“Стає лячно за нехтування політиками ре# альних інтересів народу, зневагу до нього, спроби відібрати електоральне право”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
ЗА ГРОШІ СПЛЯЧИХ УКРАЇНЦІВ
Слово Просвіти, №22 за 2008 рік
чення у відповідь — переслідування інакодумців, державний тероризм, насильницька українізація… Останнє звучить дивно: нормальний європейський конституційний обов’язок громадянина — знати державну мову і послуговуватися нею — хтось представляє як державне насилля! А те, що значна кількість чиновників, суддів, прокурорів і міліціонерів разом з мером столиці послуговуються чужою мовою в спілкуванні з українськими громадянами — це нормально? А збір підписів за продовження перебування на нашій території Чорноморського флоту Росії всупереч Конституції — це законно? Можна не сумніватися, що на це питання вже є відповідь — мовляв, звичайне опитування думки народу, а народ — єдине джерело влади. Можете уявити, якими сюрпризами та “народними ініціативами” наповниться підготовка і проведення майбутнього святкування дня Севастополя у червні. Українська еліта спохопилась і звернулася від імені українських організацій з петицією до Юлії Тимошенко. У державному бюджеті на цей захід виділено 20 мільйонів гривень, але чи використають їх по-державному і на славу України? Голова Севастопольської міськради пропонує звести черговий пам’ятник Катерині II і присвоїти Севастополю почесне найменування “Город русской славы”. У зверненні української інтелігенції зазначено: “За 17 років незалежності бюджетні кошти, які надавали проросійським організаціям, використовувалися для вкорінення російсько-імперських шовіністичних догм. Це означає, що і цього разу державні кошти на відзначення 225- річчя Севастополя буде використано для встановлення на наших землях символів поневолення або нищення України, таких як пам’ятник Катерині II, та на антиукраїнську пропаганду”. Представники української еліти сподіваються, що Прем’єр-міністр вживе заходів для забезпечення національних інтересів України в місті з особливим статусом. А що може уряд змінити за кілька тижнів до події, коли вчасно не змінили оргкомітет і статус святкування? Бюджет — закон, і його буде виконано в частині видатків святкування Дня Севастополя. Майже завжди реагуємо запізно і боремося з наслідками. Залишається розслабитись і одержати чергову порцію поганого настрою з валідолом, за хрестоматійною порадою Винниченка. Казав же у відомому анекдоті один із представників нацменшин: “Дай мені, Боже, той розум наперед, що Іванові назад!”
Святкування річниці Севастополя як міста з особливим державним статусом мало б відбуватися за сценарієм столиці, а не представників цього славного міста української козацької слави. Проспали українці, й голова гуманітарного відомства держави вкупі з посполитими теж проспав. Антиукраїнську діяльність громадських структур припинити дуже просто. Для цього треба довести факт такої діяльності та припинити державну реєстрацію порушників законів. Колишній міністр юстиції Сергій Головатий відстояв у суді з націоналістами правильність реєстрації компартії. Це свідчить лише про те, що націоналісти непрофесійно підготували обвинувачення. Найскладніше — це правозахист українців, бо ми беремося за найлегше — загальні звинувачення якихось міфічних антиукраїнських сил у неконкретній антиукраїнській діяльності. Невже не віримо самі в силу українського закону і Конституції, в суд і державу, коли думаємо конкретні речі робити через жалі, просьби і волання до Божої справедливості? Слово — за українськими правозахисними організаціями і чесними правниками, серед яких є й українці. Не всі ж сплять чи “благоденствують”, і тому не акцентують на своєму українстві.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
