Гаряча тема · “Звертаємося до Верховної Ради з вимогою зняти законопроект “Про засади мовної політики” з розгляду як ворожий Основному Законові України”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Український руху Росії не спинити
Слово Просвіти, №22 за 2012 рік
24 травня 2012 року під час розгляду законопроекту “Про засади державної мовної політики”, підготовленого С. Ківаловим і В. Колесніченком, Україну було поставлено на межу міжнаціональних конфліктів, що можна потрактовувати як загрозу національній безпеці нашої держави. Очевидно, що перед стартом виборчої кампанії Партія регіонів знову спекулятивно розігрує “мовну карту” захисників меншинних мов і російськомовного населення Півдня і Сходу України, де команда В. Януковича стрімко втрачає прихильність електорату. Не виконавши обіцяних соціальних та економічних програм, регіонали намагаються втягти українців у “мовну війну”, аби відвернути їхню увагу від соціально-економічної політики правлячого режиму, що понизила національні, соціальні, громадянські і трудові права суспільства. Законопроект Ківалова—Колесніченка фактично претендує на зміну засадничих мовних статей Конституції України, ревізуючи і викривляючи їх на догоду реван-
На запитання нашої газети відповідає голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло РА ТУШНИЙ.
— Михайле Ярославовичу, Ви брали участь у роботі поза чергового зібрання українських громад Росії, що відбулося в суботу, 25 травня. Чим воно викликане, які його особливості? — Зібрання українських громад Росії відбулося в Москві, в Українському культурному центрі, на Арбаті, 9. Спричинене воно рішенням Верховного Суду Російської Федерації від 18 травня ц. р. про ліквідацію Об’єднання українців Росії, організації з 20-річною історією, відділення якої є в усіх суб’єктах Російської Федерації. Рішення суду, за моїм глибоким переконанням, цілком надумане. Зібрала українців Росії тривога за власне майбутнє і рішучість оскаржити це рішення утому ж Верховному Суді. Отже, остаточно Об’єднання українців Росії ще не ліквідовано. Тож вони пройдуть цей юридичний шлях до кінця. Бо суд не взяв до уваги позицію громадськості, звернення МЗС України, інших структур про те, що протягом останнього року ОУР усунуло ті недоліки, на які їм вказувало Міністерство юстиції РФ. От люди й зібралися, щоб вирішити, як зберегти об’єднання і як працювати далі. Назвати це зібрання з’їздом не можна, але виникла ідея (щоб не гаяти часу і зберегтися) створити паралельну структуру українства. Адже поки ліквідовували ОУР, Міністерство юстиції зареєструвало Федеральну культурну автономію Росії, без духу українства, без власних засобів інформації, на чолі з людиною, яка проявила себе не з кращого боку під час ліквідації Української бібліотеки в Москві. Тобто, одною рукою ліквідовували
23 травня 2012 року в ДТП трагічно обірвалося життя директора Львівської галереї мистецтв, Героя
ОУР, другою — паралельно створювали структуру, яка має репрезентувати українців. — Наскільки представницькими були ці збори українців Росії? — На зібранні були представники 38 громадських організацій українців. Збори заслухали звіт голови ОУР Тараса Дудка (він же заступник голови УВКР), який доповів, що цілий рік він особисто і всі структури об’єднання працювали з судом, Міністерством юстиції, зверталися до громадськості й до української влади. Зокрема голова ОУР мав зустрічі з президентом В. Януковичем, головою Верховної Ради В. Литвином, прем’єром М. Азаровим, — просив, щоб допомогли, щоб не допустили ліквідації ОУР. — Ці звертання мали якийсь відгук? — Є заява українського Міністерства закордонних справ із негативною оцінкою рішення російського суду. На нещодавніх переговорах у Москві прем’єр М. Азаров виступив проти переслідувань української спільноти в Росії. Цей рік для ОУР пройшов у судових тяжбах, але українці Росії здійснювали статутну діяльність, проводили чимало національних заходів. Руйнівні дії, спрямовані проти українців Росії, дали свої результати. На зібранні представників громад 24 травня була спроба утворити дві українські організації, навіть розійшлися по двох різних приміщеннях. Але я як голова УВКР заявив, що не приїхав сюди до двох різних організацій, а хотів би, щоб, попри все, збереглася єдина згуртована організація. Слава Богу, наприкінці роботи всі зібралися водному залі й проголосили утворення єдиної громадської організації — Українського конгресу Росії. Поки що за статусом вона не може називатися загальноросійською організацією, бо на зібранні не було представлено всіх суб’єктів Російської Федерації. Але існує такий статус як міжрегіональна організація, такою можна її зараз вважати. Вирішено, що ОУР поки залишається як об’єднання українства федерації, до остаточного судового рішення щодо нього. Але щоб не було якогось “провисання”, вакууму, проголосили й утворення УКР. — Що Ви помітили в діяльності української громади Росії? — З одного боку є стремління до роботи, з іншого — елемент непорозуміння. Усі ці суди, репресії спровокували конфлікт у середовищі самих українців. Я вважаю, це інспіровано ззовні. Як голова УВКР, я вітав новообраного голову УКР. Це пані Лю-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
