Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Кожне нове відкриття окрилює”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

«ЛІТЕРАТУРНІ ЗАХОДИ ПРОВОДЖУ ЗАЛЮБКИ»

Слово Просвіти, №22 за 2009 рік

— Пані Ярославо, у Вас театральна освіта, Ви понад 10 років працювали на професійній сцені в Тернопільській та Івано)Франківській філармоніях як артистка розмовного жанру, вокалістка, лектор)читець. Що ж Вам ближче: сцена чи наукова діяльність? — Усьому є своя пора. На відміну від театральної сцени, де можна працювати й до глибокої старості, концертна вимагає всетаки молодших виконавців. Обидва види ді) яльності були мені близькими, і я не могла віддати перевагу одному з них. Правда, віднедавна як співачка вже не виходжу на сце) ну, лише інколи з особливої нагоди, але літе) ратурні заходи в музеї проводжу залюбки. Наукова праця захоплює, поглинає. Це, як лавина: починаєш щось шукати, зачепишся, а тут гляди — з’являється інша інформація, і друга, і третя — лише встигай занотовувати й фасувати по скриньках пам’яті. — Які вечори, дійства для Вас найG пам’яткіші? — Ювілейний концерт оркестру “Сурми” і концертні поїздки у Білорусь, Київ, на Рівненщину, ювілеї музичної школи, камерного хору, хору церкви Святої Трійці, доктора Р. Смика, свято хорового мистецтва з участю хору “Дзвон”, мій ювілейний вечір 10 років тому. Та найдорожчі мої літературні вистави, бо в них вкладено найбільше праці — у тексти, режисуру, костюми, реквізит, музику, оформлення. Та особливо пам’ятний 1985 рік, коли тодішній директор музею книги Н. Волинець запропонувала мені роботу. Тоді ми вперше готували літературні вечори: п’ятиріччя пам’яті В. Висоцького, 90-річчя С. Єсеніна, 50-річчя Б. Олійника. Це незабутнє: творче піднесення, порив як єдине дихання. Досі дивлюся на учасників тих дійств крізь призму моїх перших вражень, і завжди буду вдячна долі за те, що вона подарувала мені їх, а найбільше — зустріч з Н. Волинець. Це мудра, талановита особистість, яка зуміла розгледіти в мені різноплановість творчих можливостей, дивовижною енергетикою і світлом душі навіть камінь може спонукати до творчості. — Коли Ви захопилися краєзнав) ством? Заступник міського голови Рівного Галина Кульчинська вподобала ляльку-мотанку Член Всеукраїнської спілки крає) знавців, член НТШ, лауреат премії ім. Братів Лепких, почесна громадянка Бережан Ярослава Мазурак знана в на) шому місті як ведуча концертних прог) рам, співачка, авторка пісень на вірші українських поетів. Але мало кому ві) домо, що вона вже 24 роки — науковий працівник музею книги. За плечима — вагомий набуток: створення експози) цій у музеї книги, музеї Богдана Лепко) го, музеї родини Лепких і Смиків та борців за визволення України, понад сотня літературних заходів, ювілейних вечорів, концертних програм, сольних концертних програм у Бережанах, Тер) нополі, Львові, Івано)Франківську, Ки) єві, Кракові, випуск біографічного до) відника “Літературна Бережанщина”, наукових статей у часописах і книжках. — Уточню: літературним краєзнавством. Мій профіль — біографії видатних літераторів, пов’язаних із Бережанами. Ще зі шкільних років мене цікавили старовинні будинки у Бережанах. Подумки мандрувала в минуле — так хотілось дізнатися, хто там мешкав, які пристрасті вирували за старими, потрісканими стінами. Але така можливість з’явилась аж із настанням незалежності України, коли поступово почали друкувати заборонені колись матеріали, а за ними поставали історичні постаті. Так було, коли готувався до друку ювілейний випуск “Жайвора” — “Бережанська гімназія” — 1993 року. Шукали матеріали. Відкриття ж нагадувало золоте родовище: зачепив — і заблищали крупинки золота. Та щоб копати глибше, потрібен був час. Тоді часу було обмаль, тож обмежувалися короткими біографічними відомостями. Тоді впер- Ярослава Мазурак ше ознайомилася з постатями А. Крушельницького, Ф. Коковського, Д. Моха, О. Барвінського, М. Капія, В. Масляка, С. Качали, А. Лотоцького. 1999 року тривала робота над книжкою “Вітражі” до 15-річчя музею. Ці та інші імена повинні були увійти туди окремим розділом. Тоді я почала активніше шукати літераторів, причетних до Бережан. Розділ у “Вітражах”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин