Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
14 “Сторіччя Молодого театру Леся Курбаса мав би святкувати кожен театр України”. Театр · с. 14сторінка оригіналу ↗

У 100 років — молодий

Слово Просвіти, №22 за 2018 рік

До сторіччя Молодого театру Леся Курбаса заплановано провести творчі вечори, перформанси, історико-дослідницьку діяльність, відкрити музей Молодого театру 1917—1919 років. Першим таким заходом став вечір у Київському академічному Молодому театрі, якому передувала зустріч художнього керівника театру Андрія Білоуса з представниками ЗМІ. “Сто років тому 21 травня 1918 було опубліковано “Статут Молодого театру”. Це офіційний документ, якого до того не мав жоден український театр. З цієї дати Молодий театр розпочав своє офіційне, юридично закріплене існування. Хоча фактично театр уже існував два роки. Ця дата носить загальнонаціональний характер і, на моє переконання, сторіччя Молодого театру Леся Курбаса мав би святкувати кожен театр України. Якщо простежити історію, то можна побачити, що саме з акторів і режисерів того Молодого театру розпочалася історія багатьох радянських театрів. Адже багато видатних театральних діячів розпочинали свою діяльність саме в цьому театрі. Тому внесок Молодого театру, який тоді проіснував дуже короткий проміжок часу, надзвичайно великий. Можна багато говорити про Леся Курбаса, який очолював цей театр, про акторів, які в ньому працювали. Ми говоритимемо про них під час вечора, присвяченого цій ювілейній даті. Спробуємо показати не тільки історію, а й яким чином древо того Молодого театру проросло в сьогодення. Відкрию лише маленьку таємницю: більше 50 акторів і режисерів теперішнього Молодого театру мають зв’язок із тим Молодим театром. Тому що видатні митці, які працювали тут тоді, стали викладачами і передавали ту школу і систему молодотеатрівців своїм учням. Це буде вистава-спогад про ті часи. Ми спробуємо передати дух театру 1917—1919 років, який намагалися віднайти в архівних документах і спогадах сучасників. Таким чином показати, як жили тоді люди, як вони створювали живий український театр, які в них були пріоритети. А сто років тому їхнім головним завданням була побудова національного, але саме європейського театру. Вони намагалися боротися з рутиною і штампами, міщанством — усім тим, що заважає справжньому мистецтву. У нас є ідея ще кілька разів показати цей вечір для театральної публіки, багатьох глядачів, які слідкують за всіма нашими прем’єрами. Я думаю, що ним ми розпочнемо наш новий 40-й театральний сезон. На сьогодні зробили невелику експозицію, яка увійде в той музей, над створенням якого працюємо. Вивчали архіви, музейні фонди. Виявили дуже багато цікавих матеріалів. Далеко не кожен сучасний театр може похвалитися, що за два роки залишить по собі таку багату спадщину, яку залишив Молодий театр Леся Курбаса. Серед експонатів будуть розклади роботи театру, записи Леся Курбаса, репетиційні моменти, багато світлин та інші матеріали. Київська міська рада в особі директора Департаменту культури і міського голови порушили питання про надання нашому театру статусу Національного. Це питання наразі на розгляді в Кабінеті Міністрів України. І якщо воно отримає позитивне рішення Кабміну, то піде на розгляд Президенту. Тоді вже перша особа держави вирішуватиме питання, чи має Молодий театр право носити це високе звання. Але ми переконані, що наша сьогоднішня робота і наша історія мають загальнонаціональне значення. Тому можемо претендувати на статус Національного. Сучасному Молодому театру є чим пишатися. Він зростив плеяду унікальних акторських обдаровань. Кожен період Молодий театр виховував своїх “зірок”. Хтось ішов в інші театри, а дехто тут працює вже майже сорок років. В історії театру були різні періоди. Довгий час його очюлював Станіслав Мойсеєв, до цього — Віктор Шулаков. А ще були Лесь Танюк, Володимир Оглоблін, Микола Мерзлікін. Це різні режисери, які по-різному бачили напрями і завдання Молодого театру. Сьогодні ми маємо стовідсоткове заповнення наших залів. Вистава “Сватання на Гончарівці” у постановці В. Шулакова в репертуарі більше 30 років, за цей час її зіграли понад 600 разів. Маємо інші вистави, які вписані золотими літерами в історію українського театру. Нам є чим пишатися. Ми вже кілька років є єдиним державним театром України, який є членом Міжнародної театральної конвенції. Співпрацюємо з нашими закордонними колегами. Беремо участь у фестивалях, їздимо на гастролі Україною. Як тільки поліпшиться економічна ситуація в державі, зможемо налагодити гастролі за кордон”, — розповів Андрій Федорович.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин