Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З майбутньої книги · “Сліди в душі орда ще не стоптала!.. Тому і ніч у мене не оспала…” · с. 9сторінка оригіналу ↗

Ронделі війни

Слово Просвіти, №22–23 за 2022 рік

Віктор ГРИЦЕНКО, м. Кривий Ріг 1 День народження (під виття сирен) Цей світ – вертеп, де всяк – герой вистави, Та судді-глядачі чомусь німі: Актори хай вирішують самі, Хто в першім акті гине для забави!.. Є режисери в нас і гуртоправи, Дискутувати навчені в корчмі. Цей світ – вертеп, де всяк – герой вистави, Та судді-глядачі чомусь німі!.. Наклюнувшись курчатком, промінь слави, Мене торкнувшись, канув у пітьмі, Бо світоч слави вручено юрмі, Яка не любить тих, хто ловить ґави: Цей світ – вертеп, де всяк – герой вистави!.. 7 березня 2022 року 2 Змій виповз із московських мочарів: У бункері знемігся від нудьги!.. Горинич не людьми збирав борги, Тому його душив віддавна гнів… Він відбере дітей у матерів – Хай винищать сусідів до ноги!.. Змій виповз із московських мочарів: У бункері знемігся від нудьги!.. Росія не боїться ворогів, Але щоночі сняться вороги! Вона прикрита хащами тайги, Та не сховає в ній своїх синів: Змій виповз із московських мочарів!.. 22 березня 2022 року 3 Сльозу в душі помітить тільки Бог, І лиш Йому її там витирати… Ох, як давно мене втішала мати (батьків Утішник мій забрав обох!). І де подітись від моїх тривог: Книжки я видав, щоб спалили “Гради”? Сльозу в душі помітить тільки Бог, І лиш Йому її там витирати!.. Живу я на межі між двох епох: В мій дім прийшли новітні герострати!.. Горять церкви – як вдарити в набати?.. Пишу рондель – про себе некролог: Сльозу ж в душі помітить тільки Бог!.. 23 березня 2022 року 4 Найтяжчий труд – це труд на полі бою, Коли пліч-опліч смерть – страшний косар! А замість серця вже пекучий жар, Бо цілий світ принишкнув за тобою. Життя було розмірене судьбою, Його кладеш Вітчизні на вівтар. Найтяжчий труд – це труд на полі бою, Коли пліч-опліч смерть – страшний косар!.. Водночас це – війна з самим собою, Коли прокинеться твій страх-бунтар: Ти молиш Бога відвести удар – Уста безбожні скрасяться мольбою! Найтяжчий труд – це труд на полі бою… 29 березня 2022 року 5 Вже вдруге почалась епоха вдів, Бо шлях фашистів вибрали чужинці, Що повелись, як істинні ординці: Дітей ґвалтують й непорочних дів!.. Вони любити навчені вождів, Яких лякають вільні українці… Вже вдруге почалась епоха вдів, Бо шлях фашистів вибрали чужинці. Коли й чому цей світ осатанів, Чом Бог зі злом лишив нас наодинці?.. Якщо Європа зайдам шле “гостинці”, Ми на вівтар війни кладем синів І вдруге почалась епоха вдів!.. 28 квітня 2022 року 6 Рондель тиші …І я не зміг спіткнутися об гору – Лиш об чужий поріг і камінці!.. Тримав, здається, віжки у руці, Та доля зла постійно брала гору!.. Не заздрю в мріях я конквістадору, Що до мети рушає навпрямці, Тому не зміг спіткнутися об гору – Лиш об чужий поріг і камінці!.. Не раз в житті втрачаючи опору, Все ж не бажав постригтися в ченці: Мої, гадав, в грядущім видавці… Але Господь скарав за непокору – І я не зміг спіткнутися об гору!.. 26 квітня 2022 року 7 Вино почуттів Вино почуттів не розбавлю водою, Якщо це і справді вино почуттів! Ще тайна для всіх, що від Неба хотів, Як тайна для всіх, чим ділився з тобою. Вино почуттів вимагає двобою І пошук в душі невідкритих світів… Вино почуттів не розбавлю водою, Якщо це і справді вино почуттів!.. Вино почуттів – це змагання з судьбою, Якщо вимагає зректися братів, До них не знайшовши зотлілих мостів, Бо істина буде такою простою: “Вино почуттів не розбавлю водою!..” 26 квітня 2022 року 8 Як плоть на рані стягнеться рубцем, Так забуття ховає дні прожиті, Аби згасали і прекрасні миті, І мій болючий спогад про нікчем. В минулому не завше був бійцем: Такі, як я, за правду часто биті!... Як плоть на рані стягнеться рубцем, Так забуття ховає дні прожиті. Поет – це той, що скараний Творцем, Тому і нерви, як мотуззя, звиті… Лише одне не сіється у ситі – Удар підступний словом чи мечем, Хоч плоть на рані стягнеться рубцем!.. 1 травня 2022 року 9 Ховав від всіх я в серці сокровенне, Та в нім сьогодні – тільки попілець!... Усе чомусь звелося нанівець, Лише в книжках одвічне – “Нотабене”. Життя прожите не було шалене, Не брав я штурмом замків і фортець!.. Ховав від всіх я в серці сокровенне, Та в нім сьогодні – тільки попілець!.. Якщо блаженний, все довкруг блаженне: У когось – німб, хтось міряє вінець… Та увірвався в Господа терпець! Не ворухне і пальцем Він для мене: Ховав від всіх я в серці сокровенне!.. 