Читацьке віче · “Щоб збагнути творчість письменника, треба обов’язково побувати на його батьківщині”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
У ВІЙСЬКУ ЗАПОРІЗЬКОМУ — ЄДИНИЙ ПОЛКОВНИК ІЗ ГОЛЛАНДІЇ
Слово Просвіти, №22 за 2011 рік
Донедавна громадянин Нідерландів Хенрі Біренс навіть і не думав, що доля поєднає його з Україною. Зустрілася йому гарна, щира україночка, і він за велінням серця вирішив: із нею хоч на край світу. А пані Галина (тепер уже Біренс) запропонувала: “Навіщо на край світу… Краще додому в рідні Яловичі, що на Рівненщині. Там і природа чудова, і люди щирі, і роботи багато”. Ось так і став голландець українським зятем. А ще — українським фермером і українським козацьким полковником Рівненської січі війська Запорізького, адже тутешні звичаї і традиції його привабили і спонукали до активного сповідування.
Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл.
У селі Яловичі Галина та Хенрі Біренси створили фірму “Яловицькі агротехнології”, яка спеціалізується на вирощуванні високопродуктивних голландських сортів картоплі. Для них ця фірма — підвалина, що забезпечує прожиток. А духовним злетом українсько-голландське подружжя називає козацькі традиції, які здавна були характерними для яловицьких теренів. Хоча б тому, що колись поселення стало прихистком для гетьмана України Богдана Хмельницького, що з минулих віків тут залишилися насипні кургани, що й досі легенди доносять славу про земляків, які полягли смертю хоробрих у боротьбі за волю. — Я хоч і громадянин Нідерландів, — каже Хенрі Біренс, — але з українськими генами. Чому? Відповідь на це питання знайшов, вивчаючи історію наполеонівської війни. Тоді, 1813 року, із французької землі поверталися додому триста козаків. Спинилися на спочинок у Нідерландах якраз там, де мешкали мої предки. І так сталося, що частина табору облюбувала місцину і залишилася там на постійне проживання. Із часом замість табору утворилося велике поселення. Потім село переросло в містечко. За одним поколінням пішло інше, відтак передавалися з роду в рід українські гени. Вони, ці гени, і в нашому сімействі — Біренсів. Наразі у Яловичах Біренси настільки оживили козацький рух, що, за висловом керманича Рівненського обласного товариства козаків “Рівненська січ війська Запорізького”, кошового отамана Володимира Нестерчука, зробили провінцію справжнім центром духовного відродження. Тільки-но якесь свято — чи Івана Купала, чи День Матері, чи День незалежності України — у Яловичах неодмінно люд збирається до гурту, приїздить багато гостей із різних козацьких організацій Рівненської, Волинської, Тернопільської областей, Києва; лунає українська пісня, вражають своєю красою вишиванки, вшановують національні традиції. Яловичі перетворюються на великий козацький збір і стають такими велелюдними, якими зроду-віку не були, хоч колись і вважалися княжим присілком. І все це — завдяки ініціативі Біренсів і матеріальній підтримці “Яловицьких агротехнологій”. Зокрема подружжя Біренсів матеріально допомогло відремонтувати сільський клуб, який після довгого “мовчання” ожив і став місцем для урочистостей і концертів — навіть з участю багатьох заслужених і народних артистів України. Прикметно, що за свої благі старання на ниві подвижництва подружжя Біренсів удостоїлося високих козацьких звань. Хенрі став полковником, а Любов — генералосавулом війська Запорізького. Отож провінційні Яловичі, у яких — 171 мешканець, нині мають і свого полковника, і свого генерала. Біренси довели, що й українська земля — найблагодатніша у світі. На ній вони за новітніми технологіями заповзялися вирощувати картоплю. Насіннєвий матеріал привезли з Голландії. Щоправда, через митні митарства ледь не відмовилися від свого починання. Річ у тім, що насіння голландської високопродуктивної картоплі не можна ніяк було перевезти через кордон. Щоразу знаходилися якісь перепони. Врешті-решт 22 тонни насіннєвої картоплі привезли в Яловичі, і що не рік, то все більше примножується її врожайність. Торік, приміром, отримали майже по 50 тонн бульб із кожного із 120 гектарів. Мріють про рекордні 75—80 тонн — як у Голландії. Вважають, що така врожайність цілком можлива, адже українські ґрунти надзвичайно родючі.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
