Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Здоров’я нації · “Наші громадяни відчувають постійний дефіцит багатьох вітамінів”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

НАШІ СОКИ, А НЕ ЗАМОРСЬКІ «ШИПУЧКИ»

Слово Просвіти, №22 за 2009 рік

Виявляється, в Україні, на благодатній землі садівництва й городництва, зі споживанням фруктових, ягідних і овочевих соків справи невтішні. Науковці давно б’ють на сполох: здоров’я населення погіршується не в останню чергу через значну нестачу вітамінів. Цю проблему обговорювали на проведеному нещодавно в Києві “круглому столі”, присвяченому підтримці вітчизняного виробника харчової продукції. А це особливо актуально нині, коли наші прилавки завалені сумнівної якості закордонним товаром. “Круглий стіл” проходив у межах щойно розпочатої Всеукраїнської інформаційної програми для ЗМІ та населення “Професійно про користь соку”. Програму, яку підтримала Національна спілка журналістів України, здійснює Всеукраїнський центр прес-клубів “Україна Форум” з ініціативи компанії “Тетра Пак”, світового лідера з виробництва екологічної упаковки для рідких продуктів харчування. До професійної розмови про користь соків долучилися провідні дієтологи, фахівці з гігієни харчування та з технологій переробки харчових продуктів. “Проблема справді існує. Наші громадяни відчувають постійний дефіцит багатьох вітамінів”, — підкреслила доктор медичних наук, професор Наталія Харченко, завідувач кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. “Звичайно, найкорисніші свіжовитиснуті соки, але за умови, що вони виготовлені в домашніх умовах, з власноруч вирощених фруктів та овочів і негайно вжиті, — сказав віце-президент асоціації “Союз виробників сокової продукції України” Володимир Онопрієнко. — Адже овочі та фрукти з магазину підлягали хімічній обробці для тривалого зберігання, до того ж, під впливом світла і повітря вітаміни в них швидко руйнуються. Однак у наш динамічний час чи маємо ми можливість регулярно вживати свіжовитиснуті соки?” “В умовах дефіциту часу і нестачі високоякісних фруктів соки від провідних українських виробників — оптимальна альтернатива свіжовитиснутим”, — зазначив Олег Самчишин, президент Української асоціації споживачів. инішньому пересічному громадянинові, раціон якого звужено до чизбургерів і гамбургерів, важко зрозуміти вираз “пити мед”. Ідеться про призабутий медовий напій — наш прадавній слов’янський, той, що пили ще за Київської Русі на княжих учтах. Нині доводиться відроджувати й цю частку нашої культурної традиції. На жаль, її витіснила агресивна алкоголізація населення, небезпечні для здоров’я фальсифікати, сумнівне заморське питво. Відроджувати забуте взялися бджолярі, що об’єдналися торік у Гільдію медоварів України. Членство в Гільдії персоніфіковане, поки що у 15-ти її обласних осередках — лише близько ста медоварів. Адже справа ця серйозна, трохи навіть таємнича, якщо говорити про секрети медоваріння. Справа настільки забута, що незвичні вже самі назви: меди “ставленні” й “варені”, з додаванням соків, ароматних трав або без них, а ще — напої медові шипучі, медові кваси, чаї, медові збитні, медофітобальзами. Медоваріння — складова національної культури. Тому відроджують цю галузь справжні фахівці: голова Гільдії медоварів України Василь Барабаш, його заступник пасічник і медовар із Чернігівщини Олександр Кобцев, редактор журналу “Бджолярський круг”, один із піонерів новітнього медоваріння Василь Соломко, бджоляр і медовар зі славного історією села Сокиринці на Чернігівщині Микола Вовнянко. Пан Микола одним із перших поставив справу на виробничу основу, що було досить непросто з нашою бюрократією. Він зареєстрував власне приватне підприємство, його візитівкою стала медовуха “Сокиринська”, на яку навіть отримав патент. Питні меди — це слабкоалкогольні напої. На відміну від алкогольних, їх виготовляють з найціннішого натурального продукту, що винайшло людство, — з меду. Із трьохсот (!) інгредієнтів, які містяться в меду, навіть після медоваріння залишаються близько півтори сотні. Якщо вже застілля — частка тисячолітньої культури народів, то воно повинно бути традиційно національним. Не вдаватимусь в “Як відомо, головне, що руйнує вітаміни під час виготовлення продуктів харчування,– це тривала теплова обробка, — сказала Наталія Якименко, менеджер компанії “Тетра Пак Україна”. — Пакетовані ж соки миттєво нагрівають до ультрависокої температури й негайно охолоджують. Так досягають максимального збереження вітамінів. Під час подальшого зберігання багатошарова бар’єрна упаковка надійно захищає сік від впливу світла й ультрафіолетового опромінювання”. З особливим інтересом ми, журналісти, чекали виступу нашої олімпійської чемпіонки. Адже Катерина Серебрянська веде велику громадську роботу з пропаганди й утвердження здорового способу життя. Вона — керівник Центру фізичного й естетичного розвитку дітей та молоді. “Працюючи над книжкою “Жіночі секрети Катерини Серебрянської, або Будь у формі!”, я ретельно вивчила корисні властивості соків із різних фруктів та овочів, — розповіла пані Катерина. — Тому, приєднуючись до програми “ПроСік”, передусім детально ознайомилася с технологією виробництва й упаковки соків. Тепер достеменно знаю, що упаковка соків у багатошарові картонні пакети справді дає змогу зберегти сік свіжим”. Наша чемпіонка порадила і дорослим, і дітям брати приклад з неї та її сина: щодня випивати хоч би по склянці соку. На “круглому столі” було оприлюднено чимало цікавої інформації, яку доноситиме до людей програма “ПроСік”, порушено важливі проблеми. Щодо вітчизняного виробника, то, на відміну, скажімо, від м’ясної галузі, у виробництві соків українська продукція домінує. Готових соків з-за кордону ввозять 2—3 відсотки від загального продажу в Україні. Тай переважна більшість сировини — теж на- “Жодного дня без соків!” — радять українцям експер) ти всеукраїнської інформаційної програми “ПроСік”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин