Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Свята справа · “Це видання повертає людину до природи, без єдності з якою цивілізація приречена на загибель”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ЖИТИ ЯК ВОРОН

Слово Просвіти, №22 за 2011 рік

* * * Прислухайся до того, що нам заповідано: “В поті чола будеш їсти хліб свій”. Це не покара, це — вимога, припис. Щоденний хліб (їжу) треба заслужити. Кожного дня вчинити якесь зусилля — до поту. Чи-то робота, чи швидка хода, біг. З потом вийде недобра сіль і недобрі нерви. Ви помітили, що коли ми хворі чи дуже схвильовані, нас обливає потом? Важку роботу немічні можуть замінити постуванням. Та ж поміч. Навчися бачити довкола все живе і радіти йому — бадилині, дереву, птиці, тварині, землі, небу. Вдивляйся в них добрими очима і з уважним серцем — і відкриються тобі такі знання, які не знайдеш у книгах. І побачиш у них себе — упокореного і оновленого. Візьми за звичай бодай декілька хвилин всякої пори постояти босоніж на землі. Давай тілу землю, поки вона сама не покликала його. Шукай нагоди побути біля води. Вода зніме втому, промиє думку. З водою треба говорити, бо й вона говорить до тебе. Щоранку добре обливатися водою. Спочатку гарячою — розігріти приспану кров. Потім холодною — гартувати жили і нерви, розбудити серце. При цьому проси: “Змий з мене все гріховне, хворобливе, помисливе і лукаве. Дай мені силу, здоров’я і спокій”. * * * Пий часто чисту воду, не чекаючи спраги. То перші ліки. Куди мене доля не вела, я найперше шукав криницю, джерело. Не пий солодкої і солоної (мінеральної) вод із пляшок. Перша руйнує печінку, друга замурує судини. Пиво довго бродитиме в тобі, як у бочці. Солі, цукру і білого хліба не вживай надмірно. Дехто лякає ними, вважає найбільшими білими шкодами для чоловіка. Ще й четверта є — горілка, якщо вона візьме гору над ним. У земних плодах і зеленині досить солі і солоду. Але якщо кортить щось їсти і воно тобі смачне, то треба їсти. Це для тебе і корисне, і поживне. Мед уживай радо. Натщесерце з водою. І побачиш, що голова твоя буде світлою, а тіло легким. Нехіть до тютюну з’являється, якщо жувати гіркий болотний аїр. І взагалі — в усіх травах лікує гіркота. * * * Отже, сіль споживати до міри. Але добре тримати її там, де спиш. Усе життя під моїм ліжком, де узголів’я, лежить торбинка сірої солі. Добре дихається і гарні сни. Цього навчив мене німецький доктор у таборі. Щодня на твоєму столі мають бути овочі. Найпоживніші ті, що найбільше напоєні сонцем. Перший — буряк, немає на землі ліпшої їжі. За ним — квасоля, гарбуз, ягоди, морква, томати, перець, шпинат, салат, яблука, виноград, сливи… Погана їжа — ковбаса, смажена картопля, печиво, солодощі, консерви, маринади. Моя їжа — це крупи, квасоля, зелень. Спостерігай за тваринами. Хижак наївся м’яса — ледве суне, лінивий. А кінь з вівса день воза тягне. Сарничка з трави аж літає. Якщо на столі риба — ти пан. Риба очищає і молодить, як і вода, звідки вона прийшла. Знак риби носив Ісус. Риба, сухий житній хліб, овочі — найкраща тобі гостина. Усе, що росте у твоєму саду, — тобі на здоров’я й поживу. Кожне зело, яке плекала твоя рука, вдвічі поживніше, ніж куплене. Я радію їм, як дітям. І вони це чують. Рослинка дає те, чого бракує нашому організмові. Все на землі, що потрібно нашому тілу. Все в Небі — що потрібно душі. Якось до моєї бібліотечки потрапила дивовижна книжка, яка пережила 21 перевидання. 2010 року вона увійшла до шістки найпопулярніших видань за рейтингом “Книжка року”. Проте, як на мене, справді широкого визнання чомусь не здобула, хоч і має всі шанси стати народним бестселером. Маю на увазі книжку “Многії літа. Благії літа. Заповіді 104/річного Андрія Ворона”, яку підготував закарпатський журналіст Мирослав Дочинець. Ця книжка може претендувати на статус настільної для кожного українця, оскільки містить важливі життєві поради, спрямовані на гармонізацію духовного і фізичного простору. Принаймні для більшості вона може бути дуже корисна, ос- Пости — найбільша благодать. Ніщо не кріпить і не молодить мене так, як постування. Кістки стають легкими, як у птиці. А серце веселе, як у хлопця. З кожним великим постом я наче молодшаю на кілька літ. Але не їсти м’яса — ще не піст. Не “їсти” свого ближнього — ось перший крок до посту. Піст — це не традиція, не біблійний припис, не жертва Богу. Це вияв любові до Бога. Якщо вона більша за любов до смачних страв, питва і розваг… * * * Сонце сходить і заходить — для тебе. Робота спориться після сходу сонця. Звикни до цього — і буде міцним тіло і здоровим дух. А мозок найліпше відпочиває і яснішає у вечірньому сні. Так чинять монахи і вояки. І мають силу служити. * * * Дослухайся свого серця — і тобі відкриється те, для чого тебе “покликано”, в чому міра твого призначення. Може, ти прислужишся одній людині, може — світові, а може — Богу. Виховуй волю розуму і спокій душі. Це — щастя. Те, що тобі належне, само дасться. Лише навчися смиренно чекати. Те, що тобі не належить мати, і чекати не слід. Нехай душа буде легкою. Не вір у забобони, не вдавайся до