Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Життя триває, як і усе найпрекрасніше в ньому – природа, мистецтво, творчість”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Позитив від Музею сучасного мистецтва

Слово Просвіти, №22–23 за 2020 рік

У Центрі Української Культури та Мистецтва триває VІІІ Всеукраїнська виставка “Бісер: Вчора. Сьогодні. Завтра”. Це виставковий проєкт, що з 2012 року сприяє розвитку бісерного мистецтва в Україні. М Моодднниийй ббііссеерр іі ввииттооннччееннаа еееммооццііяя На виставці представлено близько 500 бісерних виробів від понад 40 майстрів з усієї України; персональна виставка члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Марії Чулак; українські народні прикраси; старовинні народні костюми та сучасне вбрання, репродукція старовинних прикрас із бісеру на сучасний манер; унікальні аксесуари; єднання міді та бісеру: новий етап становлення й розвитку бісерного мистецтва від Раїси Кравчук; крамничка бісерних виробів. Також у Центрі експонується виставка авторських сумок від Олесі Сахро “Витончена емоція”. – Основна мета нашої виставки “Бісер: Вчора. Сьогодні. Завтра” – показати, що традиційне мистецтво українців може бути і сучасним, – розповідає засновниця і керівник Центру Світлана Долеско. – Неймовірно люблю цей проєкт. І мабуть найбільш його люблю саме через роботи дітей. Відбувається конкурс – і діти беруть в ньому участь разом із дорослими. Їхні роботи вражають. Діти сьогодні готові працювати зі складними матеріалами. Вони тонко відчувають українську історію, можуть передавати її через свій дитячий погляд. На жаль, дорослі часто забувають свою історію. У них є призма інтернету, а діти якраз зберігають традиції. Кожна з восьми виставок особлива. Все вишуканішими стають вироби з бісеру, більш модними. Якщо порівняти з першими виставками, то ми бачимо вдосконалення майстерності. Сьогодні все більшої популярності набувають вже не діаманти, а саме вироби ручної роботи. Серед наших постійних авторів Наталія Маріаш, Лариса Сумер, Наталія Ребрик. А відкриттям, як і кожної попередньої виставки, є діти. Сьогодні їм по 7 – 10 років, а коли відкривалася перша виставка бісеру, то вони тільки народилися і не могли брати в ній участь. Наступного року будуть нові відкриття дитячих імен. Найцікавіше і найважливіше, що дорослим майстрам потрібно постійно конкурувати з дітьми. З першого погляду важко відрізнити, Цього року світ зіткнувся з викликом, який став для когось важким випробуванням, а для комусь відкрив нові можливості, для когось обернувся крахом, а когось підштовхнув до неймовірних відкриттів. Людство ще не може подолати ні самої проблеми, ні її наслідків, але життя триває, як і усе найпрекрасніше в ньому – природа, мистецтво, творчість, – переконані організатори виставки. На виставці представлено творчість митців різних шкіл – київської, харківської, львівської, кримської, закарпатської... Це відомі і улюблені багатьма художники, чиї роботи вперше виставляються в музеї. Тут – творчість дивовижно обдарованих майстрів пензля, які вміють бачити і відтворювати позитив, красу і неосяжність світу. – Ось і настало літо! Таке швидкоплинне і спекотне, таке бажане і яскраве, – зазначила мистецтвознавець Ірина Алексєєва. – Поспішаймо наповнити цю чудову пору подіями і незабутніми спогадами! де робота дитини, а де – відомого майстра. Якби це була виставка лише відомих майстрів, то це була б зовсім інша історія. Конкуренція з молодими майстрами стимулює їх до самовдосконалення. Адже дорослі майстри інколи програють дітям. Виставку Олесі Сахро “Витончена емоція” зробили егоцентричною. Основну стіну займають три великі портрети майстрині. Чому саме так? Тому що у нас часто не асоціюють особистість з її роботами. Ами маємо знати не тільки прізвище майстрині, а ще й її обличчя. Також представлено 6 сумок, зроблених Олесею і чотири її картини. Майстриня вже відома на міланських та французьких подіумах, її творчість знана в Японії та Азербайджані, її сумки у своїх колекціях зберігають найвідоміші люди світу. Це українка, якою ми маємо пишатися. Проте не так популярна і не так відома її творчість в Україні. Десять років тому ми зробили першу персональну виставку Олесі Сахро в Києві. Тоді майстриня була знаною лише в певних колах фахівців. А нині ми її вітаємо як знану у світі. Коли я вперше побачила її роботи, то зрозуміла, що вона не просто унікальна. Такі люди народжуються один раз на сто років. Вони не копіюють, а створюють своє мистецтво, свою техніку. Особливо приємно, що це техніка наша, українська. На початку липня відкриваємо кілька нових проєктів. Один з них – персональна виставка Цвєтностей художника OL’SVOL’D (а) “Бог