Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Українці ніколи не були байдужими до своєї історії, бо саме у ній — витоки сьогодення”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

СИЛА КАМ’ЯНОЇ МОГИЛИ

Слово Просвіти, №22 за 2008 рік

Петро БУДИЧ, м. Київ Кам’яна Могила розташована за 18 км на північ від Мелітополя іза 1,5 км на південь від села Терпіння в заплаві річки Молочної (Запорізька область). Це унікальний геологічний витвір, якому нема аналога у світі, — залишок пісковика сарматського ярусу третинного періоду, на що вказує безліч відбитків молюсків і рослин у ньому. Він утворився у процесі формування долини річки і нагадує могилу, тому, мабуть, і названий Кам’яною Могилою. Це геологічне утворення заввишки 12 м над рівнем заплави, площею близько 3 га. Сучасні геологічні дослідження доводять, що Кам’яна Могила утворилася приблизно за 2,5 тисячоліття до н. е. (П. К. Заморій, І. Г. Молявко). Кам’яна Могила, за переказами старожилів, раніше була вищою і ширшою. Кам’яномогильні плити місцеве населення використовувало для своїх потреб ще у сиву давнину. Плити, що лежать на схилах Олександра ВИНОГРАДОВА, член НСЖУ Цим переймається патріот Роменщини, кандидат економічних наук, народний депутат України (2002—2006 рр.), нині голова правління ДАК “Хліб України” Іван Рішняк. 1991 року за його ініціативою й участю на батьківщині кошового, у селі Пустовійтівці Роменського району, встановлено пам’ятник П. Калнишевському, а згодом — пам’ятний знак у Ромнах. За роки незалежності ініціативна група І. Рішняка вивчила архівні матеріали, наукові джерела, щоб відтворити історичну правду про легендарного українського державника. Організовано цикли телеі радіопередач, підготовлено матеріали для ЗМІ, знято історико-документальний фільм “Повернення Петра Калнишевського” (автор сценарію — історик і прозаїк Д. Кулиняк), готуються до зйомок повнометражного художньо-документального фільму (режисер — народний артист України В. Савельєв). Щоб об’єднати зусилля ентузіастів з уславлення пам’яті кошового, Іван Рішняк створив Всеукраїнський благодійний фонд ім. Петра Калнишевського. Відомо, що коштом Калнишевського — беззмінного кошового отамана Запорозької Січі (1764— 1775 рр.) — зводили храми, зокрема православний Святої Покрови у Ромнах та церкву Святої Трійці у с. Пустовійтівці. З ініціативи Фонду та за сприяння Президента України В. Ющенка цю перлину архітектури відбудовано. Освячення відбулося 2006 року. Дбав кошовий і про розвиток землеробства в Україні, примножуючи кількість багатогалузевих господарств фермерського типу, сприяв розвиткові торгівлі, послідовно займався освоєнням земель на Запорожжі. та в підніжжі Могили, вкриті лишайниками, але деякі добре відшліфовані, на них збереглися складні лінійно-геометрині зображення, хвилясті лінії, що відтворюють якісь поняття. Є плити, які лежать хаотично під різними кутами, зокрема й горизонтально (північно-східна ділянка). Вивченням Кам’яної Могили займалося багато вчених, зокрема професор М. Я. Рудинський. 1961 р. після його смерті вийшла друком книжка “Кам’яна Могила”. У ній зроблено узагальнення й висновки Мелітопольсько-Терпінівської експедиції Академії наук України. Ця експедиція виявила на Кам’яній Могилі понад 50 знахідок з петрогліфами і 14 пам’яток стародавньої техніки — шліфувадел, а також багато гротів-печер. У цих гротах стародавні люди робили свої святилища. На плитах і на стінах гротів — рисунки складної композиції. На плитах зображення решіток, що несуть якусь інформацію. Знайдено зображення свійських тварин (коня, рогатої худоби) і людей, що вказує на хліборобність автохтонної людності. Петрогліфи — найстаріші письмена, і це вказує на високу розвиненість наших пращурів. Деякі дослідники вважають, що на петрогліфах Кам’яної Могили можна простежити еволюцію письма. Наскельні малюнки Кам’яної Могили відтворюють цілі поняття. Першим їхнім дослідником був В. Даниленко, продовжував його справу А. Кифішин. Він розробив гіпотезу, що тут існувала могутня держава Аратта, і висловив припущення, що Аратта — це Трипілля, тобто пращури українців належать до найдавніших на Землі. Але багато вчених із цим не погоджується. Проте всі визнають, що трипільська культура була найдосконалішою. Трипільці вірили в потойбічне життя, в магію і шаманізм, в магічну силу наскельних зображень, вони відображали свої думки на кам’яних плитах. Традиції, звичаї

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин