“Упродовж 2007 року Тарасову гору відвідало понад 40 тисяч гостей з 50 країн світу”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
МОМЕНТИ УРОЧИСТІ Й БУДЕННІ
Слово Просвіти, №22 за 2008 рік
Євген БУКЕТ Фото автора
Річницю перепоховання Тараса Григоровича Шевченка Канівський музей зустрічав такою самою непривітною зеленою огорожею, як і рік тому. Охочі дізнатися, коли ж закінчиться ремонт музею, читали вже трохи вицвілий і розмитий дощовою водою паспорт об’єкта, який висить, мабуть, ще з січня 2004-го, коли розпочалися ремонтні роботи. Через напружений графік Президент цьогоріч у Каневі не був, обмежившись покладанням квітів до монумента в Києві. Торішній його візит о цій порі додав до програми розвитку заповідника кілька нових пунктів. Віктор Андрійович, ідучи разом з численними шанувальниками поета останнім шляхом Кобзаря канівською землею, запропонував створити обабіч алею паркової скульптури Шевченкових літературних персонажів, а також озеленити вишневими деревами дорогу від Успенського собору до Шевченківського національного
На Шевченковій алеї заповідника. Ідеї Президента і хід їхньої реалізації, як відомо, викликали неоднозначну реакцію в деяких засобах масової інформації, хоч і сам задум, і результат мають нині досить пристойний вигляд і позитивні перспективи. Всеукраїнський скульптурний симпозіум в камені “Шевченкова алея” торік з 6 серпня до 29 вересня зібрав 19 скульпторів на чолі із заслуженим художником України Юлієм Синькевичем (співавтор пам’ятника Тарасові Шевченку в Москві, 1964 р.) просто неба, біля підніжжя Тарасової гори. Вони створили із брил пісковику та вапняку переосмислені, наново прочитані образи Шевченкових творів. На завершення симпозіуму Віктор
Ющенко урочисто відкрив Шевченкову алею, точніше її прообраз, адже скульптори, які брали участь у проекті, впевнені, що вона з часом наповниться новими оригінальними скульптурними втіленнями. Упродовж 2007 року Тарасову гору відвідало понад 40 тисяч гостей з 50 країн світу, було проведено майже півтори тисячі екскурсій. Про це розповів генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Піняк. Але це, звісно, дуже мало. Причина — ремонтні роботи, які тривають з 2000 року. У листопаді 2007-го за браком коштів реставрацію на кілька місяців призупиняли. Нинішній стан фінансування, за словами Мар’яна Володимировича, створює загрозу перетворити видатну пам’ятку архітектури XX століття на черговий довгобуд. Крім ремонтних робіт, згідно з проектом, має бути завершено і художнє оформлення музею, а саме: виконання орнаментальних та тематичних розписів у будівлі, виготовлення меблів за ескізами В. Кричевського, оформлення фасаду музею майолікою в національному стилі тощо. Дещо вже зроблено, зокрема підсилено фундаменти, міжвіконні простінки та колони, замінено дерев’яні перекриття на залізобетонні, виготовлено металоконструкцію даху та покрито його керамічною черепицею. Уже змонтовано системи опалення, вентиляції та кондиціонування, зовнішню систему грозозахисту покрівлі будинку музею. Встановлено віконні заповнення з дуба зі спеціальним захисним склом, частково виконано штукатурні роботи, розпочато облаштування сучасних фондових приміщень. На мансардному поверсі (там будуть офісні приміщення, бібліотека, архів) влаштовано основи паркетного покриття і розпочато монтаж перегородок. Збудовано підземні споруди, де розташують виставкові зали, технічні приміщення: теплота холодопункти для обслуговування систем опалення і вентиляції, запасні виходи. Украй незадовільні темпи фінансування, а, отже, і виконання завдань розвитку заповідника (вони передбачають реставрацію могили Тараса Шевченка, впорядкування території верхнього та нижнього парків тощо) викликають занепокоєння працівників музею і численних відвідувачів. Директор заповідника сподівається, що цього року обсяг фінансування буде збільшено, що дасть можливість, крім завершення ремонтно-реставраційних робіт, створити сучасну музейну експозицію, аби гідно вшанувати пам’ять Кобзаря.
Микола Федоришин та Іван Вєтров вітають переможців
Олена ШУЛЬГА Фото автора
Традиційно 22 травня до Дня слов’янської писемності та культури у славетному селі Пересопниці Рівненського району, де створено перше в Україні рукописне Євангеліє, відзначають літературно-мистецьке свято “Встане правда! Встане воля!” Цього року на свято завітав заступник голови обласної державної адміністрації Олег Торкунов, керівники Рівненського району та сільська влада, члени Національної спілки письменників України Євген Шморгун, Лідія Рибенко, Петро Велесик, Микола Пшеничний, Борис Боровець, голова правління обласного об’єднання “Просвіти” Микола Федоришин,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
