“Мова народу — відображення Батьківщини і духовного життя народу”. Костянтин Ушинський · с. 10сторінка оригіналу ↗
МОВА ЄДИНА
Слово Просвіти, №22 за 2007 рік
Лариса МАСЕНКО
Назва нової книжки львівського мовознавця Ірини Фаріон “Мова — краса і сила” може викликати в читача, не обізнаного з попередніми працями авторки, враження, ніби вона має не так науковий, як публіцистичний характер. Проте це враження буде оманливим. Праця І. Фаріон — це не тільки наукове дослідження високого фахового рівня. З її появою в українському мовознавстві нарешті з’явилася праця, альтернативна сумнозвісному “Курсові української літературної мови” за редакцією академіка І. К. Білодіда, яку нині можна розглядати хіба що як свого роду зразкову пам’ятку фальсифікації історії української мови в УССР. Отже, книжка І. Фаріон потребує видання масовим накладом (нинішній становить усього 800 примірників) і впровадження до освітніх програм філологічних факультетів і загального курсу “Ділова українська мова”. Метафорична назва книжки підпорядкована її головній меті — показати визначальну роль мови у формуванні українського етносу, починаючи від ХІ до середини ХІХ століття. Використавши назву оповідання В. Винниченка “Краса і сила”, авторка вклала в неї свій зміст. Згідно з її визначенням, “краса” — це найвідкритіший звуковий бік мови, а “сила” — це її суспільно-креативна роль в українському націєта державотворенні: “Саме поєднання цих духовних концептів — фонетичної краси мови та її духової сили як суспільно-національного творення — зумовило феномен непоборности народної мови. Вона стала не лише головним ідентифікатором нації, але заступила собою відсутність української держави щонайменше від другої половини ХVI — до кінця ХХ століття” (с. 7). Роботу відповідно структуровано. Вона складається з двох розділів. У першому розглянуто чинники, яким українська мова завдячує своєю гармонійністю і мелодійністю, другий розділ присвячено аналізові консолідуючої функції мови в процесах колективного етнічного самоусвідомлення, об’єднання української етнічної спільноти і, врешті-решт, постання Української національної держави. Перший розділ праці побудовано на базі наукового опису фонетичної системи української мови. Розглядаючи історію звуків та
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
