Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
15 “Справжню волю народ дарує собі сам!” · Читацьке віче · с. 15сторінка оригіналу ↗

Його слово чути крізь віки і гори

Слово Просвіти, №22 за 2014 рік

17 травня 2014 року, напередодні всесвітнього дня працівників музею відомий поет, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії Дмитро Васильович Павличко разом зі своєю дружиною пані Богданою відвідав Чернівецький обласний меморіальний обласний музей Володимира Івасюка. Олена ЛОГІНОВА, молодший науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Не всім, можливо, відомий той факт, що поет є співавтором пісень композитора Володимира Івасюка. Адже на два сонети поета — “Далина” та “Над морем” Володя написав пісні. “Він любив слово, пісню, музику свого народу. Творив пісню свою для молодих, хоча любили його люди різного віку. Такий молодий,— а вже мудрий Івасюк був гуманістом”, — так казав вже по смерті про Володимира Івасюка його товариш, Герой України, народний артист України Василь Зінкевич. І Володя справді любив українське слово. Мабуть, тому і хотів сам співпрацювати з відомим поетом Дмитром Павличком. 6 жовтня 1974 року зі Львова до Києва Володя пише такого листа: “Вельмишановний Дмитре Васильовичу! Уже давненько збираюся написати Вам про те, що Ваша чудова поезія є доброю моєю супутницею ще зі шкільних років і що я дуже вдячний Вам за радість, яку вона мені приносить. Зараз її краса притягає мене і як музиканта. Ваші поезії із збірки “Сонети подільської осені” зачарували мене, і я почав писати музику до окремих з них. Звичайно, ще зарано говорити про якісь втішні результати, можу тільки сказати, що працюю з великим задоволенням. А оце звертаюся до Вас, Дмитре Васильовичу, з уклінним проханням. Якщо вважаєте, що можете мати зі мною якісь творчі справи, то надішліть мені, будь ласка, декілька своїх поезій, спеціально написаних як пісенні тексти. Буду вам дуже вдячний. Я певен, що вони викличуть у мене мелодії. Старатимусь, щоб пісні вам мої сподобались. Із глибокою й щирою повагою Ваш Володимир Івасюк”. Поет не відповів Володі на його листа, а лише зателефонував і дозволив вибирати вірші на свій смак. А Володимир Івасюк вважав пісню “Далина” на слова Д. Павличка “своєрідною музичною аквареллю”. Зворушливою і трепетною стала відповідь Дмитра Васильовича композитору через 40 років — лист також є і автографом у книзі “Володимир Івасюк. Музичні твори” (2009 року видання): “Дорогий Володю! Я не чув цієї пісні, я не писав відповіді на твій лист до мене, але просив Тебе телефонічно вибрати собі вірш з моєї творчості і написати до нього музику. Тепер я дякую. За те, що сам дуже добре вибрав і написав. Україна ніколи не забуде Тебе! В домі Твого батька пишу тобі листа. Нема телефону, але думкою я з Тобою. 16 травня 2014 року. Дмитро Павличко”. Тієї днини у меморіальному музеї Володимира Івасюка було людно. Привітати відомого поета на Буковині прийшла творча інтелігенція краю. Зі щирим словом до гостя звернулися сестра композитора Оксана Івасюк, заслужений артист України Іван Дерда, режисер Василь Селезінка, професор Богдан Мельничук, буковинська молодь. Дмитро Павличко щиро спілкувався із присутніми, читав вірші і вселив віру у буковинців у те, що Україна залишиться єдиною та неподільною, і його поетичне слово є цьому беззаперечним підтвердженням: Запам’ятай, якщо ти йдеш до бою: За правду полягти не всім дано. Як ти впадеш, народ підніме зброю І вічне синьо-жовте знамено.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин