“Нашим найвищим пріоритетом в охороні здоров’я і розвитку повинні бути інвестиції в майбутнє, в здоров’я дітей і молоді”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
ЗДОРОВ’Я УЧНІВ — ТУРБОТА ДЕРЖАВИ
Слово Просвіти, №22 за 2007 рік
низки загальних завдань у рамках кожної з реґіональних першочергових цілей. До національних планів дій у царині навколишнього середовища й здоров’я дітей належить: — створення національного органу, який би забезпечував розробку й реалізацію національного плану дій щодо навколишнього середовища й здоров’я дітей і в якому були б представлені всі основні зацікавлені сторони, включаючи дітей; — розробка (відповідно до встановлених пріоритетів) плану дій щодо навколишнього середовища та здоров’я дітей; — підвищення рівня професійної підготовки й кваліфікації спеціалістів, що займаються питаннями охорони здоров’я дітей та навколишнього середовища; — розробка і реалізація чіткої стратегії в області пропаганди, інформування, просвіти й комунікації; — залучення до участі в роботі інших секторів економіки, що мають стосунок до цього питання (освіта, транспорт, промислові корпорації та інші); — розробка моделі участі дітей у цій роботі; — здійснення моніторингу стану здоров’я дітей і періодичне звітування про виконання плану дій перед представниками міжнародного координуючого механізму. На жаль, доводиться констатувати, що на початок 2007 року в нашій країні на державному рівні зроблено ще дуже мало в напрямку виконання взятих на себе зобов’язань перед європейським співтовариством.
ПРОБЛЕМА ЗДОРОВ’Я ЗДОРОВИХ ДІТЕЙ Об’єктивним критерієм соціально-екологічного розвитку будь-якої держави є діти. Лише за умов життєстверджуючого оптимізму на старті життя суспільство може розраховувати на відчутні успіхи в майбутньому. Держава має бути надійним інвестором у дитинство. На шляху реальних змін, що відбуваються за трьома важливими напрямками — становлення держави, побудова демократії та створення ринкової економіки, Україна досягла певних успіхів. Проте демографічне становище залишається катастрофічним. За даними Держкомстату (2006 р.), в Україні спостерігається демографічна криза, яка з кожним роком поглиблюється. І найгірше у цій ситуації — через екологічні проблеми зростає смертність не лише серед дорослого населення, а й серед дітей. Сьогодні незаперечний факт, що переважна більшість новонароджених дітей має проблеми зі здоров’ям. Отже, державі необхідно серйозно займатися здоров’ям дітей, створювати максимально сприятливі умови для розвитку дитинства.
ЕНДОЕКОЛОГІЯ ДИТИНИ Характерною особливістю стану здоров’я наших дітей, зокрема тих, які проживають у містах, є щоденний негативний вплив стану довкілля на їхнє здоров’я. Цей вплив є причиною постійного порушення функціонального стану організму дитини. Через забруднення неякісними питною водою та продуктами харчування, фоновими техногенними електромагнітними полями (електромагнітний смог як результат роботи побутової техніки, у тому числі комп’ютерів і мобільних телефонів), а також через постійні психосоціальні напруги в суспільстві, у сім’ї функціональний стан усіх органів і систем організму дитини сьогодні суттєво відрізняється від того, яким був 20—30 років тому. Зміна функціонального стану організму дитини, як результат впливу довкілля складає основи ендоекології дитини. Це означає, що перший, початковий вплив середовища на організм дитини проявляється не на фізичному чи органічному, а на функціональному (його ще називають польовим) рівні. У цьому випадку новими для виявлення клінічних ефектів впливу середовища на організм дитини повинні бути такі експресні методики діагностики, які б давали можливість постійно діагностувати на функціональному рівні зміни в організмі через негативний вплив навколишнього середовища. Саме потреба в систематичній діагностиці функціонального стану організму, або функціонально-екологічній експертизі, сформувала нову проблему — проблему моніторингу стану здоров’я дитини. Такий моніторинг варто здійснювати в системі освіти, де є щоденний доступ до дитини і можливість постійно стежити за станом її здоров’я.
ЕНДОЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ Функціональний стан здоров’я дитини сьогодні можна визначати за допомогою простої методики: вимірювання біогальванічного струму (метод діагностики В. Макаца). За допомогою двох металевих електродів (один із них — цинк, а другий, зондуючий — срібло), які розташовуються так, що цинк через марлю, змочену ізотонічним фізіологічним розчином, ставиться на пупок (нейтральна біологічна активна точка (БАТ) організму), а срібним електродом по черзі доторкається до відповідних БАТ верхніх і нижніх кінцівок людини. Перед кожним доторком срібним електродом його обов’язково занурюють у той самий ізотонічний фізіологічний розчин. Обидва металеві електроди замкнуті або під’єднані до приладу, за допомогою якого вимірюється біогальванічний струм, що протікає через відповідні меридіани організму, коли прикладаються ці металеві електроди. Величина біогальванічного струму може досягати лише кількох десятків мікроамперів, тобто це малі струми. Причиною виникнення біогальванічного струму є звичайне хімічне явище: виникнення електрорушійної сили на межі метал-електрод під час контакту з організмом (своєрідним електролітом), що й визначає протікання біогальванічного струму. За певною схемою обраховують дані вимірів і одержують важливі характеристики організму дитини: величина загальної біоенергетики організму, так званий коридор фізіологічного стану і кількісна картина функціонального стану 12-ти основних органів і систем (легені, кровоносна система, серце, тонкий кишечник, лімфатична система, кишечник, підшлункова, печінка, нирки, сечовий міхур, жовчний міхур і шлунок). Такі прості вимірювання визначають, чи відповідає функціональний стан відповідного органу чи системи коридору норми, чи має відхилення від норми, тобто має завищене значення — гіперфункцію, або занижене — гіпофункцію. Для здорового організму, для нормального стану всі 12 органів і систем повинні давати біогальванічний струм, який відповідає коридору норми. Емпірично розроблена градація міри екологічного впливу на організм дитини. Коли чотири органи чи системи мають відхилення від норми — це низький вплив довкілля на здоров’я дитини, сьогодні умовно норма (Н), середній (С) вплив — коли 5—8 органів чи систем мають відхилення, далі 9—11 — це істотний вплив (ІСТ). Якщо всі 12 органів чи систем мають функціональне відхилення від норми — це група ризику (ГР), коли існує велика ймовірність, що в дітей передпатологічний стан або й патологія. Отже, шляхом вимірювання біогальванічного струму можна одержувати фактично екологічний паспорт стану здоров’я дитини. Такий паспорт складається з кількох розділів:
— анкетні дані; — антропометричні дані обстежень, визначення конституційного типу дитини за значенням індексу Кетле, а також відповідність розвитку дитини даним педіатрії (вік, зріст, вага); — дані екологічного обстеження дитини й визначення екологічного стану дитини; — найважливіші висновки і рекомендації лікарів щодо стану здоров’я дитини. Здійснюючи ендоекологічну паспортизацію здоров’я дітей у дитячому садку чи групі дітей (клас у школі), одержують функціональні екологічні карти медико-географічного змісту, це дає змогу відслідковувати вплив антропогенних чинників, чинників екологічного ризику на здоров’я дітей. Функціонально-ендоекологічне картування допомагає локалізувати реґіон із передкризовим або кризовим станом природного середовища, зумовити довготривалий прогноз функціонального стану здоров’я підростаючого покоління, його залежність від інтенсивності й терміну дії негативних факторів, забезпечити комплекс необхідних заходів превентивного характеру щодо охорони здоров’я і попередження критичних ситуацій.
ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ Протягом кількох останніх років Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, Український інститут екології людини (м. Київ), НВЦ “Надія” (м. Вінниця) провели цілеспрямовану роботу щодо організованого збору даних про стан здоров’я дітей і молоді. Йдеться про моніторингові дослідження як складову заходів держави, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я підростаючого покоління. Варто акцентувати увагу на тому, що розроблена й апробована фахівцями Українського інституту екології людини й НВЦ “Надія” методика функціонального ендоекологічного моніторингу здоров’я дітей, яка використовувалася під час проведення досліджень цими двома структурами, досить проста й може виконуватися в умовах будьякого організованого дитинства. Зокрема в умовах системи освіти немає обмежень щодо постійного моніторингу здоров’я дітей, це дає змогу не лише отримувати ендокологічний паспорт, виявити проблеми зі здоров’ям, викликані насамперед впливом екологічних чинників навколишнього середовища, а й дозволяє контролювати корисність та ефективність будь-яких методик оздоровлення чи ендоекологічної реабілітації. Зрештою, методика моніторингу й апаратура доступні й прості, використання цієї методики можливе в будь-якому закладі освіти. Отже, проведення постійного моніторингу стану здоров’я дитячого населення будь-якого за розмірами мікрорайону через систему освіти робить можливим не лише виявлення реального стану здоров’я дітей, його ендоекологічної залежності, передпатологічних чи патологічних станів організму кожної дитини, розробку адресних практичних рекомендацій щодо ендоекологічної профілактики та реабілітації, але, що не менш важливо, проводити ендоекологічне картування конкретної території й відслідковувати ефективність будьяких екологічних заходів відновлення здоров’я довкілля саме через таку біологічну карту територій. Викладена вище концепція функціонально-екологічної діагностики здоров’я дітей може бути базовою концепцією дії держави як відповідь України на зобов’язання, які вона взяла на себе перед країнами-членами європейської спільноти в рамках Декларації Будапештської конференції в 2004 р.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
