Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Шевченкіана · “Хто не шанує рідний край, той серцем немощний каліка”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Шевченківський заповідник: як подолати нові виклики

Слово Просвіти, №22 за 2023 рік

мінієвого заводу. Радянські тра# диції успішно продовжують і ни# нішні „великі українські держав# ники”, видаючи дозволи на бу# дівництво поблизу Тарасової го# ри асфальтного заводу, піщаного кар’єру, гігантської сонячної електростанції. Із відкриттям ринку землі під дачі в три повер# хи розпайовані ділянки в заплаві Дніпра безпосередньо навпроти оглядового майданчика. Щороку, щомісяця, щодня з’являються все нові і нові проєкти руйнації природи, і Шевченківському на# ціональному заповіднику дово# диться боротися із цим засиллям невігластва і лицемірства. Назавжди покласти цьому край можна лише системно, реа# лізувавши великий комплексний проєкт – створити національний природний парк „Середньодніп# ровський”, до якого увійшли б „і Дніпро, і кручі...”, зокрема, такі унікальні об’єкти: # Трахтемирів – саме на нього дивився Шевченко з Переяслава, створюючи свій „Заповіт”; # Дніпро (від Трахтемирова дор. Рось) – тільки нижче Канева він залишився таким, яким був і 200 років тому; # все лівобережжя навпроти Тарасової Гори; # стара частина Канева; # Михайлова гора у Прохорів# ці, де розташована садиба Ми# хайла Максимовича – першого ректора Університету Святого Володимира і великого друга Шевченка; # унікальна лівобережна зап# лава Дніпра; # гирло річки Рось – саме тут, по Росі і в середній течії Дніпра, жили поляни, яких багато нау# ковців називали росами – руса# ми, і від яких пішла назва Київ# ська Русь; # урочище „Перуни” у гирлі Росі – останнє пристанище язич# ницьких богів; # Ірдинські болота, де в лиху годину знаходив собі прихисток сам Чорний Ворон; # всесвітньо відомі „Канівські геологічні дислокації”, які про# понується внести до Списку ЮНЕСКО комплексно, разом із Канівським природним заповід# ником і Шевченківським націо# нальним заповідником. Зрештою, настав час хоча б у якийсь спосіб взяти під державну опіку „Межиріцьке поселення мисливців на мамутів”, датоване XVI тисячоліттям від наших днів. Весь світ заздрить нам, що маємо такий археологічний артефакт, ана сьогодні пам’ятка не має на# віть... юридичного власника. Так, це великий і складний проєкт. Але ж і Тарас Шевченко – великий українець, і вшану# вання його мусить реалізовува# тись достойними проєктами, які б демонстрували реалізацію його ідей і пророцтв. Бо ж, як писав поет: “Хто не шанує рідний край, той серцем немощний ка# ліка”. Особливо актуально це в час війни з ордою – сповідуван# ня європейських цінностей і від# кидання всього дикого і руйнів# ного. Добре було б, аби ця пропози# ція була в переліку заходів з від# значення 100#річчя створення за# повідника на Тарасовій Горі, а ще краще – окреме доручення Пре# зидента України з цього питання. Є попередньо напрацьовані ма# теріали, тож залишилось реалізу# вати проєкт, який назавжди збе# реже природу навколо Тарасової Гори не тільки для нас, а й для тих, хто буде після. Це вигідно всім – природі, державі, людям.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин