Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Музика · “Культура України збагачується й розвивається, має великі перспективи у світі”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Кольори українського намиста

Слово Просвіти, №21 за 2021 рік

– Сьогодні у капели Левка Ревуцького прем’єра, – зазначив генеральний директор, заслужений діяч мистецтв України Олександр Круковський. – Їй передувала величезна робота з вивчення та відбору матеріалу, з аранжування й хорового співу. Кожен твір, кожна пісня з цієї програми має свої інтонаційні й текстові відмінності та особливості. Чому 20 кольорів? Тому що в цій програмі 20 пісень. Україна – держава, в якій проживають представники багатьох національностей, і в одному концерті неможливо охопити пісні всіх народів. Тому ми сподіваємося, що з Божою поміччю і допомогою небайдужих доброчинців ми зробимо ще декілька програм, аби максимально представити розмаїття культур України. Коли ми працювали над цією програмою, то хотіли не лише подати історичні відомості про народи, а й представити особистостей, які працювали і працюють на благо України. На наш погляд, переважна більшість українців має одну особливість – толерантність до людей і культур інших народів. Завдяки цьому загальна культура України збагачується й розвивається, має великі перспективи у світі… Присутні на концерті не лише слухали пісні різних народів, а й відкрили для себе їхню історію та сучасне життя, згадали імена людей різних національностей, які служили та служать Україні. Українців та кримських татар об’єднує те, що за останні сто років ці народи зазнали геноциду на власній землі. Внаслідок депортації в травні 1944 року, яку влаштувала радянська влада, загинуло від третини до майже половини кримськотатарського населення Криму. А після анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році кримські татари знову були змушені залишити свої землі. Серед представників кримськотатарського народу – видатні – Гала-концерт з нагоди Дня Об’єднання Італії та 160-ї річниці утворення Італійської держави – непересічна подія для мистецького життя України, – зазначив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. – Приємно, що багаторічне українсько-італійське партнерство у музичній сфері знайшло своє втілення в цьому масштабному проєкті, який надихає. І не лише поціновувачів класичного мистецтва через безсмертні шедеври Джоаккіно Россіні, Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, але й віддає шану класикам сучасності Італії та України – Енніо Морріконе та Мирославові Скорику. Щиро вдячний усім, хто доклав зусиль та віддав частинку вчені Рефат Аппазов, Юрій Османов, Агатангел Кримський, Алі Алієв; співаки Февзі Білялов, Ельзара Баталова, Ленара Османова, переможниця конкурсу “Євробачення” Джамала, відомий джазовий гітарист Енвер Ізмайлов. Більшість кримських татар мають активну громадянську позицію, відстоюючи український Крим, так як це роблять лідери кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров. Саме від них сьогодні найчастіше можна почути фразу: “Крим – це Україна!”. А почали концерт гімном кримськотатарського народу “Ant Etkenmen”. Видатний грузинський композитор Гія Канчелі в одному з інтерв’ю сказав: “Своєю долею Україна мені чимось нагадує Грузію, адже і наша земля теж окупована тими ж чужими військами… В Україні йде справжня бійня. Ось в чому я знаходжу якусь трагічну спільність… Світ стає жорстокішим, зло – більш витонченим. А добро залишається як останні квартети Бетховена, в меншості…” Прозвучала пісня “He- rio Bichebo” на слова Гія Канчелі. Міжнародне визнання прийшло до Сергія Параджанова після екранізації повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Фільм отримав 39 міжнародних нагород на кінофестивалях у двадцять одній країні. Звання народного артиста України та Шевченківську премію Параджанову було присвоєно посмертно. Громадянин України вірменського походження, Герой України Сергій Нігоян був застрелений 22 січня 2014 року близько шостої години ранку, під час Революції Гідності. Сергій мав активну життєву позицію та переконання, що Україна мусить бути демократичною. У грудні 2013 р. з Сергієм записали відео на тлі барикад, де він читає поему “Кавказ” Тараса Шевченка. Саме цим видатним вірменам творці програми присвятили пісню Шарля Азнавура та Жоржа Гарваренца “Вічна любов”. До 1939 року в Україні проживало близько мільйона етнічних німців. З початком Другої світової війни всі жінки, старі та малі діти були депортовані до Казахстану і Сибіру, де не було жодних умов для проживання; чоловіків забрали у трудові концтабори на півночі Росії. Таким чином під кінець війни на території України не лишилося німецького населення. Серед найвідоміших німців в Україні – Микола Бунге, державний діяч, економіст, ректор Київського університету; Інокентій Ґізель, православний священник, ректор Києво-Могилянської академії, архімандрит Києво-Печерської лаври; Едуард Фукс, геолог, дослідник залізорудних родовищ Кривбасу; Святослав Ріхтер, піаніст; Фрідріх Якоб фон Фальц-Фейн, засновник заповідника “Асканія-Нова”. Культуру німецького народу цього вечора представили піснею “Lorelei”. Дружба між Азербайджаном та Україною почалася понад сто років тому, після розпаду царської Росії. Однак незалежні республіки невдовзі, у 1922 році, були приєднані до СРСР... Лідер азербайджанського народу Гейдар Алієв завжди з особливим теплом ставився до українців. Саме завдяки його підтримці реставровано Національну філармонію України та побудовано завод “Оболонь”. Серед пісенної спадщини цього народу особливе місце посідають твори “Agacda alma” та “Sari gelin”, їх і обрали до концерту. Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення, українських націоналістів, військовополонених, євреїв та ромів – за етнічною ознакою. Мільйони євреїв згоріли у пекельному вогні Другої світової війни. В’язні концтабору Бухенвальд на основі мелодії до пісні “Arum dem fayer” (“Навколо багаття”) склали слова на їдиш, у яких йдеться про те, що стражданням і масовим вбивствам колись прийде кінець… Саме ця пісня нагадала слухачам про трагічну сторінку в історії єврейського народу. Ім’я Янки Купали, якого білоруси називають не тільки поетом, а й пророком, добре відоме в Україні. У 1929 році його обрали академіком Національної академії наук України. Білорус Янка Купала захоплювався українською літературою, переклав легендарний “Заповіт” Тараса Шевченка білоруською. А його заклик “Жыве Беларусь!” нині є гаслом білоруських патріотів. Багатьом українцям змалку відомі білоруські пісні “Ти мнє весною приснілася” та “Касив Ясь канюшину”. Під час концерту прозвучали ці популярні мелодії. Також була представлена пісенна творчість болгар, молдаван, поляків, гагаузів, арабів та угорців. Пісні виконувалися як мовами оригіналу, так і в українських перекладах. А завершили концерт піснею “Господи, помилуй нас” на слова і музику Тараса Петриненка, яку капела Ревуцького виконала спільно з глядачами. леної батьківщини надовго закрила шедевру композитора шлях до італійських театрів. Також столична публіка мала змогу почути уривки з уславлених опер “Джанні Скіккі” та “Тоска” Джакомо Пуччіні, “Сільська честь” П’єтро Масканьї та хор рабів “Va’ pensie- ro”, який є головним музичним символом епохи боротьби за звільнення та об’єднання Італії. У другому відділі прозвучало знамените “Італійське капричіо” Петра Чайковського та присвяти визначним композиторам двох країн Енніо Морріконе та Мирославу Скорику, які увійшли у вічність минулого року, залишивши нам безцінні музичні скарби. Зокрема, це попурі на музику оскароносного Енніо Морріконе з кінофільмів “За жменю доларів”, “Місія”, “Одного разу на Дикому Заході”, “Хороший, поганий, злий”, а також відома “Мелодія” Мирослава Скорика зі стрічки “Високий перевал”. Завершила святковий концерт молитва Андрія “Блаженний день, блаженний час” з опери Семена Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм” (музична редакція та оркестрування Мирослава Скорика) у виконанні тенора Валентина Дитюка, симфонічного оркестру і хору Національної опери України (диригент – Микола Дядюра, хормейстер – Богдан Пліш). Матеріали підготував Едуард ОВЧАРЕНКО Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Левка Ревуцького показала нову програму – “20 кольорів етно. Етнічне намисто України”, що представляє найкращі культурні здобутки національних спільнот, які проживають на території нашої країни. Захід відбувся за підтримки Українського культурного фонду. На концерт у Київський академічний театр українського фольклору “Берегиня” запросили представників національних спільнот.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин