16 Палітра · “З кожним днем міцніла надія, що зможемо все подолати”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
Київські етюди Лариси Пуханової
Слово Просвіти, №22–23 за 2022 рік
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Мисткиня закінчила Республіканську художню школу імені Тараса Шевченка та Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури України). Член Національної спілки художників України з 1990 року. В її творчому доробку понад сорок персональних виставок. А картини зберігаються у колекціях Національного художнього музею України, Музею історії міста Києва, Музею сучасного мистецтва України, інших містах України та приватних колекціях Німеччини, Ізраїлю, Канади, США, Чехії, Словаччини, Болгарії, Сербії, Чорногорії. – Зізнаюся, що було дуже неспокійно на серці ще 23 лютого, відчувала, що має статися щось жахливе, – розповіла пані Лариса. – Хоча наступного дня було важко повірити в реальність того, що почало відбуватися. Вирішила залишитися у Києві зі своєю старенькою мамою. У перші дні війни, як і всім, було дуже тяжко. Основна думка – як вижити. Але вже зовсім скоро вирішила повернутися до малювання. Раз на два дні ходила провідувати маму з правого берега Дніпра на лівий через міст Патона. Саме під час цих подорожей і почала знову займатися творчістю. Перший етюд намалювала 15 березня. Створювала його з великим бажанням, аби наші воїни захистили Київ. Того дня орки бомбили лівий берег столиці. Дуже переживала, що буде знищена краса рідного міста. На етюдах можна побачити, як поступово приходила весна, змінювалася природа, все починало зеленіти. Малювала правий берег Києва, а в цей час сама перебувала на лівому. Водночас з правого малювала лівий. Паралельно робила світлини цих краєвидів і розміщувала їх разом із етюдами у соціальних мережах. До мене неодноразово підходили люди і дякували за роботу. Не люблю малювати руїни. Навіть у понівеченому Ірпені намагалася знайти позитив. Щоб передати, що це війна, вирішила ставити на роботах дати. Вийшов своєрідний щоденник. 18 березня малювала пам’ятник Тарасу Шевченку. Хотіла відобразити в ескізах й інші пам’ятники Києва, але, щоб вберегти від бомбардування, їх закрили. Два дні малювала Золоті ворота. Відчувала, що життя продовжується. З кожним днем міцніла надія, що зможемо все подолати. 25 березня було приємно побачити, що на Дніпро повертаються рибалки. На виставці представлені етюди, створені з 15 березня по 15 травня. Продовжую працювати над цією серією. Пишу з натури лише в сонячну погоду. А якщо йде дощ, то малюю вдома соняхи. Останнім часом створила кілька етюдів з кішками під назвою “Няв, ми з України”. Хочу, аби всі мої роботи приносили людям радість. Також представила в експозиції дві свої робити з міжнародної виставки, присвяченої ювілею Григорія Сковороди. Ці картини у перші дні війни були в Чернігові. На щастя, збереглися. Також експоную полотно з портретом юного Тараса Шевченка. Провести виставку в Музеїмайстерні Івана Кавалерідзе мені запропонував директор музею Олександр Юнін. До цього кілька разів брала тут участь у колективних виставках, а персональна – вперше.
Музей розташований у самому серці столиці – на Андріївському узвозі. Тут затишна атмосфера, відчувається неповторний дух Києва. Для кожного художника велика честь представляти тут свої роботи. До речі, це вже моя далеко не перша виставка, присвячена рідному місту. Ще далекого 1983 року з’явилася серія “Київ періоду окупації”. Тривалий час працюю над темою “Київ і кияни”. Роботи з цієї серії представляла в Музеї історії Києва, Музеї Шолом- Алейхема, галереї “Ірена”, на інших виставкових майданчиках столиці. Київ – вічне місто, місце сили! Я його пишу, малюю, люблю. І правий, і лівий береги. Серед планів – серія “Танці соняхів”, а також цикл робіт, присвячений тваринам під час війни. – Знаю Ларису Пуханову по багатьох виставкових проєктах у різних музеях Києва, – продовжує розмову директор Музеюмайстерні Івана Кавалерідзе, заслужений працівник культури України Олександр ЮНІН. – Також вона брала участь у кількох колективних виставках у нашому музеї. Щодня бачив у соціальних мережах її нові етюди, присвячені нашій столиці у дні війни. Ця відважна жінка не побоялася виходити під гуркіт сирен і малювати рідне місто. Мені дуже сподобалися її роботи. Наближався День Києва, і я подумав, що гарним подарунком для киян і гостей нашого міста була б виставка київських етюдів художниці. Вдячний, що вона представила і свої роботи до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.
Від початку війни наш музей здійснив також низку волонтерських проєктів. Мисткиня Тетяна Родькіна на Андріївському узвозі, 21, провела майстер-клас із мозаїки. Плануємо спільно з пані Тетяною провести аукціон, а виручені кошти підуть на підтримку культури, для підрозділів ЗСУ та Національної гвардії України. Інші митці у стінах нашого музею займаються творчістю, паралельно також збирають кошти для підрозділів Збройних сил України. Працівники музею проводять майстер-класи з плетіння ляльок (щось схоже на ляльки-мотанки, тільки з москітної сітки). На ці заняття приходять і юні кияни, і люди старшого віку. Разом робимо сердечка, намиста з патріотичним забарвленням. Багато з цих речей вже передали нашим захисникам. Ще один проєкт має назву “Зграя мистецька”. Його здійснюємо разом з волонтерським рухом “Зграя”. До цієї організації входять різні люди, в тому числі представники мистецьких кіл – художники, реставратори, актори. Наша мета – назбирати кошти на декілька дронів для наших хлопців. Першою на початку широкомасштабної війни з російськими окупантами була виставка учасників Міжнародного конкурсу “Малюй UA”, яку відкрили у лютому за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України (організатор Тетяна Колісніченко). У подальших планах експозиція робіт відомого київського митця Андрія Кулагіна. Далі – продовження виставки “Малюй UA”, до участі в якій вже зголосилися художники не лише України, а й інших країн. Підготовлену нами виставку до ювілеїв Григорія Сковороди та Івана Кавалерідзе нині чекають музеї Львова, Дніпра та Одеси. Зацікавилися цим проєктом наші друзі з Великої Британії та Литви. Хочеться, аби цю виставку побачили якомога більше людей як в Україні, так і за кордоном.
У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе (Київ) працює виставка художниці Лариси ПУХАНОВОЇ “Привіт, лівий! Вітаю, правий!”, на якій представлені етюди, створені під час російсько-української війни.
П П ЕЕ Р Р ЕЕ Д Д П П Л Л А А ТТ А А — — 22 00 22 22 ВВааррттііссттьь ппееррееддппллааттии ((зз ддооссттааввккооюю іі ппоошшттооввииммии ввииттррааттааммии))::
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