ворожби. Тримай душу і серце в чистоті. Мене теж, бувало, називали знахарем, але то від незнання, маловірства, від очікування дива. Розпочинай і завершуй день із подяки. А перед сном довірливо вручай Господу свою душу до нового дня. Приймай радощі і знегоди з подякою. Все це милість Божа. Навіть випробовування. Бог ніколи не посилає більше, ніж ми можемо витримати. Що більші випробовування, то більше від тебе хочуть. Через поле смиренне прийдеш до тихої води. Благодать буде найвищою тобі заслугою. Кожна ранкова зоря для мене є ніби новим життям. Прагну, щоб кожен день залишив по собі з любов’ю зроблене діло, набуте знання, якесь добре зусилля над собою. Так за роки, десятиліття я перекраяв себе заново, зародив у собі нову людину. Хоча замолоду не було гріха, який би мене не обтяжував. * * * Не нарікай на нестатки, нещастя і невдачі. Це твої найкращі вчителі. Я помічав, що в таборах, де було голодно і холодно, молитовні люди відчували себе здоровими і міцними духом. Будьте — як вода. Нема перепон — вона тече. Гребля — вона зупинилася. Прорвалася гребля — знову потече. У круглому посуді вона кругла, у чотиригранному — чотиригранна. Тому вона й найсильніша. І дерево живе доти, доки гнеться. Будь і ти гнучким і м’яким. І тілом, і душею. Приймай усе, що випадає тобі на долю, як хворі приймають ліки. Оздоровлення тіла — ось смисл цих ліків. Приймай смиренно все, що з тобою стається, навіть найгірше, бо смислом гірких прикростей є духовне здоров’я і цілісність життя. Більше рухайся. Камінь, що котиться, мохом не поростає. Клопоти нас тримають на землі. Не ухиляйся від них, але й не дай їм панувати над тобою. Ніколи не бійся починати і вивчати нової справи — і оновишся сам. Але рухайся — зі смислом. Ми дивуємося, чому так легко плаває риба у воді…Чому так легко літає, майже не махаючи крильми, кільки в наш час постійних стресів і цейтнотів змушує людину замислитися над здоров’ям. А все ж таки саме здоров’я є найціннішим скарбом, без якого і праця перетвориться на муку, й інтелектуальні сили слабшатимуть. У росіян щороку виходить чимало аналогічних книжок. Більшість із них потрапляють і на український книжковий ринок, звичайно, без перекладу українською. Можна зайти на будь-який сайт агенції, що розповсюджує такі книжки, надсилаючи тисячам українців різноманітні хитруваті рекламки, що, мовляв, придбавши одну книжку про харчування, вони зможуть виграти манну небесну. Крім того, часто ці видання — лише красиві обгортки, оскільки всередині не містять нічого корисного, притаманного саме традиціям української кухні. Книжка, основою якої є доволі прості поради (але скільки мудрості в них!) 104-річного Андрія Ворона, — не просто книжка рецептів чи порад щодо харчування. Це книжка філософії життя, де догляд за тілом є лише одним із важливих ланцюжків підтримки здорового духу. Це видання повертає людину до природи, без єдності з якою цивілізація приречена на загибель. Античні греки розуміли, наскільки важливо у світі підтримувати баланс між працею й відпочинком. Поради Андрія Ворона часом нагадують поради людини абсолютно не з нашого часу — людини, яка винайшла свій вічний двигун здоров’я: фізичного, духовного, морального. Тому мені здалося, що бодай деякі з цих порад можуть бути вельми цікаві для читачів “Слова Просвіти”. Дочинець М. Многії літа. Благії літа. Заповіді 104*річного Андрія Ворона — як жити довго в щасті і радості. — Мукачево: Карпатська вежа, 2011. Книжку можна замовити за тел.: (03131) 2*20*02, моб.: [контакт приховано] або за електронною адресою: [контакт приховано] Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, журнал “Всесвіт” птах у повітрі. Чому такий спритний кріт у твердій землі… Тому що вони знають свій ритм — чергування сили і спокою. Усе життя цьому треба вчитися й нам, усвідомлено вслухаючись у кожну клітинку — чого вона хоче. А найкраще це робити при ходінні пішки. Навчишся володіти своїм ритмом — і будеш, як риба у воді, як птиця в небі. І все задумане здійсниться, а життя буде легким. Я ніколи не був на курорті. Мій відпочинок — це зміна занять. Нерви відпочивають, коли трудяться руки. Тіло відновлює сили, коли працює голова. * * * Будь прив’язаний до тої землі, де народився. Де вродився, там знадобився. Бадилина там найліпше росте, де впала насінина. Так і людина. Не забувай, що в тобі росте велике дерево роду, хребет духу твого народу. Проникай внутрішнім зором у його коріння і піднімайся з живими соками вгору і вгору… Поминай померлих і загиблих родичів і близьких, просячи для них блаженного спокою і прощення гріхів, які вони вчинили на цьому світі. І вони допоможуть тобі звідти. Спілкуйся із молоддю — і сам молодшим будеш. Не засуджуй їх, а розумій. Не повчай, а навчай, коли маєш чому… Якби моя воля, я б до урядництва пускав тільки молодих. За ними і старим жилося б легше. * * * Від помилки і лиха тебе завжди попередить щось або хтось. Тільки умій це розпізнати і не бери на сміх. Тримай рот на замку. Не вихваляйся успіхами. Ніколи і нікому не говори про серйозні плани голос-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин