Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Показувати Україну варто не лише іноземцям, а самим українцям”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ У КРАЇНІ ТАЛАНТІВ

Слово Просвіти, №22 за 2007 рік

заваді не лише загальна економічна відсталість і нерозвинена соціальна інфраструктура села, а й організаційні, бюрократичні перепони. Сільський туризм розділений навпіл між двома міністерствами: Мінкультури і туризму та аграрним. Представники Мінагропрому, до речі, чомусь так і не з’явилися на виставку. Журналісти під час прес-туру, організованого Національним прес-клубом реформ, почули багато бідкань щодо проблем сільського туризму. Чи не головною називали горезвісну “відсутність законодавчої бази”. А закони, поперше, роками “висиджуються” в парламенті, як, наприклад, поки що так і не прийнятий законопроект про сільський зелений туризм. А, по-друге, якщо й приймаються, то що? Закон про туризм, не суто зелений, а взагалі туризм, прийнято ще 6 років тому. Але, як зізнався на прес-конференції один із державних посадовців, той Закон — “мертвий”, бо до нього ще треба прийняти купу так званих підзаконних актів. Петро АНТОНЕНКО Фото автора ПОКАЗАТИ Є ЩО, АЛЕ ХТО ПОКАЖЕ? У Музеї народної архітектури та побуту в Пирогово під Києвом 18— 19 травня відбулася V Всеукраїнська виставка-ярмарок сільського зеленого туризму “Українське село запрошує”. А в її програмі — свято майстрів народного мистецтва України. Виставку проводили громадська організація — Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, а також дві державні інституції — аграрний комітет парламенту та Державна служба туризму і курортів Мінкультури і туризму. Взяли участь власники сільських садиб із реґіонів України. Це господарі в статусі приватних підприємців, які видом своєї діяльності обрали не рільництво чи тваринництво, а такий поки що екзотичний вид діяльності для села, як туризм. Настільки екзотичний, що ледве розвивається. Справа цікава й перспективна, в Європі досить поширена. У нас на Варвара Тимофіївна Татарин — майстриня вишивки з села Під" захаричі Путильського району Чернівецької області. Звичайно, її прекрасні вишивки насамперед рушники, сорочки, треба бачити на власні очі. Я довідався, що у цієї жвавої, енергійної жінки є онуки і правнуки. Як мінімум сім поколінь сім’ї залюблені у вишивку. Пані Варвара показала мені вишиті со" рочки, яким 100 років, — це робо" ти її бабусі. Вишивала також мати майстрині, шиють її доньки, онука. А ще майстриня розповіла, що в їхній окрузі здавна побутує такий звичай: на кожне велике свято лю" дина повинна мати окрему сороч" ку. Одну вдягає на Різдво, другу — на Великдень, третю шиє до Спа" са, четверту — до Покрови Микола Іванович Луценко — вчитель трудового навчання се" редньої школи в селі Кліщинці Чорнобаївського району на Київ" щині. Майстер"різьбяр, учасник виставок. Має багато учнів, бо ке" рує шкільним гуртком юних різь" бярів. Хлопці й дівчата з величез" ним задоволенням роблять чудові витвори, демонструють їх на вис" тавках. Одна з провідних тем творчості вчителя — Шевченкіана Гарно співають молодички зі Сміли на Черкащині Усе сказане — дуже прикре в сув’язі з тим, що в Україні є де відпочити і що показати. Через сільський туризм також. А поки що ці приватні туристичні господарства (тобто готель із комплексом екскурсійних, спортивних, розважальних послуг) можна перелічити на пальцях. Хоч показувати Україну варто не лише іноземцям, а й самим українцям. Українець не знає України! До речі, згадувався на виставці приклад Росії, де зараз зробили акцент на так званому внутрішньому туризмі: показують росіянам Росію. Немає сумніву, що, окрім іншого (бізнес, оздоровлення, відпочинок), це ще й частина ідеологічної кампанії возвеличення “великої Росії”. Врешті, зміцнення національної ідеї. Хіба нам це зайве? Повернімося до чудового свята народних майстрів, де ще раз можна було переконатися, яка велика, красива й багата талантами наша земля, і яка нагальна потреба в зеленому туризмі. Олександра Пренко з Кіровограда працює в доволі оригінальному виді народної творчості — килимові ляльки. Чудові вироби виготовлені зі звичайних різнобарвних клаптиків тканини. Цікаво, що народилася майстриня на Північ" ному Кавказі, в Дагестані, де, як і в Україні, також чималі традиції килимарства, а її роботи, власне, і є часткою цього мистецтва. Вже понад півтора десятиліт" тя Олександра мешкає в Україні, веде студію килимарства в обласному дитя" чо"юнацькому центрі, яку й заснувала. Роботи члена Національної спілки на" родних майстрів України також не раз прикрашали престижні виставки А спробуйте"но полтавських галушок. Та не звідкись, а з самої Гоголівської Диканьки В експозиції Криму свої чудові роботи демонстрували ковалі. Вони запросили до горна і ковадла міністра культури і туризму України Юрія Богуцького, який згадав, що колись дитиною тримав у руках ковальського молота в кузні

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин