фірми “Рошен”. Перефразую свої ж слова, які я написав на своїй сторінці у “Фейсбуці”: “Скільки би не їв шоколаду, а до виходку ідеш з іншим продуктом”. Не зрозумів мене Богдан Рубчак, подавши такий коментар: “Чому ціла Україна вважає попередній фах президента непристойним? Президент Картер, блискучий гуманітарій, мав ферми земляних горішків, і ніхто з нього не хихикав”. Це зауваження я теж спробував пояснити: “Суть не в пристойності чи непристойності фаху Президента. Суть у недовірі, яку викликає будь-який Президент в Україні. Зламати цей стереотип буде непросто, тут обіцянки вже не допоможуть. Тут потрібні особиста відповідальність і зміни”. Трохи лірики. 2004 року на російських телеканалах з’явився виконавець із Камеруну, такий собі Пʼєр Нарцис зі своїм хітом “Шоколадний зайчик”. Памʼятаємо? “Я шоколадный заяц — Я ласковый мерзавец — Я сладкий на все сто — О — о — о. — И губ твоих касаясь — Я таю так легко — Я таю так легко…”. Я не хочу бути Кассандрою, не з моїм-то прізвищем і селянсько-філологічною біографією. Однак ситуація є такою, що Новий Президент зі старим політичним обличчям може потрапити в ту ж пастку, що і “народний президент” Ющенко. Кумівщина зʼїла майже ідеальний патріотичний задум. Роль Порошенка в цьому поганьбленні результатів Помаранчевої революції до кінця не прояснена. А шоколадний п’єдестал, як і шоколадна маска, є тільки шоколадними, і не більше. Поки що відбуваються речі несусвітні в своїй прозорій абсурдности. Звернуся до болісного. Днями зустрів свого студента, хлопчину талановитого, який пише вірші. Вже видав першу поетичну збірку, вчиться на двох спеціальностях — філологія і філософія у двох вищих навчальних закладах. Йому 20. Він отримав повістку в армію. Хлопець закінчує 4 курс і планує іти в магістратуру. Але там є проміжок. Між 1 і 25 липня, коли він перестає бути студентом, і датою зачислення у магістратуру. Це єдина пізня дитина батьків, батькові вже за 70, мамі під 60. Я не кажу, що йому не треба армійського досвіду. Але чи всі крайнощі нашої індивідуальної короткозорості ми називатимемо патріотичним обов’язком? Кому стане легше, якщо цю дитину пішлють на Південний Схід, яка має всі шанси стати нашою Чечнею, “дякуючи” “братній Росії”. Хоча добре сказав Віталій Портников: Росії нема, є окупант. Такі банальні проблеми теж потрібно вирішувати Президентові. І не колись, а вже. У нього самого четверо дітей, і його хлопчина за кілька літ буде юнаком призивного віку. Так само росте син у мене, тому мене це також болить. Порошенко не є національним лідером і ніколи ним не був. Його обрання на посаду можна списати на войну. Все можна списати на войну. Народ виявився мудрішим від політиків. Укотре. Але цей Президент, як і всі попередні, теж має шанс стати таким лідером. А Україна — стати Державою, а не Шоколадною Республікою. Я не хочу в це вірити. Я хочу, аби це нарешті сталося.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
