Читацьке віче · “Відродження України стане можливим лише з відродженням культури, літератури”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Відданість слову
Слово Просвіти, №22 за 2012 рік
пак має намір організувати зібрання талановитих людей, щоб проводити майстер-класи для юних. В районі є багато патріотично налаштованої талановитої молоді, просто її ніхто не помічає. Відродження України стане можливим лише з відродженням культури, літератури. І справжня еліта нації — це письменники, артисти, художники, архітектори, музиканти, співаки, науковці. Одним із таких справжніх письменників є Анатолій Андрійович Дімаров. Як правильно написав Михайло Слабошпицький, багато родин в Україні вважають його сімейним письменником, бо ці твори читали батьки, потім діти, внуки згодом і правнуки. Спочатку його книги: “І будуть люди”, “Біль і гнів” читала моя мама Ганна Петрівна, а я читав його “На коні і під конем”, “Блакитна дитина”. Мама читала “Сільські історії”, “Містечкові історії”, “Боги на продаж”, “Ідол”, “Його сім’я”, “Поема про Камінь”, “Син капітана”. Я — “Через місточок”, “Для чого людині серце”, “Про хлопчика, який не хотів їсти”. Потім ми разом читали його книги “Прожити і розповісти”, відновлену книгу з новими розділами “І будуть люди”, “Біль і гнів”, публікації в “Літературній Україні”, журналі “Київ”, книгу “Божа кара”, де зібрано і його короткі новели. З роками Анатолій Андрійович став писати ще краще. Книгу “Зблиски” знайти не вдалося, хоча дуже хотіли б прочитати. Було б добре видати його книги для сільських бібліотек, бо їх там, крім “Біль і гнів” та “Історій”, немає. А читачі постійно запитують книги А. Дімарова. Чим приваблює творчість А. Дімарова? Це соковита мова, гумор із присмаком печалі, самоіронія, невгасимий опти-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
