Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Як перетворити класичний твір у надсучасне кіно, що буде цікаве і українцям, і міжнародній спільноті?” · 15 Арт-калейдоскоп · с. 15сторінка оригіналу ↗

Під дахом Українського дому: «Мавка», «Захар Беркут», «Фокстер & Макс» та «Бобот» І радість, і смуток

Слово Просвіти, №22 за 2018 рік

19 травня відбулася презентація анімаційного фільму “Мавка. Лісова пісня” від студії Animagrad. Про роботу над мультфільмом розповів режисер Саша Рубан, а продюсер Анна Єлісєєва — про те, чому “Мавка” не просто мульт фільм, а крос-медійний та мультиплатформений проект. Опісля відбулася презентація пригодницького екшену “Дике поле”, знятого за мотивами роману “Ворошиловград” Сергія Жадана. Режисер стрічки Ярослав Лодигін нарешті відкрив таємницю, як “Ворошиловград” перетворився на “Дике поле”, а продюсер Володимир Яценко відповів на найбільш провокативні питання та вперше показав робочі кадри зі зйомок фільму, продемонстрував магію VR-технологій, познайомив з командою проекту. А 20 травня відбулася презентація повнометражного історичного фільму “Захар Беркут” від компанії Kinorob. Режисер фільму Ахтем Сеітаблаєв розказав, як перетворював класичний твір на надсучасне кіно, що буде цікаве і українцям, і міжнародній спільноті, а також розкрив таємницю, де саме відбудуться зйомки. Автор сценарію Ярослав Войцешек розповів, чим сюжет стрічки відрізняється від оригінального твору, продюсер фільму Єгор Олесов про ґрунтовну підготовку до зйомок, експедицію до Карпат та співпрацю з істориками та експертами, а також приголомшив масштабом запланованих сцен із візуальними ефектами. Також було представлено два сімейних кінопроекти: фантастичний фільм про пригоди псасупергероя і хлопчика “Фокстер & Макс” від кінокомпанії “Prоnto Film” та фантастичнопригодницьку картину “Бобот. Енергія Всесвіту” від mental dRive studio. Підготувала Ольга ЖМУДОВСЬКА ки численним постановкам його п’єс “Шельменко-денщик” і “Сватання на Гончарівці”, а цього вечора прозвучало оповідання письменника “Підбрехач”. Цьогоріч виповнюється 140 літ від написання повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” і з роками популярність її лише зростає. Свідчення цього — бурхливі оплески глядачів після виконання уривку з цього твору. Наступною було новела Василя Стефаника “Побожна”, кожне слово якої наповнене неповторною мелодикою. Цей твір написаний 1897 року, саме цього року народилася мама А. Паламаренка. А 1913 року Степан Васильченко написав своє оповідання “Роман”, що не втратило актуальності й через 100 років. Після цього знову звучав Олександр Довженко, уривки з його прекрасної автобіографічної повісті “Зачарована Десна”. Творчість Остапа Вишні для Анатолія Паламаренка особливо цінна. Адже з його творами він уперше вийшов на сцену далекого 1947 року. Даниною пам’яті великому сміхотворцю стала гумореска “Дикий кабан, або Вепр”. А закінчився концерт виконанням байок та усмішок Павла Глазового, поета, з яким А. Паламаренка єднало багато років творчої дружби.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин