Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Палітра · “Використовуючи традиційні атрибути народної кар0 тини, художники вносять до композиції нові елемен0 ти, які відтворюють ідеї української ментальності”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

образотворчому мистецтві

Слово Просвіти, №22 за 2013 рік

Торкаючись опису картини, мож# на зазначити: центральний образ — козак Мамай уособлює все ко# зацтво як стрижень народної ду# ховності. Войовничо шляхетний і величний у єднанні з Богом, він сидить у характерній для степо# вика позі духовного воїна. Коза# ком володіє спокій. Він урівнова# жений, непорушне його шляхет# не обличчя, чистотою сяють очі, його погляд пронизує глядача, простір, Всесвіт. Інші складові частини композиції теж мають символічний характер. Поруч із козаком речі, які також означа# ють їхнього господаря як людину військового стану. Зокрема шаб# ля як продовження прадавнього чарівного культу меча, знак на# лежності до шляхетного стану. Спис — обов’язковий елемент військового спорядження козака на картинах В. Цапка. Крім того, ріг#порохівниця, чаша, баклага або глек специфічної форми з во# дою чи узваром. Зображення ко# ня присутнє на всіх картинах ху# дожника, без нього неможливо уявити козака ні в мирний, ні у воєнний час. Інший образ Мамая, створе# ний Віктором Цапком, — змієбо# рець, міфічний Богатир — пер# шопредок із Савур#могили. Цей образ співзвучний легенді, запи# саній краєзнавцем Л. Білоусо# вим, про боротьбу Мамая зі Змі# єм, який розоряв засновані на Приоріллі слободи. Мамай у се# редовищі простого народу вва# жався характерником, про якого “…повсюди добра слава ходила, що буцімто умів він і ворога руба# ти, і добре на бандурі грати, знав де, і в яку пору розрив#траву, мо# лодило, й інше зілля корисне збирати, зброю заговорювати, кров замовляти”. Легенда описує бій Мамая зі Змієм, що “…з силь# ним посвистом до нього підлітає, крилами об землю б’є, куряву до неба здіймає… та й Мамай не зі# ває, шабля його блискавицею злі# тає, пазури і голови стинає”. Та# ким чином на полотні Віктора Цапка інтерпретується основний давньослов’янський міф, який перейшов у християнство, про боротьбу культурного героя зі Змієм, Добра зі Злом, Світла з Темрявою. На східне походження Мамая на полотні В’ячеслава Гутирі вка# зують монголоїдні риси обличчя. Видовжені й витончені пальці рук козака майже зливаються з музичним інструментом, який не існує сам по собі. Це ніби про# довження образу — його душа, виражена у музиці. Художник та# кож використовує на картині об# раз птаха — як місток між мину# лим, сучасним і майбутнім. Кобза в його руках — духовно#чарівний інструмент, символ душі народ# ної, божественного призначення — акцентовано підкреслює висо# кодуховний стан. Козак Мамай — мислитель, який творить думу про Бога, велич військової спра# ви, великих воїнів і мислителів землі рідної, ратні подвиги, пере# моги та силу зброї. Він існує у системі образів, які допомагають йому вдосконалюватися. “Мамайська тематика” одна з провідних у творчості члена На# ціональної спілки художників України Олександра Чегорки, який створив більше двадцяти образів Мамаїв. Ці полотна були представлені на персональній виставці “Пісня Мамая” в Музеї історії Дніпродзержинська. У се# рії графічних робіт митець гармо# нійно поєднав традиційну коло# ристику петриківського декора# тивно#ужиткового мистецтва з сучасною образною стилістикою. За допомогою тексту худож# ник намагається висловити влас# ні погляди на філософію мистец# тва. Приміром, християнська мо# литва “Отче наш”, закомпонова# на в одне ціле з образом козака Мамая, є своєрідним містком між християнськими й давньос# лов’янськими віруваннями, ре# лікти яких тривалий час зберіга# лися на Вольних Землях Війська Запорозького і передавалися з покоління в покоління. Пошуками архетипу козака Мамая просякнута творчість світлої пам’яті скульптора Воло# димира Наконечного, який ство# рив серію об’ємних тримірних образів, на відміну від традиційно площинних. Знамениті в Україні народні картини часів Запорозь# кої Січі, де зображено легендар# ного козака Мамая, є іншими за стилістикою, але все#таки зобра# женням тієї ж сакральної сутнос# ті, що її творили давні кам’яні ідоли в наших степах. Митець значно розвинув за# гальновідомий сюжет, створивши Мамая з шістьома руками, надав# ши таким чином схожості з інду# їстським богом Шивою, чи зоб# разивши героя з ритуальною ча# шею в руках у медитативному стані, неначе Будда. Іноді скуль# птури Володимира Наконечного нагадують архаїчний образ Кер# носівського ідола у вигляді “вер# шника”#стели — людиноподіб# ного божества з кургану с. Кер# носівка на Дніпропетровщині. На інших композиціях, об’єдна# них характерними для менталь# ності українців рисами, Мамай мирно сидить під сінню Оранти чи навпаки, прозаїчно крутить хвіст чортеняті. Мамай у Нако# нечного не лише сидить, він сто# їть, нагадуючи середньовічного лицаря, і навіть танцює. До на# родного канону найближча “Композиція Х”, на якій Мамая зображено під світовим деревом, до якого прив’язано коня. Авторське бачення образу скульптор висловив, втілюючи художній проект “7514”, що оз# начає рік за українським кален# дарем, представлений із 3 до 26 листопада у Національному ху# дожньому музеї України (м. Ки# їв): “…Біля витоків української та всієї індоєвропейської культури — ведичний образ першопредка Мамая. Бо Мамай — чоловіче віддзеркалення Мами, матері, бе# регині; воїн, батько роду. Степо# ві, курганні статуї в народі нази# валися Мамаями. Відомий нам запорозький козак Мамай — це лише доволі пізній і канонізова# ний образ. Насправді він прий# шов до нас з історичної далечи# ни, з архаїчної давнини, і літ йо# му багато тисяч. Він — ніхто, і він — усе. Тотем, богатир#першопре# док, вояк#жрець, (б)рахман, волхв, киян, кобзар, характер# ник, козак#запорожець. Це він зберігає дерево Роду. Страж і охо# ронець, Спаситель і мандрівний самотній лицар. Він вічний. До# християнська традиція не пере# ривалась у православному, зокре# ма козацькому середовищі, не по# винна вона перерватися й нині”. Від буддійської філософії скульптор запозичив ідею “тися# чі Буд” як безмежності його вті# лень, створивши композицію “49 Мамаїв”. Кожна із заявленої ав# тором кількості міні#скульптур представлена в окремому квадра# ті, створюючи загалом єдину гео# метричну фігуру, наголошуючи на значимості Мамая для осмис# лення сутності традиційної мен# тальності українців — нащадків індоєвропейців. На наш погляд, дуже тонко підмітив М. Ткач, що картина “Козак Мамай” “…має два рівні сакралізації: експліцитний (про# явлений, видимий, зовнішній) та

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин