Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Його твори, написані у ХІХ ст., залишаються актуальними і сьогодні, адже він своїм словом боровся за українську незалежність”. · 8 Шевченкіана · с. 8сторінка оригіналу ↗

«Ми читаємо Кобзаря»

Слово Просвіти, №22 за 2018 рік

Упродовж усіх років незалежності “Просвіта” 22 травня вшанувує пам’ять Кобзаря. Полтавські просвітяни започаткували нову традицію флешмобу, аби достукатися до сердець молодіжної аудиторії. Поціновувачі шевченкового слова завітали на Театральний майдан Полтави. Флешмоб підтримали активісти “Молодої Просвіти” та Національної скаутської організації “Пласт”, старшокласники Розсошенської гімназії, підходили й випадкові перехожі. Вони якийсь час, сидячи на карематах, читали “Кобзар”. Перед учасниками флешмобу стояв мікрофон і кожен охочий читав улюблений твір Тараса Шевченка. Звучали патріотичні антимосковські поезії Тараса Шевченка: уривки з поеми “Сон”, “Великий льох” , “Іржавець”, “Суботів” тощо. Голова Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” М. Кульчинський розповів про історію перепоховання Шевченка та про відзначення цього дня за радянських часів, коли 22 травня ставало своєрідним індикатором українства. “Завдяки слову й особистій жертві Тараса Шевченка, Українська Нація, як той біблійний Лазар, ожила, піднялася до свідомого національного буття й виконала Його заповіт. Спочатку вирвала із мороку і холоду столиці сатанинської російської імперії й віддала Його сонцесяйній рідній землі, а потім через 56 років взяла до рук зброю, щоб “вражою злою кров’ю волю окропити”, щоб виконати Його заповіт уповні”, — звернувся до присутніх Микола Кульчинський. Він запропонував відродити “Братство Тарасівців”, яке було засноване в Полтаві 1891 року, і до якого належа- Хмельницька міська “Просвіта” цьогоріч у Народному Домі “Просвіти” 22—23 травня провела тематичні уроки під назвою “Світло з Тарасової Гори”. Зібралися учні навчальних закладів Хмельницького, які брали участь у конкурсі “Живи, Тарасе, в пам’яті людській”. Уважно слухали розповідь голови Хмельницької міської “Просвіти” Зої Діденко та відповідального секретаря Товариства Наталії Солодкої про останній шлях Кобзаря, його шлях у безсмертя з Петербурга на вічний спочинок в Україну. 157 років минає відтоді, як українці мають свою святиню — Тарасову Гору, — про це говорили Світлана Новосядла (департамент освіти та науки), Володимир Олійник, відомий подільський поет. Почесна гостя зібрання — керуюча справами Хмельницького міськвиконкому Юлія Сабій, сказала щире напутнє слово присутнім та вручила дипломи всім учасникам конкурсу. А переможцям винагородою буде поїздка у Київ із відвідуванням Верховної Ради України. Роздумували про планетарне значення Тараса Шевченка й студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, керівники гуртків позашкільних навчальних закладів Хмельницької області, офіцери-прикордонники. Кожен такий ли Микола Міхновський, Володимир Самійленко, Володимир Шемет, Іван Липа, Михайло Коцюбинський, інші українські діячі того часу. “Це не буде формалізоване громадське об’єднання, не буде у ньому ніякого керівництва, вертикальних структур, це буде духовне братство, яке спілкуватиметься через сучасні форми комунікації. Можливо, створимо групу в соцмережах. Кожен сам собі поставить завдання поширювати Шевченкове бачення України у свій, який зможе, спосіб. Я переконаний, що коли у своїй переважній більшості українці по-справжньому, подорослому засвоять пророчу творчість Шевченка, будуть звіряти з нею свій світогляд, тільки тоді ми переможемо насаджене нам багатолітньою російською окупацією України малоросійство, категоріями якого ще часто-густо мислить і наше чиновництво, і чимало українців”, — зазначив Микола Кульчинський. Організаційно допомогли флешмобу, зокрема якісним озвученням, помічники полтавського нардепа-мажоритарника Юрія Бублика. У Фейсбуці він так відгукнувся на подію: “157 років тому українці повернули його тіло із Московії та й поховали на могилі серед степу широкого, щоб “…лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно…”. Але багато з того, що заповідав нам Тарас, ще не виконано. А щоб виконати, треба читати “Кобзар”, відчувати його дух, міркувати: як прочитане реалізувати у сьогоденні. Тому і надалі підтримуватиму такі ініціативи”. Прес-центр Полтавського ОО ВУТ “Просвіта” Таку назву мав флешмоб, який організувала Полтавська обласна “Просвіта”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин