«Просвіта» сьогодні · “Сім’я, родина — хранителька національних звичаїв, традицій”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
П Пррооссввііттяяннссььккее ссввяяттоо ммааттееррііі
Слово Просвіти, №21 за 2018 рік
1849 р. 1861 року зусиллями Лаврівського у Львові засновано товариство “Руська бесіда” і створено при ньому український театр. Будучи тоді однією з найвпливовіших постатей української політики в Галичині, підтримував видання газет народовців “Мета”, “Нива”. 1861 року Ю. Лаврівського обрали послом до Галицького сейму, а з 1870 року він став його віце-маршалком. Як відомий юрист, відстоював рівноправ’я українців з поляками у всіх сферах суспільно-політичного життя, крайової адміністрації, освіти. Він домігся від тогочасної влади фінансування та укладання законодавчих кодексів, перекладів правових документів австрійського цивільного кодексу з німецької на українську мову, був одним із засновників Галицького рустикального (селянського) банку (1867). Як посол до Галицького сейму і голова “Просвіти” (1870— 1873 рр.), Ю. Лаврівський активно вимагав від Міністерства освіти у Відні відкриття кафедри історії України у Львівському університеті. За його пропозицією головний виділ “Просвіти” 1870 року подав петицію до Галицького сейму про запровадження української мови як викладової у вищих класах академічної гімназії у Львові, що вдалося реалізувати у 1874 р. Домагається виплати коштів з державного фонду авторам шкільних підручників, які Товариство видавало для академічної гімназії у Львові. Завдяки старанням другого голови Товариство зміцнює матеріальне становище: вже в 1872 р. виконавчий орган Сейму Крайовий Комітет виділяє “Просвіті” 4 тис. крон, у 1873 р. — 5 тис. крон, що на той час було відчутною матеріальною допомогою. Ю. Лаврівський сприяв розповсюдженню українських підручників на Буковині і Закарпатті, налагодженню зв’язків із наддніпрянськими письменниками. Він чітко декларував позицію галичан про сповідування однакових цінностей, національних традицій і мови з українцями підросійської України. Забезпечивши “Просвіті” стійке матеріальне становище, другий голова запроваджує при Товаристві стипендійні фонди, розвиває добродійну діяльність, опікуючись бідною шкільною молоддю. Через брак власного приміщення, як і перший голова Товариства, Ю. Лаврівський засідання Головного Виділу проводить у приватному помешканні. У квітні 1873 року Юліян Лаврівський раптово помер, похований разом із дружиною на Личаківському цвинтарі. Його портрет роботи Корнила Устияновича зберігається у Львівському національному музеї ім. Андрея Шептицького.
Література: 1. Нарис історії “Просвіти”, 1993. 2. За матеріалами з фондів музею Михайла Грушевського у Львові. 3. Н. Кінд-Войтюк. Анатолій Вахнянин — голова товариства “Просвіта” // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Розд. 1. “Просвіта” в суспільно-політичному житті України. 3, 2016, с. 79-81. 4. Т. Фішер. Еволюційник і “aвтодидакт” Анатоль Вахнянин // www.mubis.com.ua 5. І. Мельник. Перші у Львові Шевченківські роковини // https: // zbruc.eu/ 6. І. Хома. “Юліан Лаврівський — менеджер української культури” // Офіційний веб-сайт Національного університету “Львівська політехніка”, 2005-2016.
Львівське обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка увісімнадцяте відзначило “Свято Матері в Шевченківському гаї”. Голова товариства Ярослав Пітко наголосив: “Це триєдине Свято — шанування Матері, Богородиці, Матері України, Матері, що дала нам життя, подяки своїм матерям за те, що навчили любити свій край, рідну мову, за ласку і турботу. Метою проведення “Свята Матері в Шевченківському гаї” є відновлення українських традицій, популяризація української культури, мови, збереження української ідентичності. Тому в програмі свята пісні, присвячені матерям, жінкам, патріотичні пісні для матерів, які чекають з війни своїх чоловіків, синів; а завершено свято програмою, яка вселяла оптимізм, віру в себе свою державу”. У концертній програмі взяли участь: заслужений та народний артист України Мар’ян Шуневич; заслужений артист України Роман Ковальчук; співачка, лауреат міжнародних конкурсів Оксана Муха; оркестр народних інструментів та духовий оркестр Львівської консерваторії; поет Богдан Стельмах, танцювальний колектив “Карпати”; переможці відбіркового туру фестивалю “Червона Рута”, дитячі колективи Центру творчості “Веселка”, театр пісні “Галицька перлина” та інші професійні колективи. Відбулася розважальна програма для дітей.
Прес)служба ЛОО ВУТ “Просвіта”
ків: Валер’ян (художник, дизайнер, архітектор, вітражист) і Галина (майстриня, художниця), які ознайомили студентів ІІІ курсу дошкільної освіти ПНУ імені В. Стефаника зі своїми творчими здобутками. Сім’ї поділилися секретами щасливого подружнього життя, розповіли, як пізнати унікальність своєї дитини, як налагоджувати взаємини з нею. Присутні мали можливість ознайомитися з унікальними авторськими роботами родини Федоряків. Бібліотекар читального залу Тамара Цісельська презентувала книжкову виставку “Сім’я — святиня людського духу”. Учасники просвітянського заходу переконалися в тому, що сім’я — це святиня людського духу, благородних почуттів: любові, вірності, піклування.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
