«Просвіта» · “Діяльність “Просвіти” спрямована на утвердження української державницької ідеї”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
««ДДІІЯЯЛЛЬЬННІІССТТЬЬ ТТООВВААРРИИССТТВВАА ««ППРРРООССВВІІТТАА»» ННАА ППООДДІІЛЛЛЛІІ ВВ ККООННТТЕЕККССТТІІ РРООЗЗВВИИТТККУУ ООССВВІІТТИИ ТТАА ККУУЛЛЬЬТТУУРРИИ»»
Слово Просвіти, №22 за 2011 рік
Цими ж днями просвітяни області взяли участь і в інших заходах, присвячених Дням пам’яті жертв політичних репресій українських героїв. Зокрема під час ушанування загиблих земляків від рук комуністичного режиму голова обласного просвітянського об’єднання Володимир Семистяга зазначив, що лише на Луганщині більшовики репресували до півтораста осіб із прізвищем Шевченко. Хоч знакові роковини від дня перепоховання в Україні Великого Кобзаря минули, та патріотичні акції просвітян Луганщини на цьому не закінчуються — попереду організація та проведення заходів, присвячених 15-річчю прийняття Конституції України та 20-річчю незалежності нашої держави, Дню Державного Прапора, а згодом — і 200-річному Тарасовому ювілею та іншим важливим датам. Тож і надалі вся діяльність Луганського обласного об’єднання товариства “Просвіта” буде спрямована на утвердження української державницької ідеї, кристалізацію національного духу та пробудження етнічної самосвідомості українців Східного краю.
Прес-центр Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка всіх нас берії та жукови вивезли б до білих ведмедів. Саме агітатори із Західної України на початку 90-х зробили все, щоб переконати “східняків” — Україна повинна стати незалежною. І в часи, коли олігархи запорізьку сталь цінять набагато вище рідної культури, саме Західна Україна, хоча й сама не багата, допомагає творити на Півдні й Сході українські духовні цінності, споруджувати святині на зразок пам’ятника Великому Кобзареві. — Ми побували, окрім Тернополя, в Теребовлянському (зокрема в Зарваниці), Гусятинському, Кременецькому, Лановецькому, Бучацькому, Збаразькому, Підволочиському районах, — розповіла ведуча концертів хору, член “Просвіти”, Леся Шевченко. — Враження прекрасні — не тільки мої, а й усього колективу. Чудова природа, прекрасні й щирі люди. Ми не побачили жодного п’яного на вулицях, недбало одягнутого — всі красиві. У містах — жодного недопалка під ногами, жодного папірця чи пластикової пляшки. Якщо порівняти з нашим Запоріжжям — це небо й земля. Нам потрібно вчитися в тернопільців. А щодо зустрічей, то всі ми будемо раді бачити їх у нашому краї.
Богдан КРИЩУК, викладач Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії
Саме такою була тема ІІ науково-теоретичної конференції, що відбулась у Хмельницькій гуманітарнопедагогічній академії. Її організатори, а це науковий відділ академії та правління Хмельницького Товариства “Просвіта”, приурочили цей захід 105-й річниці подільської “Просвіти” та 20-річчю Народного
Дому “Просвіти” в місті Хмельницькому. У виступах, які підготували студенти 6 курсу Наталя Лисак, Інна Тоненчук, Інна Грона, Катерина Черешня, Віталій Сопрук та інші глибоко досліджено і висвітлено теми, що розкривають важливість діяльності “Просвіти” в усі часи її існування. Це відзначили ректор академії Інна Шоробура, проректор із наукової роботи Олександр Галус, голова Хмельницької міської “Просвіти” Зоя Діденко. Матеріали конференції опублікують у збірнику, який стане в нагоді всім, хто цікавиться громадським рухом в Україні й на Поділлі зокрема.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
