Репортаж на тему 13 · “Ні, ти не знаєш добре України, якщо на Запоріжжі не бував”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Травень поетичний у Запоріжжі
Слово Просвіти, №21 за 2021 рік
Віра СЕРЕДА, членкиня НСЖУ
Митці на карті Запорізького району “Поетичний травень” розпочав свою ходу із Запорізького району. Митці відвідали Балабинський НВК – гімназію “Престиж”, Кушугумський НВК – гімназію “Інтелект” і Малокатеринівський НВК – гімназію “Мрія”, Мар’ївський і Біленьківський НВК. Письменники подарували медіатекам навчальних закладів свої книги. В авторському виконанні прозвучали ліричні вірші Віри Шмиги, Віри Коваль, Михайла Буряка, Вікторії Сироватко, Ольги Ліщук.
Голова ЗОО НСПУ Ольга
Стадниченко наголосила:
– У гімназистів є унікальна можливість пересвідчитися: те, що вони читають у книгах, відбувається не десь далеко, а тут – поруч. Наприклад, у Кушугумі живе Микола Білокопитов. У Балабиному народилась я. Зовсім недалеко, в Космічному мікрорайоні Запоріжжя живуть Віра Шмига й Віра Коваль, у Комишувасі – Михайло Буряк, у Степногірську – Ольга Ліщук, у Запоріжжі – Пилип Юрик. На цій географії і твориться література нашого краю. Ви вже маєте антологію “Письменники Запорізького краю”. Зараз додаємо до неї хрестоматію “Література Запорізького краю” – у ній знайдете літературно-критичні нариси про 37 письменників рідного краю і детальний розгляд їхньої творчості.
У Малокатеринівській гімназії “Мрія” з учасниками творчої зустрічі відбулася цікава розмова. Учитель української мови й літератури Олександр Грошев розповів, що саме в їхній школі Петро Ребро вчителював 1950 року. А сам Олександр Петрович – учень письменника Віктора Чабаненка.
Живемо завдяки нашим захисникам, котрі тримають оборону від російської навали Під час виступів запорізькі письменники наголошували на тому, що проведення мистецьких зустрічей, зокрема, й цьогорічного “Поетичного травня”, можливе завдяки тому, що на захисті нашої Батьківщини проти російської навали стоять герої-захисники. Михайло Буряк, Ольга Ліщук, Пилип Юрик, Микола Білокопитов, Вікторія Сироватко їздили з волонтерами на передову, виступали перед бійцями, зокрема, у запорізькому госпіталі. Такі зустрічі надихають на вірші. У Миколи Білокопитова одна така історія вилилась у вірш “Кувала зозуля”.
Вікторія Сироватко, виступаючи перед учнями Мар’ївського й Біленьківського НВК, прочитала вірш-присвяту “Василю Сліпаку”. Але перед цим поцікавилася в учнів, чи знають вони історію життя Героя України, всесвітньо відомого українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника Революції Гідності та бойових дій на Сході України, який загинув у бою від кулі ворожого снайпера.
Пилип Юрик розповів, що,
виступаючи перед захисниками на Сході, завжди дякує їм, а його вірш “Кінь Сагайдачного” чи не найбільше подобається бійцям.
“Отак ми дружили з Москвою” В один із днів “Поетичного травня” група митців ЗОО НСПУ побувала в Дружелюбівському НВК Вільнянської районної радий Новогупалівському НВК Вільнянської міської ради.
Письменники поспілкувались з учителями й учнями, подарували бібліотечки книг запорізьких авторів. До основного складу учасників долучився Валентин Северинюк – викладач Запорізького класичного приватного університету, кандидат наук, політолог, правознавець. Він читав лірику зі своєї поетичної збірки “Березовий сік”. Кульмінацією його виступу стала презентація книги “Отак ми дружили з Москвою”.
Виступає поетеса
Вікторія Сироватко
Нинішня російсько-українська війна, на думку поета, – глибина драми знівечення українських душ, яке ми свого часу пережили. Називалося це зросійщенням.
“Бабай” – у подарунок гімназії “Інтелект” Письменник Микола Білокопитов, виступаючи в навчальному закладі, де сам колись сидів за партою, розповів, що нещодавно дізнався: в гімназії немає книжечки Володимира Юдіна, який також жив у Кушугумі й закінчив цю школу.
Саме завдяки Володимиру
Юдіну 1971 року він, учень десятого класу, вперше взяв участь у “Поетичному травні” на площі Маяковського у Запоріжжі (нинішній фестиваль на його рахунку 50-й). Коли Володимир Юдін був дуже хворий, Микола Білокопитов разом із Петром Ребром допоміг зібрати й видати цю книжечку. У 60-ті роки минулого століття Володимир Юдін став першим лавреатом премії всеукраїнського гумористичного журналу “Перець”.
– Він був моїм першим літературним критиком і редактором, – сказав Микола Білокопитов. – Я дізнався, що в школі немає книжечки Володимира Юдіна, тому дарую її.
“Мрію, коли людство зможе подолати час і простір” Родзинкою фестивалю став виступ молодої письменниці, інженерки за фахом Олени Красносельської, котра пише науково-фантастичні романи, хоча починала з віршів. Тема часу провідна у її творчості (повість “Точка відліку”, роман “Цифрові дощі часу”). Авторка пояснила свою пристрасть до наукової фантастики:
– Хочу нагадати, що найцінніше, що є в світі, – це життя людини. Усі свої оповідання й романи присвячую часу й простору. Мрію, що людство зможе подолати і час, і простір.
“Враження, що привезла з-за кордону, почали складатися в історії перших десяти книжок” Жвавий інтерес викликав виступ авторки 20 книжок Ольги Ліщук, адже вона вправно володіє не лише прозовим, а й поетичним словом, також пише для дітей, складає музику як на свої поезії, так і на вірші запорізьких майстрів поетичного слова: Михайла Буряка, Петра Ребра, Пилипа Юрика, Миколи Білокопитова.
– Хочу дати вам пораду: якщо до вас приходять поетичні рядки, записуйте їх, – сказала вона учням. – Можливо, хтось стане письменником. У мене не було систематичної літературної роботи, доки я не поїхала за кордон (працювала і в Африці, й на Близькому Сході, й у Європі). Я – провізор за фахом. Ті враження, що привезла, почали складатися в історії десяти моїх книжок. Записуйте те цікаве, що приходить вам до голови. Обов’язково знадобиться!
Поетичного свята в Новогупалівці чекали всі У Новогупалівському НВК дорогих гостей зустріли хлібомсіллю, який сама випекла й піднесла на рушникові староста села Галина Лаврова.
У митців була можливість відвідати кабінет народознавства, яким опікується учителька української мови та літератури, спеціалістка вищої категорії Наталя Нестеренко. Відтак письменники відвідали Новогупалівську сільську бібліотеку. Її завідувачка Ірина Клименко віддала просвітницькій діяльності 35 років, а її помічниця Елла Маргес ошатно оформила кабінети бібліотеки в національному стилі.
Староста сіл Білоцерківка й Черешневе
Олександр Ребро і голова ЗОО НСПУ
Ольга Стадниченко відкривають “Поетичний травень” на батьківщині Петра Ребра
Приймаючи в подарунок книги запорізьких письменників для школи, Наталя Нестеренко щиросердно подякувала за вагоме поповнення фондів місцевої бібліотеки. Це допомагатиме учням готуватися до тематичних уроків з літератури рідного краю.
“Ой ти, юнь моя, Білоцерківко, Сірооке дитинство моє!” Саме ці рядки з вірша Петра
Ребра спливли в пам’яті, щойно в’їхали до мальовничої Білоцерківки – рідного села видатного письменника, яке він називав столицею душі. Делегацію Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України очолила її голова Ольга Стадниченко. На ґанку Білоцерківської загальноосвітньої школи гостей зустріли директорка Валентина Довгополик та вчителька української мови й літератури Тетяна Романенко.
На вулиці Петра Ребра Білоцерківки поетичний десант гостинно зустріли голова Комиш- Зорянської селищної ради Ігор Гнатуша та голова старостинського округу сіл Білоцерківка й Черешневе Олександр Ребро. Підійшли до меморіального знака із портретом письменника й написом: “Пам’ятний знак встановлено 21 травня 2019 року з нагоди 55-річчя свята “Поетичний травень”, яке започаткував наш земляк – поет Петро Ребро”.
Директорка Білоцерківської загальноосвітньої школи Валентина Довгополик щиро привітала учасників “Поетичного травня”, згадала слова Петра Ребра, що цей фестиваль – його найуспішніший проєкт у житті.
Голова старостинського округу сіл Білоцерківка й Черешневе Олександр Ребро сказав:
– Започаткувавши це свято,
Петро Павлович показав, який багатий і талановитий Запорізький край людьми, котрі прославляють не тільки нашу область, ай усю Україну. Я дуже радий, що творча зустріч відбувається саме в Білоцерківці – малій батьківщині Петра Ребра. Зі святом вас! Бо для нас це – свято.
Голова ЗОО НСПУ Ольга
Стадниченко підтримала пропозицію, що пролунала з уст Ігоря Гнатуші, – зробити Білоцерківку візитівкою Запорізького краю з точки зору літературного краєзнавства. Важко знайти в Україні такого письменника, який стільки уваги приділив своєму рідному селу, рідній землі, річці Берді. Чого варта лише його поема в октавах “Добридень, Бердо!”
– Більмацький край посідає особливе місце на літературній карті Запоріжжя, тому що дав запорізькій літературі не одного Петра Ребра. У Комиш-Зорі народився Анато
Ковтком свіжого повітря, просоченим ароматом тюльпанів,
бузку, цвітом абрикосів, став нинішній, уже 57-й “Поетичний травень”, як для втомлених від затяжного локдауну письменників, так і для спраглих до красного слова їхніх шанувальників. Поетичне слово членів Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України звучало цього року в Запорізькому й Пологівському районах. Усі навчальні заклади й бібліотеки, де побували письменники, отримали від ЗОО НСПУ бібліотечки книг запорізьких письменників, виданих коштом обласної ради.
Організатори обласного фестивалю: Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, комунальна установа “Обласний методичний центр культури і мистецтв” Запорізької облради та Запорізька обласна організація Національної спілки письменників України.
Учасники поетичного свята біля хати, де народився Петро Ребро
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
