Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ОРДИ БАТИЯ ЗНОВУ ШТУРМУЮТЬ ДЕСЯТИННУ
Слово Просвіти, №22 за 2011 рік
У ніч із 25 на 26 травня, через 770 років після першого штурму монголо-татарами, Десятинна церква Києва, перша кам’яна церква Київської Русі і її головний храм, знову зазнала нападу, цього разу нащадків Орди. Цікаво, чи випадково було обрано дату? Адже 25 травня 996 року — день освячення Десятинної церкви. А 26 травня цього року на державному рівні розглядалася концепція розвитку столиці України. Невже штурм був приурочений до якоїсь із цих дат?
з’явилися представники громадськості міста, які борються проти затії спорудження тут московського храму. На їх підтримку прибув депутат парламенту Святослав Олійник. Спалахнув конфлікт між людьми, які хотіли завадити вивантаженню вагончиків чи, принаймні, з’ясувати, що все це означає, і невідомими “будівельниками”. Із п’ятниці почалася злива хаотичної і суперечливої інформації щодо нічного інциденту. Святослав Олійник заявив в ефірі каналу ТВі, що провокативне вивантаження будівельних вагончиків не могло відбутися без санкції голови міської державної адміністрації Олександра Попова, адже треба мати добру підтримку, щоб нахабно вриватися на територію Національного музею. І що взагалі йдеться про неприховане потурання міської влади московським “забудовникам”. Одначе Попов заявив, що жодного будівництва на місці Десятинної не планується. Те ж підтвердив і головний архітектор міста Сергій Целовальник, додавши, що вагончики було завезено, мабуть, для археологів, які вестимуть тут подальші дослідження. Натомість представники Інституту археології НАНУ заявили, що археологічні дослідження на об’єкті давно не ведуться через брак коштів і що вони нічого не знають про “доставлені їм” вагончики. Представники ж УПЦ Московського Патріархату поспішили заявити, що нічого не знають про завезення туди вагончиків як і про початок якогось будівництва. Потім проговорилися, що все це — ініціатива, тобто самодіяльність настоятеля так званого “Десятинного храму” отця Гедеона, який, очевидно, вирішив зайняти місце і “щось прибудувати”. Про такий намір відкрито говорив киянам-протестувальникам і сам Гедеон. “Десятинний храм”, про який ідеться, це ота самозвана “каплиця” Московського Патріархату, побудована самозахватом кілька років тому поруч із Десятинною і музеєм. Словом, таємничість і невизначеність. Слід зазначити, що все це відбувалося одразу після завершення, причому, безуспішного, конкурсу на кращу концепцію подальшої долі решток Десятинної церкви.
НОТАТКИ НА БЕРЕГАХ “РІЧКИ ГЕРАКЛІТА”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