не запитає”. Це неймовірно цікавий митець, який працює з кольором. Через колір він передає своє світовідчуття, свій внутрішній світ. Коли його картина опиняються у приватних колекціях в оселях людей, то вони приносять в ці родини мир, спокій і добробут. Я впевнена, що ця виставка буде цікавою для тих людей, які шукають гармонію з собою. Виставка “Бог не запитає” – це буде кольоротерапія. Ми розставимо в залі стільці, щоб людина могла прийти і пев- Цього року літо прийшло ніби зненацька, адже всі ми так багато часу провели в карантині що весна у тривогах пролетіла непомітно. Мов на катапульті, зробивши стрибок у часі, ми опинилися в наступному сезоні. Хочеться наздогнати втрачене, діяльно й емоційно наситити кожен день не відкладаючи щось “на потім”. “Вихід на позитив” – так називається річна, традиційна музейна виставка, що представляє роботи з власного зібрання музею. І хоча протягом року ми завжди знаходимо можливість показати свою колекцію, музей занудьгував і по багатьом авторам, і по улюбленим творам. Керуючись бажанням максимально створити в експозиційному просторі життєстверджуючу атмосферу, наповнену любов’ю, що дає імпульс оптимізму, новим відкриттям, ми відібрали понад сімдесят творів. Літо – пора, якій завжди хочеться сказати – не поспішай, дай творчому натхненню розбуятися! Пейзаж, натюрморт або портрет – все, що любо, що спонукає до емоційної фіксації, роздумів чи особистих спогадів. За довгий час ізоляції ми усвідомили цінність простих речей, що ний час, милуючись картинами, відчувати кольори. Це буде нестандартний виставковий формат. Другу виставку приймаємо в себе напевне саме тому, аби такі самі українські виставки теж приймали у світі: проєкт “ЛЕНЕРДЖІ – кращі фото природи” (переможці конкурсу Спілки фотографів природи Угорщини NaturArt-2018). Виставка організована посольством Угорщини в Україні. Це конкурс, який відбувається вже понад 27 років. Цього разу виставку-підсумок фотоконкурсу 2018 року вирішили провести й в Україні. Мене тішить, що посольство Угорщини в Україні постійно підтримує своїх митців. Таким чином вони популяризують не лише їх, а й популяризують Угорщину у світі через їхні світлини. Ця виставка має на меті не тільки показати красу Угорщини, майстерність фотографів цієї країни. А має стати прикладом, як наші фотохудожники можуть показати Україну в світі. Сподіваюсь, що цей конкурс стане прикладом для наслідування посольствам України в різних країнах. У стінах нашого Центру завжди було багато сміху, завжди відбувалися різномавиявилися дивовижно красивими в нашому новому розумінні. Художники з різних регіонів України вміють відтворити найважливіші миттєвості оточуючого світу, швидкоплинність часу, захопити глядача. А це кияни: О. Яблонська, Є. Волобуєв, Е. Котков, Л. Рапопорт; кримчани: В. Толочко, В. Бернадський, В. Цвєткова, Г. Олійник; харків’яни: Б. Михайлов, А. Хмельницький, А. Насєдкін, А. Константинопольський; львів’янин Р. Сельський; хмельничанин М. Мазур; одесити: О. Слешінський, О. Волошинов, закарпатці: В. Приходько, О. Громовий, Н. Дідик; емігранти: В. Стрельніков, Л. Дульфан та ін. Із зоряним калейдоскопом яскравих імен з нашої музейної збірки, запрошуємо і разом “Входимо на позитив” – в країну під назвою “Літо”! Напевне багатьом відвідувачам експозиції запам’ятаються портрети Сергія Резніченка “Кіт 2000”, Сергія Луньова “Портрет дівчини”, Олександра Хмельницького “Алла. Дружина”, Любові Рапопорт “Портрет мами” і “Автопортрет на тлі примітиву”; натюрморти Сергія Дуплія “Літні квіти”, Віктора Толочка “Натюрморт з кавовником”, Валентини Цвєткової “Флокси”, Галини Зорі “Квіти чорнобривці”, Тетяни Красовської “Вальс ірисів”; пейзажі Ганни Олійник “Цвітіння у горах”, Олега Омельченка “Вечірня тиша”, Павла Мірошніченка “На річці Снов”, Сергія Дуплія “Дніпро. Човни”; морські краєвиди Віктора Толочка “Морські пейзажі”, Анатолія Сухорука “Кримський мис. Севастополь”; полотна на українську тематику Олени Гусакової “Український мотив. Закохана”, Павла Тайбера “Портрет гуцула”, Володимира Патика “Нічого кращого немає”. Музей відкрито для всіх бажаючи за умови дотримання заходів безпеки, що встановлені діючими нормами поведінки в громадських місцях. У літню спеку в залах Музею кожен глядач знайде бажану прохолоду, а якщо мінлива погода змінить свій настрій, тут гостей зігріють промені любові, які випромінюють художні твори виставки “Вихід на позитив”. Музей сучасного мистецтва України оновлює експозицію виставкою “Вихід на позитив” з фондів музейної збірки. Кожний відвідувач надихнеться позитивним настроєм, переглянувши 70 творчих робіт шістдесяти українських митців.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин