“Як перетворити класичний твір у надсучасне кіно, що буде цікаве і українцям, і міжнародній спільноті?” · 15 Арт-калейдоскоп · с. 15сторінка оригіналу ↗
Музеї святкують
Слово Просвіти, №22 за 2018 рік
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора
Музей сучасного мистецтва України запросив на художню виставку, присвячену місту Києву. Проект поєднує роботи з власної колекції з творами киян Лариси Пуханової та Вадима Жуковського. Твори художниці Лариси Пуханової називають містичними і загадковими. Місто й особистість, особливості архітектури, певна незавершеність дозволяють глядачеві ґрунтовніше осмислювати картини, глибше занурюючись у таємниці творчості мисткині. Пані Лариса 1977 року закінчила Республіканську художню школу ім. Тараса Шевченка, згодом Київський державний художній інститут. З 1990 року член НСХУ. На її творчому рахунку десятки художніх виставок. Роботи художниці зберігаються в Національному художньому музеї України, фондах Міністерства культури України і НСХУ, приватних колекціях України, Німеччини, Ізраїлю, Канади, США, Чехії, Словаччини, Росії. Історія та сучасність переплелися в представлених на виставці полотнах Лариси Пуханової: “Альтанка”, “Маріїнський парк”, “Міст П”, “Контрактова площа”, “Собор”. Кульковою ручкою та фломастером створені серії робіт “Химери Києва”, “Київ — дефрагментація”, “Музиканти Києва”. Вадим Жуковський 1989 року закінчив Республіканську художню школу ім. Тараса Шевченка, а 1999-го Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури. На його рахунку 10 персональних і 30 колективних виставок.
Скульптура Вадима пластична, відтворює настрій, емоції, рух. Майстер працює з бронзою, мармуром, деревом, каменем. Любов до Києва також демонструють роботи з музейної колекції Любові Рапопорт, Олени Агамян, Зої Орлової, Євгена Волобуєва, Андрія Блудова, Миколи Глущенка, Абрама Маневича, Ганни Криволап, Едуарда Бельського, Валентина Реунова та інших художників. У день відкриття виставки також відбулася презентація альбому “Київ у мистецтві”, який представив упорядник Сергій Удовик. *** Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків спільно з Львівською національною галереєю мистецтв ім. Бориса Возницького у рамках проекту “Європейський вимір” презентували виставку “Венеція Найясніша”. На виставці представлені твори різних видів мистецтва ХVІ— ХІХ століть, які були народжені у Венеції, а також ті, що виникли під її впливом: портретний та пейзажний живопис і графіка, зокрема, мініатюри Розальби Карр’єра, картини Франческо Ґварді, Бернардо Белотто, Ґаспаре Діціані, Франческо Фонтебассо, славетне венеціанське скло та майоліка,
текстиль та унікальні меблі. Більшість творів з Музею Ханенків демонструються вперше. У день відкриття виставки музей презентував проект за допомогою мобільного додатку Linzar: окрім коротких анотацій в експозиції відвідувачі можуть користуватися детальним електронним каталогом, доступ до якого відкритий у виставкових залах завдяки партнерській підтримці ЗМR Studio. Реалізація цього проекту особливо важлива з огляду на тему Дня музеїв 2018 року — гіперпідключені музеї: нові підходи, нові аудиторії. Партнерами виставки “Венеція Найясніша” виступили ЗМR Studio, Національний науководослідний реставраційний центр України, Бюро науково-технічної експертизи АРТ-ЛАБ, Кунсттранс-Київ та ПП “Світ рамок”. *** За традицією, Національний музей історії України щороку проводить “Ніч у музеї”. Тема цьогорічної ночі — “Міфи музейних експонатів”. На гостей чекали розповіді про міфи та легенди, пов’язані з найцікавішими музейними експонатами, інтелектуальні ігри, майстер-класи та чаювання. Розпочалася “Ніч у музеї” з фільму “Навесні” Михаїла Кауф-
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора
Свої виступи Анатолій Несторович приурочує до знакових дат історико-культурного життя України. Нинішня зустріч втілила глибинні роздуми про День пам’яті і примирення, про День Перемоги у Другій світовій війні. А оскільки цей концерт відбувся у День матері, то він став доброю нагодою ще раз вклонитися нашим мамам, згадати про скорботну долю великої матері-України. Перша дія концерту складалася з літературно-музичної композиції за творами Олександра Довженка. В оповіданні “Хата” наголошується на важливості збереження народних традицій і рідної мови, оповідання “Незабутнє” розповідає про кохання, яке народилося у страшні дні воєнного лихоліття, а оповідання “Мати” присвячене найдорожчій людині в житті кожного. Полум’яне слово Анатолія Паламаренка доповнили Леонід Гержан, який виконав фрагмент партії з Балади для віолончелі й фортепіано ре мінор Л. Ревуцького, Кирило Стеценко з імпровізаціями для скрипки і Каріна Кондрашевська, з уст якої прозвучав вокаліз на тему солоспіву “Ой одна я, одна” М. Лисенка. Під час другої дії концерту звучали гумористичні та сатиричні твори класиків української літератури. Вкотре переконатися, настільки актуальним сьогодні є Тарас Шевченко, допомогла друга частина його уславленої поеми “Сон”. Творчість Григорія Квітки-Основ’яненка відома українцям насамперед завдямана (1929) з велегенератора на вулиці ліворуч на стіні музею. Після цього всім присутнім пропонували зануритися у фантастичні легенди про музейні експонати різних епох, які розповідали музейні духи з пізнього вечора до світанку. *** Програма святкових заходів у Музеї історичних коштовностей України розпочалася з авторської екскурсії Світлани Палатної “Золотий літопис України: експонати, історія, персоналії”. На гостей чекала розповідь про експонати, пов’язані з іменами відомих історичних і церковних діячів — знаних меценатів і дарувальників, колишніх власників. Також цього дня була унікальна нагода разом заглянути в золоту скриньку Богдана Ханенка, помилуватися срібним посудом, подарованим на весілля Софії Кочубей (Бенкендорф), а також дізнатися про унікальний витвір на перламутрі, аналогів якому в Україні не виявлено.
Після цього відбулися авторські програми Юрія Полідовича “Візантійське мистецтво: витоки, традиції, наслідування” та Любові Клочко “Золота етнографія Скіфії”, квест для підлітків “Табула раса”, сімейна екскурсія “Тато, мама і я в лабіринтах час”, а на завершення — театралізована екскурсія “Священні скарби”. Екскурсія “Священні скарби” надала можливість повернутися в давні часи, дізнатися, у що вірили наші предки, яким богам молилися, і як з часом змінилися уявлення про світобудову та місце в ній людини. Німі свідки давніх подій — коштовні прикраси та культові речі — розкрили свої таємниці, а про забуті символи розповіли ті, хто читав їх, мов книгу. Вирушивши в подорож крізь час, гості зустріли Майстраювеліра, руську Княжну, Царицю Естер та інших персонажів, які розповіли про давні вірування слов’ян, про світові релігії – християнство, іудаїзм та іслам.
Щороку, 18 травня, музейні установи світу відзначають Міжнародний день музеїв. Це свято започатковане ще 1977 року і його мета — підвищення обізнаності про важливу роль музеїв у розвитку суспільства. Цьогоріч столичні музеї підготували різноманітні програми до цього свята. Пропонуємо увазі читачів розповіді про деякі з них.
Вадим Жуковський, Лариса Пуханова та Ірина Алексєєва
Герой України, лауреат Шевченківської премії, народний артист Анатолій Паламаренко запросив до Колонної зали ім. Миколи Лисенка Національної філармонії України на сольний концерт “Сміх і сльози…” У столиці, в Українському домі, 19—20 травня проходив 4-й фестиваль популярної культури Kyiv Comic Con 2018. У кінопрограмі було представлено низку кінопроектів, створення яких підтримало Держкіно України. Серед них — екранізації творів і класиків української літератури Лесі Українки й Івана Франка, і молодих літераторів, які мають шанси в майбутньому увійти у класику.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