2 травня 2022 року 10 Знайомий дезертир живе в Європі І любить Україну звіддаля. Від лютого у Кракові гуля, Блаженствує, як муха у сиропі!.. Його любов – не в серці, а в утробі: Двох маток ссе відоме всім теля!.. Знайомий дезертир живе в Європі І любить Україну звіддаля… Він долари зберіг на автостопі, Не менше щедра і чужа земля, Яку, мов рідну, кине опісля… Зберігши генофонд в своїй особі, Знайомий дезертир живе в Європі!.. 11 травня 2022 року 11 Питають всі, у чому суть життя, А я малим спитав про сутність смерті… Учителі мої були відверті: Вони не знають істин до пуття! В минуле нам немає вороття – Як дні прожиті з пам’яті зітерти? Питають всі, у чому суть життя, А я малим спитав про сутність смерті!.. А що було б, коли було б знаття? Чи більше стало б під ногами тверді Й полегшало б в життєвій круговерті?.. Не вірячи у райське майбуття, Питають всі, у чому суть життя… 14 травня 2022 року 12 Лунає SOS в молитві до Небес, Та Небеса продовжують німіти. Здичавіли без школи вкотре діти, Бо в нас онлайн – лікнеп або лікбез!.. Від кам’яних сокир почавсь прогрес, Віки тягнулось людство до освіти. Лунає SOS в молитві до Небес, Та Небеса продовжують німіти!.. Немов печерний люд, ждемо чудес, Але Господь вже вичерпав ліміти, Як нам про це розказують Завіти… Зворотний розпочавсь біогенез – Лунає SOS в молитві до Небес!.. 16 травня 2022 року 13 В дитинстві воду пив з семи криниць, Та вже, мабуть, не питиму ніколи: Хоч пута обірву й обріжу поли, Вже біля жодної не ляжу ниць!.. “Як в небі журавель, лови синиць!” – Напівзабуті настанови школи… В дитинстві воду пив з семи криниць, Та вже, мабуть, не питиму ніколи!.. В борні зі злом дотримувавсь границь, Та став для владців вісником крамоли, Бо здавна зневажаю всі престоли!.. Та в мріях, грішний, ловлячи жар-птиць, Живу я воду пив з семи криниць! 18 травня 2022 року 14 Мене Господь, хоч міг, не пожалів, Бо не відкрив мені Небесну тайну. Тому-то знаю істину звичайну: Я – не поет, а тільки бранець слів!.. В Поезії немало королів, Які її творили сонцесяйну. Мене ж Господь, хоч міг, не пожалів, Бо не відкрив мені Небесну тайну. Хоч надіслав чудових вчителів – Без них орав би ниву неврожайну! Від них отримав зливу життєдайну, Та в ній немає до вершин щаблів: Мене Господь, хоч міг, не пожалів! 19 травня 2022 року 15 Послухати б героя… Мертві з живими говорять з дозволу Бога (почуте в дитинстві). Послухати б героя, що в труні, А краще – тих, які в мішках зариті, Побачити б в очах волошки в житі, Впізнати б всіх, що стліли у вогні… Як миру ждеш, удвічі довші дні І дозвіл увижається в блакиті Послухати героя, що в труні, А краще – тих, які в мішках зариті. Новини всі присвячені війні, Сирени тужать, мов несамовиті. Чом Бог вседобрий до цієї миті Не дозволяє грішному мені Послухати героя, що в труні?.. 24 травня 2022 року 16 Дух укріпити маю будь-що-будь, Бо тільки крок лишився до безодні: В поту проклав я до вершини сходні, А нині під ногами каламуть!.. Ще щось комусь пишу “на незабудь”, Хоча забути можуть вже сьогодні. Дух укріпити маю будь-що-будь, Бо тільки крок лишився до безодні!.. Були ще вчора плани на майбуть, Книжки сприймав за ниви хлібородні, Та невідомі нам шляхи Господні: Якщо в грядуще Він не вкаже путь, Дух укріпити маю будь-що-будь!.. 27-28 травня 2022 року 17 Нічна фантазія Укотре ніч у мене не оспала* – Полярну зірку не знаходить Віз!.. Малим під Возом тим я спав і ріс, Та жодна зірка в сад мій не упала. Не має Всесвіт центру і начала, Зірок у нього – як в людини сліз!.. Укотре ніч у мене не оспала – Полярну зірку не знаходить Віз!.. П’ю пил зірок зі спрагою Тантала, Чумацький Шлях по небу ліг навскіс. Мажар чумацьких чую скрип коліс: Сліди в душі орда ще не стоптала!.. Тому і ніч у мене не оспала… 30 травня 2022 року 18 Як відчай стане мужністю в бою, З ножом я зможу стати проти списа. А біс шептав: “Вгамуйсь і підкорися: Хай молоді замінять у строю!..” Я не дочув. Тому з колін встаю, Бо йти в полон – це вибір для нарциса: Як відчай стане мужністю в бою, З ножом я зможу стати проти списа!.. Цей бій – не бій за місце у Раю, Я від Небес не ждатиму сюрпризу… Подолана ще раз душевна криза, Тож гру з життям закінчу внічию, Як відчай стане мужністю в бою!.. 31 травня 2022 року 19 Дарма спитав про істину Пілат, Бо не почув і слова від Месії: Отець небесний спланував події, Та допити проводив спершу кат!.. Мовчання красномовніше стократ, Хоча у ньому щось від безнадії. Дарма спитав про істину Пілат, Бо не почув і слова від Месії… Поглянув Він на втомлених солдат, Які страждають теж від деспотії, Та нині втіха їм від веремії, Яку зчинив святенник-плутократ… Дарма спитав про істину Пілат!.. 1 червня 2022 року * Оспала – байдужа до всього.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин