Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Репресії і терор стали головною зброєю Москви на шляху ліквідації своїх політичних опонентів”. 5 Пам’ять · с. 5сторінка оригіналу ↗

У Полтаві відкрили документальну виставку до Дня пам’яті жертв політичних репресій

Слово Просвіти, №21 за 2017 рік

Керівника організації Закревського М.Ф., який до арешту працював секретарем Мар’янівської семирічної школи, заарештували 5 серпня 1937 року. У селі його знали як освічену й інтелігентну людину, мав велику повагу і шану серед односельців. Енкаведисти звинувачували його у контрреволюційній діяльності, метою якої було повалення радянської влади та повернення буржуазної держави Україна. Такі ж звинувачення були пред’явлені й іншим членам цієї повстанської організації. Дуже швидко пройшло слідство, і вже 10 вересня 1937 року справу розглядала Трійка НКВС СРСР за участю Генеральної Прокуратури СРСР, і це тому, що всі українські “Трійки” були переповнені справами “ворогів народу” так, що доводилося багато справ пересилати до Москви. Московська “Трійка” невідкладно розглянула справу мар’янівських контрреволюціонерів і винесла їм найвищу міру покарання — розстріл. Вирок було виконано без затримки. А тим часом завершувалося слідство і над другою повстанською контрреволюційною організацією, членами якої були мешканці села Стрелковський Олександр Дмитрович — він же і керівник організації, Войновський Роман Семенович, Стрелковський Вацлав Макарович, Зелінський Григорій Йосипович, Галиневич Іван Петрович, Стрелкович Мар’ян Францович, Гербут Віктор Григорович. Усі названі учасники повстанської організації працювали у Мар’янівському колгоспі “Ударник”. І керівник організації Стрелковський О. Д., й інші її члени, окрім Гербута Віктора Григоровича, при застосуванні до них тяжких тортур визнали себе винними у причетності до контрреволюційної діяльності. Аби справа мала професійне розслідування — стараннями слідчого до неї було долучено фальсифікований документ — акт антирадянської діяльності на кожного з учасників повстанської організації. Зміст акту був таким: “Комісія у складі представника від райвиконкому, член Президії Котловський І. Г., від МТС Шапран С. Д., старший агроном Криницький Є. С., голова сільської ради села 2-га Мар’янівка Дібрівний І., голова колгоспу “Ударник” села 2-га Мар’янівка Березанський Ф. М., бригадир 1-ї бригади колгоспу “Ударник” Янчинський А. Л. склали цей акт про слідуюче: Правління колгоспу “Ударник” села 2-га Мар’янівка, голова Стрілковский Олександр Дмитрович, завгосп Войновський Роман Семенович, бригадир Гербут Віталій Григорович, бригадир Зелінський Григорій Йосипович, бригадир Стрілковський Мар’ян Францович, комірник Стрілковський Вацлав Макарович, рядовий колгоспник Голіневич Іван Петрович під час свого перебування у керівництві колгоспом “Ударник” затискували критику і самокритику, розвалювали трудову дисципліну. Стрілковський Олександр Дмитрович зловмисно затягнув оранку чистих парів на місяць (замість травня орали ів червні місяці). Загноїв колгоспного хліба: вівса 80 га, жита 61 га, пшениці 10 га, проса 34 га, сочевиці 11 га, віки 15 ц. Замочено 2 скирти озимини, сприяв зараженню 540 ц хліба кліщем 2-го та 3-го ступенів, унаслідок чого знищено 30 ц сочевиці та 7 ц пшениці і 100 ц Мета заходу — нагадати сучасникам про жахливі злочини тоталітарного режиму ХХ століття та вшанувати пам’ять мільйонів жертв безпідставно репресованих громадян УРСР у період 1920—1950 років. Виставка складається з двох розділів і містить 50 документів, які засвідчують перебіг тих подій. — Як тільки радянська влада почала вкорінюватися на Полтавщині, видавалися накази репресивних органів. Про закриття громадських організацій, облік військовослужбовців, які перебували у загонах Денікіна, Скоропадського і Петлюри, про здачу національної атрибутики тощо, — говорить голова Полтавського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, заступник директора Держархіву Полтавщини Тарас Пустовіт. Дослідники стверджують, що репресії і терор стали головною зброєю Москви на шляху ліквідації своїх політичних опонентів. — Та політика, яка тривала більше 70 років, торкнулася всіх. Щороку ми знаходимо нову ін- Анастасія ЗАЛЕВСЬКА 18 травня сотні тисяч людей одягнули вишиванки, долучившись таким чином до вже щорічного, але ще неофіційного свята — дня вишиванки. Навіть за кордонами нашої Батьківщини цього дня люди одягали вишиванки, висловлюючи свою солідарність з українцями. Відбулися найрізноманітніші заходи у багатьох містах нашої Батьківщини: флешмоби, марші, благодійні ярмарки, конкурси тощо. Висловити свою громадську позицію, зберегти традиції побуту наших предків та ознайомити світ із багатою українською культурою: саме вишиванку більшість українців, згідно з проведеним нами опитуванням, вважають одним із основних національних символів нашої країни. Майже кожен, хто долучився до акції, зазначив, що вишита сорочка — це зручно, гарно і стильно. Одягаючи її, люди відчувають особливе тепло у серці і якусь надзвичайну підтримку своїх співвітчизників, предків і рідної землі. Нині вишиванка повертається у повсякденне життя українців і стає одним із модних трендів за кордоном. Тепер ми частіше одягаємо її за покликом серця, не чекаючи особливих приводів для того. І це зрозуміло, адже зараз ми нарешті знову відчуваємо себе єдиною нацією, сильною, неподільною, з героїчною історією, що розпочалась не вчора і не 25 років тому. Наші предки закодовували у вишитих візерунках обереги, вишивальниця вкладала в роботу свою любов. Опитувані зізналися, що свої вишиванки купували, бо ніхто в їхніх сім’ях вишивати не вміє. Проте усе ж ми зустріли одного чоловіка, пана Олександра, який ґрунтовно підійшов до створення своєї сорочки. Він розповів, що це вже третя у його колекції вишиванка. Чоловік додав, що кольори він обирав сам і пояснив нам значення кожного з них. Пан Олександр виріс на Рівненщині і пригадує, що як був маленьким, більшість людей ходили у вишитих сорочках щодня. Але під час Другої світової війни багато етнічного формацію про знищення опонентів, підозрілих осіб і про процес становлення радянської влади, — сповістив Тарас Пустовіт. На виставкових стендах робітники архіву представили документи зі звинувачувальними справами видатних державних діячів: Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Остапа Вишні та інших. — Під цей терор потрапив не один мільйон українців. Документи, які ми представили на виставці та які містяться в архіві, були під грифами секретності і багато нащадків не знали про те, що їхні діди і прадіди були репресовані, — говорить директор державного архіву Полтавської області Валентина Гудим. — Тому сьогодні важливо згадати ті події, тим паче на тлі нинішніх. Виставка “Політика Кремля — війна проти власного народу” діє у приміщенні Державного архіву Полтавської області, по вул. Зигіна, 1-а. Прес-центр Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка тарського народу, а 18 травня нині проголошено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Аби вшанувати пам’ять загиблих, у центрі столиці влаштували жалобний мітинг, який транслювали в окупованому нині Криму. У мечетях багатьох міст України люди молилися за загиблих під час тих страшних подій. За словами організаторів, метою мітингу також було підтримати кримськотатарський народ, який зараз знову мусить виборювати право жити на своїй рідній землі. Володимир Казарін, ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, закликав, за прикладом депортованих 1944 року кримських татар, добиватися повернення на свою рідну землю десятиліття за десятиліттям, якщо це буде необхідно. Крим і Україна — нероздільні. Нині нам треба разом виборювати національну територіальну автономію Криму в складі України. Народ, який із повагою ставиться до своєї культури та традицій, безсумнівно, зможе вистояти у боротьбі за свою землю. “Борітеся — поборете, вам Бог помагає!” — ці слова Тараса Шевченка неймовірно актуальні сьогодні для українського та кримськотатарського народів. Символічно, що цьогоріч День вишиванки збігся з Днем боротьби за права кримськотатарського народу. Тож віримо, що вже скоро зможемо разом подолати окупанта та безперешкодно висловлювати свою громадянську позицію, одягаючи національний одяг у будь-якому куточку України. Державний архів Полтавської області, спільно з обласним Управлінням СБУ, підготували документальну виставку про жертв політичних репресій “Політика Кремля — війна проти власного народу”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин