Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Вшанували пам’ять Пророка

Слово Просвіти, №21 за 2023 рік

Ігор ЗОЦ У день 162 х роковин з дня перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі біля Канева представники ВУТ “Просвіта” на чолі з Павлом Мовчаном вшанували пам’ять поета квітами і пом’янули так, як він заповідав. На жаль, як і в попередні роки, захід проігнорували органи центральної влади. Про подію не було повідомлень на офіційному сайті Міністерства культури та інформаційної політики, промовчали провідні медіа. Не оголосили і обіцяного раніше президентського Указу про присудження 22 травня Шевченківської премії вже визначеним лавреатам. На мить здалося, що влада повертає суспільство в кероване з москви радянське минуле, де шанувати свого Пророка 22 травня українцям суворо заборонялося… З такими думками, певно, не один я прийшов до пам’ятника Шевченку навпроти Київського національного університету, де просвітяни та інші небайдужі люди провели акцію задля єднання нації, про яке так потужно писав поет. До присутніх звернулися голова Київської “Просвіти” Кирило Стеценко, нащадки родини Тараса Шевченка сестри Олена і Любов Майбороди, заслужена журналістка України Марія Базелюк, голова Спілки офіцерів України Олександр Сасько, письменник і дипломат Олександр Божко, лавреат Шевченківської премії Михайло Наєнко, громадські активісти Наталка Осьмак, Олександр Ушинський, Сергій Мельничук та інші. Віктор Горбач зачитав звернення, яке було підтримане учасниками і публікується на ст. 3 “Слова Просвіти”. Попри те, що міська влада столиці, як і центральна, публічно не продемонструвала свого ставлення до пам’ятної дати, в Києві з цієї нагоди свідомі українці влаштували в музеях Тараса Шевченка День відкритих дверей і провели тематичні програми. Так, у Національному музеї Шевченка можна було оглянути оновлену експозицію, а також виставки “Сила в різноманітті”, “Сковорода. На межі часів”. Окремо варто розповісти про відкриття виставкового проєкту “Піднятися до себе” спільно з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні. Музейники вважають це спробою поміркувати про досвід психологічних і соціальних проблем воєнного часу за допомогою мистецтва – малюнків Тараса Шевченка та робіт сучасних художників Антона Логова і Андрія Дудченка. Шість малюнків із серії “Телемак – Діоген”, виконані на засланні, демонструють рух Шевченкової думки від темного до світ Голова Київської “Просвіти” Кирило Стеценко лого, від розпачу до віри в свої сили і переконання. Вони – своєрідне свідчення переживання буття на чужині, ув’язнення в “не замкнутій тюрмі” душевної самотності, фізичних страждань. Це не лише рефлексії, а й водночас процес катарсису, реабілітації душевних сил митця, відживлення його духовної міцності. Антон Логов і Андрій Дудченко кожен у свій спосіб продовжують Шевченкову мистецьку традицію подолання обставин. А. Дудченко, звертаючись до античних мотивів, іде шляхом формальної деконструкції образів із метою конструювання нового сенсу. А. Логов у живописі – адепт абстракції, тож опозицію “зло / добро”, “зневіра / надія” осмислює завдяки кольору. Крім того, як художник Національного музею історії України у Другій світовій війні А. Логов уже другий рік працює з артефактами, зібраними в місцях бойових дій, здійснюючи просторове рішення експозицій, повідомили організатори виставки. А ще в Національному музеї відбувся благодійний захід – літературно музична композиція (вистава) “Сон. Ніч перед вічністю”. Серед учасників – актори Національного театру імені Івана Франка, зокрема Євген Нищук, якого в той день призначено головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Як діятиме новий очільник щодо нагородження вже визначених лавреатів Шевченківської премії 2023 – невідомо. До слова, один із оголошених у березні лавреатів – лідер гурту “Хорея Козацька” і воїн ЗСУ Тарас Компаніченко – виступав у цей час у столичному будинку музеї Тараса Шевченка. 14–15 ЗЗввееррннеенннняя

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин